Рішення

від 22.02.2012 по справі 5020-24/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-24/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року справа № 5020-24/2012

За позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до Комунального підприємства „Севтеплосервіс” Севастопольської міської Ради,

(пр. Ген. Острякова, 25, місто Севастополь, 99029)

про стягнення 422 124,55 грн,

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивач –не з'явився;

відповідач –не з'явився.

Суть спору:

05.12.2011 Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства „Севтеплосервіс” Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості за поставлений товар у січні- квітні 2011 року природний газ у розмірі 422 124,55грн., у тому числі 370613,52 грн. – основний борг, 31446,90 грн. –пеня, 10658,44 грн. –інфляційне відшкодування, 9495,69 грн. –3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахування вищевикладеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність представника відповідача.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

в с т а н о в и в:

20.12.2010 між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Постачальник, далі - позивач) та комунальним підприємством “Севтеплосервіс” Севастопольської міської ради (Покупець, далі - відповідач) укладений договір №06/10-2281-ТЕ-40 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі –Договір), згідно з яким позивач зобов`язується поставити відповідачеві імпортований природний газ, а відповідач –прийняти та оплатити природний газ  в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 Договору. Газ, що постачається за Договором, використовується відповідачем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу відповідачем для інших потреб не є предметом Договору (арк. с.8-12).

Відповідно до пункту 10.1 Договору та пункту 7 Додаткової угоди №1 від 28.01.2011 договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представника сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011 по 31.12.2011 включно, а у частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення (арк. с. 16).

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011 була змінена назва Договору на договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення  та гарячого водопостачання (арк. с. 16).

Згідно з пунктом 1.2 Договору позивач передає відповідачу в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 647,000тис.куб.м.

Додатковою угодою №4 від 30.08.2011 до Договору постачання природного газу в період з 06.08.2011 по 30.09.2011 буде здійснюватися за окремим договором у зв'язку з набуттям чинності Закону України від 07.07.11 №3609-VI (арк. с. 19).

Приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та відповідачем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого позивачем. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, відповідач зобов'язувався надавати позивачу для підпису два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою відповідача та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу. Разом з актом приймання-передачі газу відповідач в обов'язковому порядку надає копію документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписує акт. Така копія повинна бути завірена підписом керівника або уповноваженою ним особою та скріплена печаткою підприємства з обов'язковим зазначенням дати завіряння, яка має бути не раніше дати складання первинного документу   (пункт 2.2 Додатку до Договору, пункту 2 Додаткової угоди №4 від 30.08.2011 до Договору арк. с. 13-15, 19).

Відповідно до розділу 3 Договору та додаткової угоди № 2 від 04.04.2011 і додаткової угоди № 3 від 11.07.2011 ціна за 1000 куб.м природного газу становить всього з ПДВ –1309,20 грн. Загальна вартість Договору на дату його укладання становить всього з ПДВ –705 877 грн.

Сторони домовились, що ціна за 1000,0 куб.м газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів Сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Пунктом 4.1 Договору визначений наступний порядок проведення розрахунків:

-          перша оплата в розмірі 34% відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, поставив відповідачу у період з січня по вересня 2011 року природний газ на загальну суму 421782,35 грн., що підтверджується актами передачі-приймання від 31.01.2011, 28.02.2011, 31.03.2011, 30.04.2011 (арк. с.20-23).

Проте, відповідач перерахував позивачу грошові кошти за поставлений природний газ не у повному обсязі, на день подачі позову його заборгованість перед позивачем склала 370613,52 грн., що не спростовано.  

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заборгованість з оплати поставленого позивачем природного газу протягом січня-квітень 2011 року в розмірі 370613,52 грн. на день прийняття рішення не погашена та підлягає стягненню.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені за період з 29.06.2011 по 29.12.2011 у сумі 31446,90 грн., інфляційне відшкодування за період з березня по червня 2011 року – 10658,44 грн., 3% річних за період з 21.02.2011 по 29.12.2011 –9495,69 грн.

          Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки позивача 3% річних (арк. с. 3-4) визнані судом правильними, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 21.02.2011 по 29.12.2011 у розмірі 9495,69 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині стягнення інфляційного збільшення у розмірі 10658,44 грн. за період з березня 2011 року по червня 2011 року суд не приймає розрахунок позивача та  вважає за необхідне навести свій розрахунок, відповідно до якого інфляційне збільшення розраховується за весь період існування заборгованості відповідача, а саме: з березня 2011 року по грудень 2011 року, у зв'язку з тим, що у липні та серпні 2011 року в країні була дефляція, у зв'язку з чим інфляційне збільшення за весь час прострочення, тобто, по 29.12.2011, становить 5021,75 грн. за наступним розрахунком:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

01.03.2011 - 31.03.2011141134.381.0141975.88

01.04.2011 - 30.04.20112817001.0133662.10

01.05.2011 - 31.05.2011416664.691.0083333.32

01.06.2011 - 30.06.2011421782.351.0041687.13

01.07.2011 - 31.10.2011421782.350.984-6748.52

01.11.2011 - 29.12.2011370613.521.0031111.84

Таким чином, інфляційне збільшення складає 5021,75 грн.

          Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).

          Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

  При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3.1 Договору передбачено, що в разі порушення відповідачем умов пункту 4.1 Договору відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем (арк.с.3), визнав його таким, що не суперечить діючому законодавству.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені у розмірі 31446,90 грн., підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача

Керуючись  статтями  49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства „Севтеплосервіс” Севастопольської міської Ради (99029, м. Севастополь, пр.. Ген. Острякова, 25; ідентифікаційний код 24876725; п/р 260303011928 у ВАТ „Ощадбанк” м. Севастополь, МФО 384027, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827, п/р 26008301970 в в ВАТ „Ощадбанк”, МФО 384027, або на інші рахунки) основну заборгованість у розмірі 370613,52 грн.(триста сімдесят тисяч шістсот тринадцять грн. 52 коп.), пеню у розмірі 31446,90 грн. (тридцять одна тисяча чотириста сорок шість грн. 90 коп.), інфляційне збільшення у розмірі 5021,75 грн. (п'ять тисяч двадцять одна грн. 75 коп.), три відсотка річних у розмірі 9495,69 грн. (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн. 69 коп.), судовий збір у розмір 8332,06 грн. ( вісім тисяч триста тридцять дві грн. 06 коп.).

                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                              підпис                                                                 Н.Г. Шевчук

Рішення підписано 27.02.2012