Рішення

від 08.02.2012 по справі 5015/7504/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/7504/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          08.02.12                                                                                 Справа № 5015/7504/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами “ІТТ-Менеджмент”, м. Київ, що діє від імені, в інтересах та за рахунок активів Публічного акціонерного товариства “Корпоративний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу  “ІТТ-Фінанс”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-Інвест”, м. Львів про стягнення 19323 грн. 99 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами “ІТТ-Менеджмент”, м. Київ, що діє від імені, в інтересах та за рахунок активів Публічного акціонерного товариства “Корпоративний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу  “ІТТ-Фінанс”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-Інвест”, м. Львів про стягнення 19323 грн. 99 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.12.2011 р. призначив розгляд справи на 10.01.2012 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 25.01.2012 р., 08.02.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що ТзОВ КУА “ІТТ-Менеджмент” в інтересах ПАТ “Корпоративний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу  “ІТТ-Фінанс” було придбано 150 штук облігацій, випущених відповідачем. Згідно умов емісії облігацій, відповідач зобов'язувався виплачувати власникові акцій відсотковий дохід у розмірі 16% річних. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо виплати відсоткового доходу виконав частково - не виплатив за відсоткові періоди з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. 17950 грн. 68 коп. У зв'язку з порушенням строків сплати відсоткового доходу відповідачу нараховано пеню у розмірі 1220 грн. 36  коп., 3% річних в сумі 152 грн. 95 коп. Таким чином, загальний розмір відповідача перед позивачем становить 19323 грн. 99 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 26.12.2011 р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений (повідомлення про вручення ухвали суду в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

19 грудня 2007 р. між ТзОВ КУА “ІТТ-Менеджмент” в інтересах ПАТ “Корпоративний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу  “ІТТ-Фінанс” (покупець) та ТзОВ “Комфорт-Цінні папери” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №Д 07/02430; Б-12-19-01/07.

За цим договором покупець (позивач) зобов'язувався купити, а продавець (відповідач) зобов'язувався продати у власність покупця іменні процентні звичайні облігації, що вільно обертаються серії “К” у бездокументарній формі в кількості 150 штук загальною вартістю 154350 грн. 00 коп., відсоткова ставка 16% річних, з виплатою відсотків 4 рази на рік.

Таким чином, позивач придбав 150 штук облігацій, випущених відповідачем, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 24.12.2007 р. Факт зарахування облігацій на рахунок у цінних паперах позивача підтверджується випискою про обіг на рахунку у цінних паперах №500017 за період з 03.12.2007 р. по 29.12.2007 р.

Відповідно до Інформації про випуск облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-Інвест”, за облігаціями серії “К” виплачується дохід в розмірі 16% річних з виплатою відсотків після закінчення відповідних процентних періодів. Відсоткова ставка є фіксованою на весь період обігу облігацій (п. 14.2.).

Виплата відбувається шляхом перерахування емітентом у безготівковій формі коштів згідно з нарахованою у безготівковій формі коштів згідно з нарахованою сумою доходу за відповідний процентний період на банківський рахунок власника облігацій.

Виплата відсоткового доходу здійснюється у терміни, визначені графіком. Так, в двадцять першому періоді, який починається 01.01.2011 р. і закінчується 31.03.2011 р., виплата відсоткового доходу проводиться з 01.04.2011 р. по 01.05.2011 р. В двадцять другому відсотковому періоді, що почався 01.04.2011 р. та закінчився 30.06.2011 р., виплата відсоткового доходу проводиться з 01.07.2011 р. по 01.08.2011 р. В двадцять третьому відсотковому періоді, що почався 01.07.2011 р. та закінчився 30.09.2011 р., виплата відсоткового доходу проводиться з 01.10.2011 р. по 01.11.2011 р.

Відповідно до п. 14.3. Інформації про випуск облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-Інвест”, проценти по облігаціях нараховуються відповідно до тривалості процентних періодів. Сума доходу, що підлягає виплаті по облігаціях за процентний період, розраховується за формулою:

де

C - розмір процентного доходу за процентний період;

n - номінальна вартість однієї облігації (в гривнях);

i - відсоткова ставка встановлена для відповідної серії на відповідний процентний період;

ci - тривалість відповідного процентного періоду (в днях);

y - тривалість року (в днях)

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати відсоткового доходу за облігаціями серії “К” за двадцять перший –двадцять третій період включно не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 17950 грн. 68 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 194 ЦК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми відсоткового доходу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1220 грн. 36 коп.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з договору купівлі-продажу №Д 07/02430; Б-12-19-01/07 від 19.12.2007 р., у ньому відсутня умова про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, підстави для її застосування та розмір. Позивачем також не представлено інших правочинів, з яких би вбачалося, що сторони узгодили умову про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 1220 грн. 36 коп. є безпідставною та до задоволення не підлягає.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 152 грн. 95 коп.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами повинна діяти від імені та в інтересах корпоративного інвестиційного фонду на підставі договору про управління активами.

25 квітня 2011 р. між ТзОВ КУА “ІТТ-Менеджмент” та ПАТ “Корпоративний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу  “ІТТ-Фінанс” було укладено договір №5 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду.

Пунктом 2.2. вказаного договору передбачено право ТзОВ КУА “ІТТ-Менеджмент” представляти інтереси позивача перед третіми особами, в тому числі у суді.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 17950 грн. 68 коп. відсоткового доходу, 152 грн. 95 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 194, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-Інвест”, м. Львів, вул. Сахарова, 43 (ідентифікаційний код 30478733) на користь Публічного акціонерного товариства “Корпоративний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу “ІТТ-Фінанс”, м. Київ, вул. Фізкультури, 30 (ідентифікаційний код 35235884) 17950 грн. 68 коп. відсоткового доходу, 152 грн. 95 коп. 3% річних, 1322 грн. 29 коп. судового збору.

3.          В задоволенні решти позовних відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.