Рішення

від 24.02.2012 по справі 5020-3/164-379/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року справа № 5020-3/164-379/2011

За позовом Державного п ідприємства “Севастопольсь кий морський

торговельний по рт”(99011, м. Севастополь, пл. На хімова, 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пилот”

(99009, м. Севастопол ь, вул. Портова, 17),

за участю: третіх осіб, які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору, на стороні позивача Міністерства інфраструктури України

(01135, м. Київ, пр. Пер емоги, 14),

Севастопольс ької міської Ради

(99011, м. Севастопол ь, вул. Леніна, 3)

третьої особи, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору, на стороні відпові дача

Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Портланд”

(98654, м. Ялта, смт. Відрадне, шосе Дражинського, 2)

про визнання дог овору та додаткових угод до н ього недійсними,

Суддя Плієва Н.Г.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, дов іреність № ДВ-69 від 19.011.2012

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 14.10.2010

представники третіх осіб - не з' явились

Суть спору:

Державне підприємство “Се вастопольський морський тор говельний порт” звернулося д о господарського суду міста Севастополя з позовом до Тов ариства з обмеженою відповід альністю “Пилот” про визнанн я договору та додаткових уго д до нього недійсними.

Рішенням господарського с уду міста Севастополя від 18.11.20 10 у задоволенні позову відмов лено.

Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 16.12.2010 рішення госп одарського суду міста Севаст ополя від 18.11.2010 залишено без змі н.

Постановою Вищого господ арського суду України від 22.02.20 11 рішення господарського суд у міста Севастополя від 18.11.2010 та постанова Севастопольськог о апеляційного господарсько го суду від 16.12.2010 скасовані, спр аву передано до господарськ ого суду міста Севастополя н а новий розгляд.

Ухвалою суду від 16.03.2011 суд при йняв справу до провадження т а залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору, на стороні по зивача Міністерство інфраст руктури України.

Ухвалою суду від 12.09.2011 до участі у справі в якості тр етьої особи, яка не заявляє са мостійних вимог на предмет с пору на стороні відповідача залучено Севастопольську мі ську Раду.

27.09.2011 ухвалою суду у справі б уло призначено судову будіве льно-технічну експертизу, пр овадження у справі було зупи нено на підставі пункту перш ого частини другої статті 79 Го сподарського процесуальног о кодексу України до отриман ня результатів експертизи.

Ухвалою суду від 07.02.2012 провад ження у справі поновлено, стр ок розгляду справи продовжен о на 15 днів - до 24.02.2012 в порядку п оложень статті 69 Господарськ ого процесуального кодексу У країни та справу призначено до судового розгляду на 22.02.2012.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримала п озовні вимоги з підстав, викл адених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині вим ог про визнання недійсним до даткової угоди №1 (суперфіція ) до договору № 707/167б від 27.07.2007, про що надав письмову заяву. Прот и решти вимог заперечував та просив застосувати наслідки спливу строку позовної давн ості.

Представники третіх осіб у судове засідання не з' явил ись, про причини неявки суду н е повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідо млені належним чином.

Враховуючи необхідність д отримання строків розгляду с прави, а також те, що нез' явле ння представників третіх осі б в судове засідання не переш коджає розгляду справи по су ті, суд вважає за можливе розг лянути справу за відсутност і не з' явившихся осіб.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи та надані д окази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2007 між Державним підпр иємством „Севастопольський морський торговельний порт" (далі - ДП „Севастопольськи й морський торговельний порт ") та товариством з обмеженою в ідповідальністю "Портланд" (д алі - ТОВ "Портланд") був укладе ний договір № 707/167б про частков у участь у реконструкції буд івлі (далі- Договір) (а.с. 11-18).

Пунктом 1.1 Договору пере дбачено, що сторони зобов'язу ються об'єднати свої внески і спільно діяти задля досягне ння господарської мети: реко нструкція і введення в експл уатацію будівлі з ТП-62 ДП „Сев морторгпорт" (інв. № 52), розташов аної за адресою: вул. Портова, 13, м. Севастополь, на земельній ділянці №3 загальною площею 0, 3445 га цільового призначення о бслуговування будівель і спо руд виробничих майстерень (о б'єкт), розділ і оформлення сто ронами права власності на об 'єкт після реконструкції згі дно з умовами договору.

