Постанова

від 01.03.2012 по справі 26/187-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2012 № 26/187-11

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Авдеєв а П.В.

суддів: Куксова В.В.

Коршун Н.М.

за участю представників :

від позивача: представник не з' явився,

від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю ,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Товариства з обмеже ною відповідальністю „Морсь кий комплекс „777”

на рішення Господарського суду Київської області від 08. 12.2011 року

у справі №26/187-11 ( суддя Лилака Т .Д.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю „Мо рський комплекс „777”

до Державного підприємств а „Міжнародний аеропорт „Бор испіль”

про тлумачення змісту прав очину,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року позивач звер нувся з позовом до відповіда ча про тлумачення п. 10.4 договор у оренди нерухомого майна, що належить до державної власн ості № 37-19-15 від 10.12.2009 року.

Рішенням Господарськ ого суду Київської області в ід 08.12.2011р. у справі №26/187-11 в позові в ідмовлено.

Не погоджуючись із пр ийнятим рішенням суду, позив ач звернувся до Київського а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рі шення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позо вні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що лист від 22.08.2011р. №01-22-3309 про намір д острокового припинення Дого вору є односторонньою відмов ою від його виконання, у зв' я зку з ініціюванням відповіда чем припинення його дії з 01.08.2011р .

Відповідачем надано від зив на апеляційну скаргу, в як ому він просить апеляційну с каргу залишити без задоволен ня, а рішення суду першої інст анції - без змін.

29.02.2012р. через канцелярію с уду позивач подав клопотання про відкладення розгляду сп рави в зв' язку з хворобою йо го представника.

Розглянувши в судовом у засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до вис новку, що воно не підлягає зад оволенню з наступних підстав .

Відповідно до п.3.9.2 поста нова Пленуму Вищого господар ського суду України від 26.12.2011 №1 8 "Про деякі питання практики з астосування Господарського процесуального кодексу Укра їни" господарський суд з урах уванням обставин конкретної справи може відхилити довод и учасника судового процесу - підприємства, установи, орга нізації, іншої юридичної осо би, державного чи іншого орга ну щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутніст ю його представника (з причин , пов'язаних з відпусткою, хвор обою, службовим відрядженням , участю в іншому судовому зас іданні і т. п.). При цьому господ арський суд виходить з того, щ о у відповідних випадках так ий учасник судового процесу не позбавлений права і можли вості забезпечити за необхід ності участь у судовому засі данні іншого представника зг ідно з частинами першою - п'ято ю статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не по в'язаних з ним трудовими відн осинами. Неможливість такої заміни представника і неможл ивість розгляду справи без у часті представника підлягає доведенню учасником судовог о процесу на загальних підст авах (статті 32 - 34 ГПК), причому ві дсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність прич ини його відсутності в судов ому засіданні.

Проте, позивачем відп овідно до вимог ст.ст.32,34 ГПК Ук раїни не надано належних та д опустимих доказів на підтвер дження неможливості забезпе чити участь у судовому засід анні іншого представника.

Також не надано належ них доказів того, що його пред ставник знаходиться на лікар няному. Колегія суддів вважа є, що такими доказами могли бу ти не лише листок непрацезда тності, але й довідка про пере бування представника позива ча у лікувальній установі.

Крім того, колегія суд дів звертає увагу на те, що в р азі неможливості забезпечит и явку іншого представника в судове засідання, представн ицтво інтересів позивача міг здійснювати безпосередньо к ерівник підприємства у відпо відності до ст.28 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзив у, дослідивши зібрані у справ і докази, заслухавши пояснен ня представника відповідача , судова колегія приходить до висновку, що суд першої інста нції дійшов до правильних ви сновків у даній справі та обґ рунтовано відмовив в задовол енні позовних вимог, виходяч и з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2009 року між Регіонал ьним відділенням Фонду держа вного майна України по Київс ькій області, як орендодавце м, Державним підприємством „ Міжнародний аеропорт „Борис піль”, як балансоутримувачем , та Товариством з обмеженою в ідповідальністю „Морський к омплекс „777”, як орендарем, був укладений договір оренди № 37- 19-15 нерухомого майна, що належи ть до державної власності (да лі - Договір).

Пунктом 10. 4 Договору сторони погодили, що у випадку необхі дності проведення будівельн о-ремонтних робіт або реконс трукції орендованого майна т а/або будівлі, в якій воно знах одиться, в рамках підготовки ДП МА „Бориспіль” до проведе ння в Україні фінальної част ини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, балансоотримувач має право ініціювати достро кове розірвання договору оре нди звільнити орендоване при міщення і підписати акт прий мання-передачі.

Так, на підставі зазначеног о пункту Договору відповідач ем було направлено позивачу лист від 22.08.2011 року № 01-22-3309, яким ос танній ініціював дострокове розірвання Договору (т.1 а.с.15).

