Рішення

від 01.03.2012 по справі 5011-10/93-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-10/93-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-10/93-2012

01.03.12

01.03.2012р.                                                                                      Справа 5011-10/93-2012

За позовом Малого підприємства у вигляді  

                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех - Київ»     

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники сторін:

від позивача:      Сацький П.В. (директор);  

від відповідача:  не з'явились.

                В судовому засіданні 01 березня 2012 року, відповідно до положень                               ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех - Київ»(відповідач) коштів в сумі 5 353,96 грн. з них основного боргу –4 650,00 грн., 3% річних –427,11 грн.  та втрат від інфляції –276,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 50/07-09 від 06 липня 2009 року, зокрема, попередньо оплаченого товару відповідач позивачу не поставив, внаслідок чого позивач відмовився від поставки оплаченого товару, однак, грошових коштів за оплачений товар відповідач в повному обсязі не повернув, внаслідок чого позивач звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача суму недоповернених грошових коштів та санкцій.         

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 06.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 01.03.2012р.   

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень          ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2009 року між позивачем (надалі – Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони), було укладено договір купівлі-продажу № 50/07-09 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати Покупцю автобус ПАЗ - 32054 (по тексту - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що Продавець передає Покупцю товар в строк до 10 серпня 2009 року.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця 40 800,00 грн., що становить 20% вартості товару, однак, Продавець, в передбачений Договором строк товару не поставив, у зв'язку з чим Покупець відмовився від товару.

Позивач вказує, що Продавець лише частково перерахував /повернув/ на користь Покупця грошові кошти, сплачені Покупцем як 20% вартості товару, зокрема на суму 36 150,00 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути залишок не перерахованих коштів в розмірі –4 650,00 грн., тобто 40 800,00 грн. –36 150,00 грн., а також сплатити на користь Покупця 3% річних та втрати від інфляції.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 06 липня 2009 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 50/07-09 згідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати Покупцю автобус ПАЗ –32054, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2.3.1. Договору встановлено, що Покупець протягом трьох банківських днів з моменту виставляння рахунку, але не пізніше 08 липня 2009 року включно перераховує на рахунок Продавця передоплату в розмірі 20% вартості товару сумі 40 800 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2009 року позивач перерахував на користь відповідача 40 800,00 грн., що становить  20% вартості товару та підтверджується  платіжним дорученням № 145 від 07.07.2009р. (копія платіжки в справі), що свідчить про виконання Покупцем взятого на себе зобов'язання за Договором у відповідній частині.  

Згідно п. 2.4. Договору поставки сторони передбачили, що Продавець передає Покупцю товар в строк до 10 серпня 2009 року.

Позивач зазначає, в строк до 10.08.2009р. Продавець товар Покупцю не поставив, у зв'язку з чим Покупець відмовився від товару.

З матеріалів справи слідує, що відповідач повернув позивачу кошти за непоставлений твар на суму 36 150,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 09.10.2009р. по 19.02.2010р. (копії виписок містяться в справі).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що залишок грошових коштів за оплачений товар в розмірі 4 650,00 грн. відповідач не повернув, що підтверджується довідкою ТОВ «Фортуна»№ 12 від 06.02.2012р. (оригінал міститься в справі).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України  встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.01.2012р. та 06.02.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 05.01.2012р. та 06.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за непоставлений товар в сумі 4 650,00 грн., станом на березень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця суми недоперерахованих коштів в розмірі 4 650,00 грн., з розрахунку 40 800,00 грн. (перераховані 20% вартості товару) –36 150,00 грн. (часткове перерахування коштів).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на факт виникнення між сторонами правовідносин, які склалися у сфері купівлі-продажу-поставки товару на підставі Договору, з огляду на відсутність визначення в Договорі відповідальності сторін щодо втрат інфляції та 3% річних, позивач має довести порушення відповідачем строку повернення 40 800,00 грн., та обов'язок сплатити втрати інфляції та 3% річних за заявлений позивачем до стягнення період нарахування відповідних санкцій.

З матеріалів справи слідує, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 26.10.2011р. направив на адресу відповідача претензію № 1 в якій вимагав в строк до 25.11.2011р. перерахувати 4 650,00 грн., втрати інфляції та 3% річних (копія претензії міститься в справі).  Факт отримання відповідачем претензії 09.11.2011р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні реєстр. № 84116 0031216 1 (копія повідомлення в справі).

Зважаючи на викладене, з огляду на надсилання позивачем відповідачу вимоги про сплату втрат від інфляції та 3% річних в жовтні 2011 року з визначенням/встановленням строку для такого перерахування до 25.11.2011р. включно, враховуючи те, що умовами Договору не передбачено відповідальності сторін у вигляді втрат від інфляції та 3% річних, необґрунтованим є нарахування позивачем втрат від інфляції та 3% річних починаючи з січня 2010 року по листопад 2011 року, а тому, позовні вимоги щодо стягнення 276,85 грн. втрат від інфляції та 427,11 грн. 3% річних є, в силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, в цілому, недоведеними.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 4 650,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі - 1 225,89 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех - Київ»(ідентифікаційний код: 34934840, адреса: 03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 18, Літ. «А»), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна»(ідентифікаційний код: 22019483, адреса: 84170, Донецька обл., смт. Билбасівка, вул. Леніна, б. 218), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу –4 650,00 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят гривень) та судові витрати по сплаті судового збору –1 225,89 грн. (одна тисяча двісті двадцять п'ять гривень 89 копійок). Видати наказ.       

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                          О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення  06.03.2012р.