09.10.2007 між сторонами була укл адена додаткова угода № 707/1676/1, я кою були внесені зміни до дог овору від 27.07.2007, а саме фрази про спільну діяльність або викл ючені, або замінені на „частк ову участь" (а.с. 21).

29.12.2007 між сторонами була укла дена додаткова угода № 1 (Супе рфіцій) до договору № 707/167 б від 2 7.07.2007 про часткову участь в реко нструкції об'єкта, згідно яко ї сторони домовились про те, щ о Державне підприємство „Сев астопольський морський торг овельний порт" (Суперфіціар) н адає, а товариство з обмежено ю відповідальністю „Портлан д" (Суперфіціарій) приймає в ст рокове платне користування з емельну ділянку для організа ції та проведення реконструк ції і введення в експлуатаці ю будівель та споруд виробни чих майстерень за адресою: м. С евастополь, вул. Портова, 13. При цьому метою надання в корист ування земельної ділянки є з дійснення Суперфіціаром сво їх прав і обов'язків, визначен их пунктами 1 і 2 основного до говору (а.с. 18-19).

29.12.2007 сторонами підписано Акт приймання-передачі земельно ї ділянки по вул. Порт ова, 13, загальною площею 0,3445 га п ід забудову (а.с. 20).

Додатковими угодами № 1/2 від 28.04.2010 та № 2 від 12.07.2010 сторони пере дбачили зміну певних положен ь договору (а.с. 22, 24).

Між товариством з обмежено ю відповідальністю „Портлан д" та товариством з обмеженою відповідальністю „Пилот" 31.0 3.2010 був укладений договір відс туплення права вимоги № 3, відп овідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю „Портланд" передає в повному обсязі свої права та обов'язк и за договором № 707/1676 від 27.07.2007 про часткову участь в реконстру кції будівлі, а товариство з о бмеженою відповідальністю „ Пилот" приймає на себе зобов'я зання та отримує всі права за вказаним договором.

02.04.2010 позивачем погоджено укл адання цього договору, що пі дтверджується підписом нача льника ДП „Севастопольський морський торговельний порт" на самому договорі та додатк у до нього.

01.04.2010 і 23.06.2010 були укладен і додаткові угоди № 1 та № 2 до до говору № 3 від 31.03.2010 про відступ лення права вимоги, які також погоджені ДП „Севморторгпор т"

Позивач вважає, що договір № 707/167 б від 27.07.2007 та додаткові уго ди до нього повинні бути визн ані судом недійсними, оскіль ки відповідно до статей 1, 3, 6 З акону України «Про управлінн я об' єктами державної власн ості” зазначений договір пов инен бути погодженим Міністе рством транспорту та зв' язк у України, як органом управлі ння державним майном.

Відповідно до статті 1 Госпо дарського процесуального ко дексу України підприємства, установи, організації, інші ю ридичні особи (у тому числі ін оземні), громадяни, які здійсн юють підприємницьку діяльні сть без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб'єкта п ідприємницької діяльності (д алі - підприємства та органі зації), мають право зверта тися до господарського су ду згідно з встановленою п ідвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних п рав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодекс у України передбачено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інте ресу, який не суперечить зага льним засадам цивільного зак онодавства.

Частиною 1 статті 16 Цивільно го Кодексу України встановл ено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, з окрема у такий спосіб, як визн ання правочину недійсним.

Відповідно до частини перш ої статті 202 Цивільного кодекс у України правочином є дія ос оби, спрямована на набуття, зм іну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначені загальн і вимоги для чинності правоч ину, а саме:

1. Зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також інтересам держа ви і суспільства, його мораль ним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

4. Правочин має вчиняться у ф ормі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним.

6. Правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), не мо же суперечити правам та інте ресам їхніх малолітніх, непо внолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до положень ста тті 215 Цивільного кодексу Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Як вбачається з договору № 7 07/167 б від 27.07.2007 про часткову участ ь у реконструкції будівлі, йо го предметом є реконструкція і введення будівлі, розподіл і оформлення сторонами прав а власності на об' єкт після реконструкції згідно з умов ами договору.

Підпунктом 1.2.2 пункту 1.2. Догов ору передбачено, що підприєм ство придбає майнові права н а отримання власності частин и об' єкту в розмірі збільше ної частини площ реконструйо ваної будівлі.