Спірні правовідносини вин икли, в зв' язку з виконанням пункту Договору щодо права в ідповідача ініціювати достр окове розірвання Договору, о скільки позивач вважає дане повідомлення відповідача не є ініціативою про розірванн я Договору, а односторонньою відмовою від Договору.

При цьому, конкретних вимог по тлумаченню п.10.4 Договору, з приводу якого сторони мають різне уявлення щодо свого во левиявлення або волевиявлен ня іншої сторони, позивачем н е заявлено.

Згідно з ч. 3 ст. 213 Цивільного кодексу України при тлумаче нні змісту правочину берутьс я до уваги однакове для всьог о змісту правочину значення слів і понять, а також загальн оприйняте у відповідній сфер і відносин значення термінів . Якщо буквальне значення слі в і понять, а також загальнопр ийняте у відповідній сфері в ідносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окр емих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівн янням відповідної частини пр авочину зі змістом інших йог о частин, усім його змістом, на мірами сторін.

Відповідно до ст. 12 Господар ського процесуального кодек су України до підвідомчості господарських судів віднесе но, зокрема, справи у спорах, щ о виникають при укладенні, зм іні, розірванні і виконанні г осподарських договорів, та н а інших підставах. Отже, тлума чення змісту правочину госпо дарським судом можливе за на явності спору, тобто коли сто рони мають різне уявлення що до свого волевиявлення або в олевиявлення іншої сторони ( сторін) правочину (Інформаці йний лист Вищого Господарськ ого суду України №01-8/344 від 11.04.2005).

Сторони укладаючи Договір домовились щодо всіх його іс тотних умов, у тому числі про у мову можливості відповідача ініціювати дострокове розір вання Договору. При укладанн і Договору позивач зі всіма у мовами останнього був згоден , протокол розбіжностей на ад ресу відповідача не надсилав .

Позивачем відповідно до ви мог ст.ст.33,34 ГПК України дана о бставина не спростована.

Згідно із частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України , відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі к онтрагента та визначенні умо в договору з урахуванням вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, з вичаїв ділового обороту, вим ог розумності та справедливо сті.

Відповідно до ч.2,3 ст.6 Цивіль ного кодексу України, сторон и мають право врегулювати у д оговорі, який передбачений а ктами цивільного законодавс тва, свої відносини, які не вре гульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть в ідступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини н а власний розсуд.

Частиною 4 статті 179 Господар ського кодексу України встан овлено, що при укладенні госп одарських договорів сторони можуть визначати зміст дого вору на основі вільного воле виявлення, коли сторони мают ь право погоджувати на свій р озсуд будь-які умови договор у, що не суперечать законодав ству.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що при дослівному чи танні п.10.4 Договору відсутні б удь-які незрозумілі слова, по няття або терміни, які не дают ь змоги з' ясувати дійсні на міри сторін, що є необхідною у мовою за статтею 213 Цивільного кодексу України.

Позивач стверджує, що л ист від 22.08.2011р. №01-22-3309 про намір дос трокового припинення Догово ру є односторонньою відмовою від його виконання, у зв' язк у з ініціюванням відповідаче м припинення його дії з 01.08.2011р. О днак, таке твердження позива ча є безпідставним, оскільки ч.3 ст.631 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що сторони можуть встановити, що умови д оговору застосовуються до ві дносин між ними, які виникли д о його укладення.

Враховуючи викладене, судо ва колегія погоджується з ви сновком суду першої інстанці ї щодо відсутності підстав д ля тлумачення умов п.10.4 Догово ру оренди № 37-19-15 нерухомого май на, що належить до державної в ласності від 10.12.2009 року.

Згідно з положеннями с т.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійсню ється на засадах змагальност і. Сторони та інші особи, які б еруть участь у справі, обґрун товують свої вимоги і запере чення поданими суду доказами .

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК Укр аїни обставини справи, які ві дповідно до законодавства по винні бути підтверджені певн ими засобами доказування, не можуть підтверджуватися інш ими засобами доказування.

Доказів, які б спростов ували вище встановлені та за значені судом обставини, сто ронами не надано.

Доводи, наведені позив ачем в апеляційній скарзі, су довою колегією до уваги не пр иймаються з огляду на те, що во ни є необґрунтованими та так ими, що спростовуються матер іалами справи.

Виходячи з наведеного, с удова колегія вважає, що ріше ння суду першої інстанції, як им відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідає ч инному законодавству та мате ріалам справи. Судова колегі я не вбачає підстав для задов олення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржу ваного рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК Укр аїни.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК Укра їни, Київський апеляційний г осподарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю „Морський комплек с „777” на рішення Господарсько го суду Київської області ві д 08.12.2011 року залишити без задово лення.

2. Рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 08.12.2011 року у справі №26/187-11 залиш ити без змін.

3. Матеріали справи №26/ 187-11 повернути до Господарсько го суду Київської області.

Касаційна скарга мож е бути подана протягом двадц яти днів з дня набрання поста новою апеляційного господар ського суду законної сили.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Корш ун Н.М.