Ухвала

від 23.02.2012 по справі 5020-204/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-204/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 лютого 2012 року справа № 5020-204/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Головко В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Дочірнього підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Севастопольліфтсервіс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфткомфорт-ЛК”, ідентифікаційний код 31763330 (99008, м. Севастополь, Загородна балка, 3) до Приватного підприємства “Сервісна компанія “Комфорт”, ідентифікаційний код 30270840 (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16) про стягнення 208 225,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 Дочірне підприємство “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Севастопольліфтсервіс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфткомфорт-ЛК” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) із позовом до Приватного підприємства “Сервісна компанія “Комфорт” про стягнення заборгованості за договорами підряду № 16 від 18.12.2006 та № 53/18 від 16.01.2009 у сумі 208 225,96 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог статей 55-57 Господарського процесуального кодексу України при пред'явленні позову.

За приписами статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 06.10.2011 № 3828-VI (який набрав чинності 01.11.2011) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, –у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позовної заяви немайнового характеру –1 розмір мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2012 становить 1 073,00 грн (ст. 13 Закону).

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду 22.02.2012, про що свідчить реєстраційний штамп канцелярії господарського суду на першому аркуші заяви. Отже, відповідно до вимог Закону, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 4 164,52 грн (2 відсотки від 208 225,96 грн), що є більше 1 609,50 грн (1,5 розміру від 1 073,00 грн), але менше 64 380,00 (60 розмірів від 1 073,00 грн).

Натомість, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 46 від 17.02.2012 про сплату судового збору у розмірі 2 082,26 грн, що є меншим, ніж передбачено Законом. Зазначене свідчить про те, що позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, за правилами частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за двома різними договорами: за підрядним договором № 16 від 18.12.2006 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах по пр. Героїв Сталінграду, 51, 53 в м. Севастополі та за підрядним договором № 53/18 від 16.01.2009 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів на об'єктах по вул. Єфремова, 13, 13Б, 13В в м. Севастополі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надані договори (разом з додатками до них і додатковими угодами, протоколами розбіжностей і узгодження розбіжностей), акти приймання-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури, банківські виписки, листування тощо.

Утім, одні докази стосуються підрядного договору № 16 від 18.12.2006, інші –підрядного договору № 53/18 від 16.01.2009.

Таким чином, підстави виникнення позовних вимог не пов'язані між собою, оскільки ґрунтуються на двох різних договорах. Так само обставини, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, підтверджуються різними доказами.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Підсумовуючи викладене, позовна заява Дочірнього підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Севастопольліфтсервіс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфткомфорт-ЛК” до Приватного підприємства “Сервісна компанія “Комфорт” про стягнення 208 225,96 грн не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 57, частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, підлягає поверненню без розгляду на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 63 ГПК України, позивач не позбавлений можливості після усунення недоліків повторно звернутись до господарського суду з позовною заявою про захист своїх порушених або оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Керуючись пунктами 4, 5 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дочірнього підприємства “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Севастопольліфтсервіс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфткомфорт-ЛК” до Приватного підприємства “Сервісна компанія “Комфорт” про стягнення 208 225,96 грн, –повернути без розгляду.

Суддя                                                               підпис                                                  В.О. Головко