Умовами додаткової угоди № 2 від 27.07.2007 передбачено розподі л площ об' єкта між сторонам и. Зокрема, сторони погодили п ісля завершення будівництв а провести корегування розпо ділу часток по фактично збуд ованих площах об' єкту.

Таким чином, суд дійшов висн овку, що за своєю правовою при родою спірний договір є зміш аним договором з елементами договору підряду та сумісної діяльності.

Згідно з статтею 1 Закону Ук раїни «Про управління об' єк тами державної власності ” № 185-V від 21.09.2006 (далі - Зако н) управління об'єктами держа вної власності - здійснення К абінетом Міністрів України т а уповноваженими ним органам и, іншими суб'єктами, визначен ими цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держав и як власника таких об'єктів, п ов'язаних з володінням, корис туванням і розпоряджанням ни ми, у межах, визначених законо давством України, з метою зад оволення державних та суспіл ьних потреб.

Відповідно до підпункту 2 пу нкту 1 статті 3 Закону до об' єктів управління державної в ласності відноситься майно , яке передане державним коме рційним підприємствам, устан овам та організаціям.

Згідно статті 4 Закону Украї ни «Про управління об' єкта ми державної власності» виз начені суб' єкти управління об' єктами державної власн ості, до яких, в тому числі, на лежать міністерства та інші органи виконавчої влади.

Відповідно до положень ста тті 6 Закону уповноважені орг ани управління відповідно до покладених на них завдань, зо крема погоджують підпорядко ваним підприємствам, установ ам, організаціям відповідно до законодавства договори пр о спільну діяльність, за яким и використовується нерухоме майно, що перебуває в їх госпо дарському віданні чи операти вному управлінні.

Відповідно до Статуту пози вача - Державне підприємство «Севастопольський морський торговельний порт»є державн им унітарним транспортним пі дприємством - морським порто м і діє як державне комерційн е підприємство, що засноване на державні власності та вхо дить до сфери управління Мін істерства транспорту та зв' язку України (а.с. 33-38).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, щ о майно Державного підприємс тва «Севастопольський морсь кий торговельний порт» є об' єктом управління державної власності.

Відповідно до Положення пр о Міністерство транспорту та зв' язку України, затвердже ного Постановою Кабінету Мін істрів України від 06.06.2006 № 789, яке діяло на час укладення спірн ого договору, Міністерство з абезпечує ефективне викорис тання держаного майна підпри ємствами, установами та орга нізаціями, що належать до сфе ри його управління, організо вує реалізацію заходів, спря мованих на посилення профіла ктики правопорушень у сфері фінансово-господарської дія льності підприємств галузі т ранспорту та зв' язку.

Згідно п. 4.4 свого Статуту по зивач має право відчужувати , надавати під заставу, в орен ду, управління, спільну діяль ність закріплене за ним майн о відповідно до вимог законо давства та за погодженням із Уповноваженим органом управ ління, яким є Міністерство тр анспорту та зв' язку України , правонаступником якого є Мі ністерство інфраструктури У країни.

Отже, суд дійшов висновку, щ о в порушення вимог діючого з аконодавства спірний догові р не було погоджено з уповнов аженим органом управління де ржавної власності що є підст авою для визнання договору н едійсним.

Разом з тим відповідачем за явлено про застосування насл ідків спливу строку позовної давності та у судовому засід анні представник відповідач а наполягав на відмові у задо воленні позову у тому числі з підстав пропущення строку п озовної давності.

Відповідно до статті 256 Циві льного кодексу України позов на давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист с вого цивільного права або ін тересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільн ого кодексу України загальна позовна давність встановлює ться тривалістю у три роки.

Виходячи зі змісту частини першої статті 261 Цивільного к одексу України перебіг позов ної давності починається від дня, коли особа довідалася аб о могла довідатися про поруш ення свого права або про особ у, яка його порушила.

В судовому засіданні встан овлено, що договір № 707/167 б був ук ладений сторонами 27.07.2007, а додат кова угода № 707/167 б 09.10.2007, отже пере біг строку позовної давності починається з 28.07.2007 і 10.10.2007 та закі нчується 28.07.2010 і 10.10.2010.

Як вбачається з штампу госп одарського суду міста Севаст ополя позивач звернувся до с уду 18.10.2010, тобто після закінченн я строку позовної давності.

