Ухвала

від 06.03.2012 по справі 01/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

           06 березня 2012 року                                                         Справа № 01/357

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від кредиторів: представники не з‘явилися,

ліквідатор –не з‘явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву Уманської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання поточним кредитором банкрута та скаргу на дії ліквідатора

у справі за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Умань

до закритого акціонерного товариства «Уманська швейна фабрика», м. Умань, Черкаської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року закрите акціонерне товариство «Уманська швейна фабрика»                     (вул. Радянська, 14, м. Умань, Черкаська область, код ЄДР 00310077) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ревунова Олександра Валерійовича.

До суду із заявою про визнання поточним кредитором банкрута звернулась Уманська об'єднана державна податкова інспекція.

Розгляд заяви призначено у судовому засіданні.

Представник заявника до початку судового засідання направив клопотання про розгляд заяви за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Члени комітету кредиторів та ліквідатор у судове засідання не з‘явилися, причини неявки суду не повідомили. Ліквідатор письмового відзиву на заяву суду не направив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву Уманської об'єднаної державної податкової інспекції такою, що до задоволення не підлягає з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі –Закон) поточні кредитори –кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури.

Згідно з ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Отже, у зв'язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який відмінний від статусу боржника.

Так, відповідно до положень зазначеної вище норми Закону у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно з ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені у ч. 1 вказаної статті, а також здійснює інші повноваження, передбачені чим Законом. Отже, правосуб'єктність ліквідатора визначена в Законі та він позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені положеннями Закону та виходять за межі його компетенції.

Тому, податкові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі, у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити.

Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління –ліквідатора, можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених Законом і порядок їх виконання визначений нормами Закону.

Отже, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі у боржника –банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, котрі у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст. ст. 14, 23 Закону, тобто у боржника в ліквідаційній процедурі не виникає зобов'язань зі сплати зазначених у заяві податків.

Постановою господарського суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Як йдеться із заяви Уманської об'єднаної державної податкової інспекції, вимоги останньої на суму 29255 грн. 00 коп. з податку на додану вартість виникли після визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

У визнанні цих вимог з наведених вище підстав та мотивів належить відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2003р. у справі №17/124 та листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78.

          Крім того, Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією подано скаргу на дії ліквідатора, оскільки останній не надає можливості провести позапланову перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків та зборів ЗАТ  «Уманська швейна фабрика».          

Відповідно до п.п. 78.1.7. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Статтею 31 Закону визначено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 25 Закону встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

          Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати ліквідатора закритого акціонерного товариства «Уманська швейна фабрика»арбітражного керуючого Ревунова Олександра Валерійовича надати Уманській об'єднаній державній податковій інспекції всю необхідну документацію для проведення позапланової перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків та зборів ЗАТ  «Уманська швейна фабрика».

          На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 86 ГПК України, ст. ст. 1, 31, 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд,  -  

УХВАЛИВ:

          У задоволенні заяви Уманської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання поточним кредитором відмовити повністю.

У визнанні поточних вимог Уманської об'єднаної державної податкової інспекції до закритого акціонерного товариства «Уманська швейна фабрика»на суму 29255 грн. 00 коп. відмовити.

Скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції на дії ліквідатора задовольнити.

Зобов'язати ліквідатора закритого акціонерного товариства «Уманська швейна фабрика»арбітражного керуючого Ревунова Олександра Валерійовича надати Уманській об'єднаній державній податковій інспекції всю необхідну документацію для проведення позапланової перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків та зборів ЗАТ  «Уманська швейна фабрика».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                              О.В. Чевгуз