Частинами третьою та четве ртою статті 267 Цивільного коде ксу України встановлено, що п озовна давність застосовуєт ься судом лише за заявою стор они у спорі, зробленою до вине сення ним рішення. Сплив позо вної давності, про застосува ння якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмов и у позові.

Позивач не надав належних т а допустимих доказів поважно сті причини пропущення позов ної давності, а тому суд вважа є за можливе застосувати нас лідки спливу строку позовної давності та відмовити в задо воленні позову.

Оскільки суд відмовляє в за доволенні позову в частині в изнання договору від 27.07.2007 № 707/167б недійсним, судом не вбачаєть ся підстав для задоволення п озовних вимог в частині визн ання недійсними додаткових у год до договору № 1/2 від 28.04.2010 і № 2 від 12.07.2010, оскільки ці дод аткові угоди є невід' ємним и частинами основного догово ру та самі по собі не породжую ть ніяких прав та обов' язкі в для сторін.

Згідно з вимогами статті 111-12 Господарського процесуальн ого кодексу України вказівки , що містяться у постанові кас аційної інстанції, є обов' я зковими для суду першої інст анції під час нового розгляд у справи.

Вищій господарський суд Ук раїни у постанові від 22.02.2011 зазн ачив, що суду необхідно надат и оцінку оспорюваного догово ру на предмет порушення стор онами публічного порядку, зо крема, чи не спрямований зазн ачений договір на протиправн е заволодіння державним майн ом та наявності підстав для з астосування до нього визначе них статтею 288 Цивільного коде ксу України наслідків.

Згідно з положеннями зазна ченої статті правочин вважає ться таким, що порушує публіч ний порядок, якщо він був спря мований на порушення констит уційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошк одження майна фізичної або ю ридичної особи, держави, Авто номної Республіки Крим, тери торіальної громади, незаконн е заволодіння ним.

Відповідно до висновків су дової будівельно-технічної е кспертизи № 900/901 від 05.01.2012 ринков а вартість нерухомого мана Д П «Севастопольський морськи й торговельний порт», придба ного на підставі договору пр о дольову участь в реконстру кції будівлі № 707/1676 від 27.07.2007 в результаті рекон струкції і будівництва будів лі по вул. Портова, 13 в м. Севас тополі збільшиться на 188017,00 грн . Площа нерухомого майна ДП «Севастоп ольський морський торговель ний порт»придбаного на підст аві договору про дольову уча ть в реконструкції будівлі № 707/167б від 27.07.2007 в результаті реко нструкції і будівництва буді влі по вул. Портова, 13 в м. Севас тополі не змініться. Отже, з ог ляду на вказаний висновок ек сперта суд дійшов висновку, щ одо відсутності підстав для визнання спірного договору т аким, який порушує публічний порядок.

Щодо визнання додаткової у годи № 1 (суперфіція) від 29.12.2007 до договору № 707/167 б від 27.07. 2007 недійсною суд вважає за нео бхідне зазначити наступне.

За умовами зазначеної угод и Державне підприємство „Сев астопольський морський торг овельний порт" (Суперфіціар) н адає, а товариство з обмежено ю відповідальністю „Портлан д" (Суперфіціарій) приймає в ст рокове платне користування з емельну ділянку для організа ції та проведення реконструк ції і введення в експлуатаці ю будівель та споруд виробни чих майстерень за адресою: м. С евастополь, вул. Портова, 13, тоб то предметом цієї угоди є зем ельна ділянка. З додаткової у годи №1 (суперфіція) вбачаєтьс я, що вона має ознаки самості йного договору, в якому зазна чені його суттєві умови та мо же роглядатися відокремлено від договору № 707/167 б від 27.07.2007.

Відповідно до статті 116 Земе льного кодексу України грома дяни та юридичні особи набув ають права власності та прав а користування земельними ді лянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх по вноважень, визначених цим Ко дексом, або за результатами а укціону.

Набуття права на землю гром адянами та юридичними особам и здійснюється шляхом переда чі земельних ділянок у власн ість або надання їх у користу вання.

Відповідно до статті 125 Земе льного кодексу України право власності на земельну ділян ку, а також право постійного к ористування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстра ції цих прав.

Згідно з положеннями статт і 126 Земельного кодексу Україн и право власності на земельн у ділянку та право постійног о користування земельною діл янкою посвідчуються державн ими актами.

Як встановлено у судовому з асіданні, Севастопольською м іською державною адміністра цією державному підприємств у «Севастопольський морськи й торговельний порт»виданий державний акт серії І-КМ № 005163 в ід 22.03.2000 на право постійного кор истування землею, загальною площею 1,0679 га, у тому числі земе льною ділянкою площею 0,3545 га дл я обслуговування будівель, с поруд, виробничих майстерень по вул. Портова.

Пунктом 12 Перехідних положе нь Земельного кодексу Україн и закріплено, що до розмежува ння земель державної і комун альної власності повноважен ня щодо розпорядження землям и (крім земель, переданих у при ватну власність, та земель, за значених в абзаці третьому ц ього пункту) в межах населени х пунктів здійснюють відпові дні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пу нктів - відповідні органи вик онавчої влади.

Судом встановлено, що на час укладення додаткової угоди № 1 (суперфіції), та на даний час , землі державної та комуналь ної власності в місті Севаст ополі в натурі (на місцевості ) відповідно вимог Закону Укр аїни «Про розмежування земел ь державної і комунальної вл асності»не розмежовані.

Таким чином, суд вважає, що п раво на розпорядження земель ними ділянками, розташованим и в межах міста Севастополя м ає Севастопольська міська Ра да.

Відповідно до статті 375 Циві льного кодексу України власн ик земельної ділянки має пра во зводити на ній будівлі та с поруди, створювати закриті в одойми, здійснювати перебудо ву, а також дозволяти будівни цтво на своїй ділянці іншим о собам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на з ведені ним будівлі, споруди т а інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови до держання архітектурних, буді вельних, санітарних, екологі чних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її ціль овим призначенням.

Відповідно до частини перш ої статті 413 Цивільного кодекс у України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі дл я будівництва промислових, п обутових, соціально-культурн их, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке пр аво виникає на підставі дого вору або заповіту.

Частиною 3 статті 413 Цивільно го кодексу України встановле но, що право користування зем ельною ділянкою державної аб о комунальної власності для забудови не може бути відчуж ено її землекористувачем інш им особам (крім випадків пере ходу права власності на буді влі та споруди, що розміщені н а такій земельній ділянці), вн есено до статутного фонду, пе редано у заставу.

Оскільки земельна ділянка по вул. Портова, 13 не перебуває у власності позивача, а тільк и знаходиться у його постійн ому користуванні, суд дійшов висновку що права на укладан ня додаткової угоди № 1 (суперф іція) від 29.12.2007 у позивача не бул о, та вказаний договір підляг ає визнанню недійсним.

До того ж відповідачем поз овні вимоги в частині визнан ня додаткової угоди № 1 (суперф іція) від 29.12.2007 були визнані, що в силу положень частини п' ят ої статті 78 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и є підставою для задоволенн я позовних вимог.

Відповідно до положень ста тті 49 Господарського процесу ального кодексу України при частковому задоволенні позо ву судові витрати покладають ся на обидві сторони пропорц ійно розміру задоволених поз овних вимог.

Суд вважає за необхідне пок ласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу пропорційно задоволен им вимогам, а також покладає н а відповідача витрати зі спл ати судової будівельно-техні чної експертизи.

На підставі наведеного, кер уючись статтями 43, 49, 78, 82, 84, 85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити ч астково.

Визнати недійсною До даткову угоду № 1 (суперфіцій) від 29.12.2007 до договору № 707/167б від 27.07.2007 про дольову участь в реконструкції будівлі, укл адену між державним підприєм ством “Севастопольський мор ський торговельний порт” і т овариством з обмеженою відпо відальністю "Портлданд".

В задоволенні решти в имог відмовити.

Стягнути з то вариства з обмеженою відпові дальністю “Пилот” (99009, м. Севастополь, в ул. Портова, 17, ідентифікаційн ий код 35940918, р/р 26004301000966, в ВТБ Банк, М ФО 384997, або з інших рахунків) н а користь Державного підприє мства “Севастопольський мор ський торговельний порт” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова , 5, ідентифікаційний код 35940918, р /р 2600501885154, в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 384986, або на інший рахунок, зазна чений стягувачем) витрати зі спати державного мита у розмірі 42,50 грн (сорок дві грн 50 коп) і витрати на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу у розмірі 11 8,00 грн (сто вісімнадцять грн 00 к оп).

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Рішення складено відпо відно до вимог

статті 84 Господарського про цесуального

кодексу України та підписа но 29.02.2012