Рішення

від 25.04.2007 по справі 2-2461/6/2007

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2461\6 2007 p

Справа № 2-2461\6 2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем    України

25 квітня 2007

р. Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого

судді      Нежури В.А.

при

секретарі                 Тищенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

справу за позовом ОСОБА_1 до АТЗТ

„Інститут ,ЗНДГХШПР0ЕКТ" про спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1. звернувся

в суд із позовом до відповідач про спростування недостовірної інформації щодо

порушення ним при підписанні акту від 27.10.1994 року ст. 28 Закону України

„Про приватизацію майна державних підприємств" такою, що не відповідає

дійсності.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, до 01.06.2005

року він перебував на посаді керівника АТЗТ „Інститут ,ЗНДГХІМПР0ЕКТ ".

Після його звільнення, Головою правління відповідача на загальних зборах

акціонерів було оголошено інформацію про те, що ОСОБА_1. 27.10.1994 року шляхом

підписання відповідного акта всупереч вимогам статті 28 Закону України „Про

приватизацію майна державних підприємств незаконно передав нежитлові приміщення

площею 700 кв.м, розташовані в адмінбудинку по вул. М. Раскової у м. Києві

Орендному ремонтно-будівельному підприємству „Укрхімремобладнання",

вважаючи, що цей акт є оплатним договором купівлі - продажу приміщень,

зазначених у цьому акті. Факт розповсюдження такої інформації ОСОБА_1.

підтвердив листом від 20 листопада 2006 року, в якому Голова правління

відповідача повідомляє його про таке розповсюдження. ОСОБА_1 також зазначив, що

розповсюджена інформація принижує його честь, гідність та ділову репутацію,

оскільки містить звинувачення ОСОБА_1. у порушенні законодавства.

Крім

того, ОСОБА_1. вказав, що така інформація не відповідає дійсності та є

недостовірною з огляду на те, що акт від 27.10.1994 року було ним підписано на

виконання наказу Міністерства хімічної промисловості від 20.11.1985 р. № 781 та

листів заступника міністра хімічної промисловості СРСР від 02.05.1990 р. №

АУ-2940, заступника Голови Державного комітету з хімічної промисловості та

нафтохімічної промисловості України від 20.01.1992 р. № 3/140 та заступника

Міністра промисловості України від 08.10,1993 року № 04-14-2/5906, листа

Мінпрому України від 18.08.94 р. № 02-32/4776, листа РВ ФДМУ по м. Києву від

16.08.94 р. № 30-03/1280, які не передбачали укладання договорів купівлі-продажу

та не містили вказівок на інше оплатне відчуження вказаних приміщень.

Представник позивача зазначив, що зазначений акт не є

договором купівлі-продажу або іншим договором відчуження та не відноситься до

правовстановлюючих документів відповідно до Додатку 1 до Інструкції про порядок

реєстрації будинків та домоволодінь у

містах і

селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального

господарства Української РСР 31.01.1966 p., що діяла на

момент підписання зазначеного акта, а також до переліку правовстановлюючих

документів за чинним законодавством України.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на

те, що усне повідомлення на загальних зборах або доступність такої інформації

для ознайомлення не може вважатися її публікацією та/або поширенням, оскільки

така інформація не публікувалася відповідачем в засобах масової інформації,

письмових документів із такою інформацією ним не було видано для третіх осіб.

Крім того, Акт від 27 жовтня 1994 року, укладений між КП

"ВНДІХІМПРОЕКТ" в особі ОСОБА_1.

та ОРБП "Укрхімремобладнання" передбачає перехід прав власності

на 500,00 кв.м. робочих площ (загальна площа 700,00 кв.м , згідно плану

розміщення) нежитлових приміщень на шостому поверсі адміністративного корпусу

по вул. М. Раскової, 11 в м. Києві, оскільки в самому акті міститься фраза про

те, що КП "ВНДГХІМПРОЕКТ" в особі ОСОБА_1. передав, а ОРБП "Укрхімремобладнання"

„прийняв у власність" вказані приміщення.

Представником відповідача було також звернено увагу суду на той факт, що п.

2.4.6. ст. 24 розділу 2 "Положення про застосування способів приватизації

майна державних підприємств", затвердженого наказом Фонду державного майна

України від 04.02.1993 року № 56, та ст. 28 Закону України „Про приватизацію майна

державних підприємств", встановлено, що викуплений об'єкт приватизації не

може бути продано, передано безоплатно у власність чи подаровано до введення

національної валюти України., і тому відповідач вважає, що шляхом передачі

вказаних приміщень, позивач порушив норми чинного на момент передачі

законодавства, тобто інформація, оголошена Головою правління на загальних

зборах є достовірною.

Сторонами було письмово визначено територіальну підсудність справи за

місцем проживання позивача - ОСОБА_1. -

відповідно до вимог ст. 112 ЦПК України. Угода про передачу спору на розгляд

суду за місцем проживання позивача від 29.11.2006 року підписана сторонами, має

печатку АТЗТ „Інститут „ВНДГХІМПРОЕКТ", відповідає вимогам цивільного

законодавства за формою та змістом, сторонами не оспорюється. Таким чином,

враховуючи місце проживання ОСОБА_1., який є позивачем по даній справі, така

справа підлягає розгляду у Голосіївському районному суді м. Києва.

Дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення сторін, вважає позов

підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що на загальних зборах акціонерів АТЗТ „Інститут

„ВНДІХІМПРОЕКТ " Головою правління була в усній формі оголошена інформація

про те, що ОСОБА_1, як

головою КП „ВНДІХІМПРОЕКТ " (правонаступником, якого є АТЗТ „Інститут „ВНДІХІМПРОЕКТ

"), 27.10.1994 року було укладено із Орендним ремонтно-будівним

підприємством „Укрхімремобладнання" акт, датований 27.10.1994 р., в

результаті якого з активів КП „ВНДІХІМПРОЕКТ" вибуло 700 кв.м. нерухомості

на 6-му поверсі корпусу по вул. М. Раскової, 11, попре заборону, що містилася в

статті 28 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств" в

редакції, що була чинна на момент підписання вами цього акту.

Визначення розповсюдження інформації, що міститься в ст.

14 Закону України „Про інформацію" та в ч. З Постанови Пленуму Верховного

суду України від 28 вересня 1990 року N 7 „Про застосування судами

законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової

репутації

громадян та організацій" передбачає, що публічне оголошення (навіть усне)

серед кола осіб є розповсюдженням інформації. Не може вважатися розповсюдженням

інформації лише повідомлення її особі, якої вона стосується.. Оскільки

акціонери АТЗТ „Інститут „ВНДІХІМПРОЕКТ " є по відношенню до сторін по

даній справі третіми особами, то посилання представника відповідача на те, що

така інформація не була опублікована в засобах масової інформації та не

міститься в письмових документах не можуть бути враховані судом.

Відповідно до ст. 277 ЦК

України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є

недостовірною. В Постанові Пленуму Верховного суду України від 28.09.1990 p. N 7 також

зазначено те, що особа, яка поширила інформацію має доказати її достовірність.

Однак відповідачем не було доведено того, що шляхом підписання акту від

27.10.1994 року відбулось відчуження нежитлових приміщень, розташованих в

адмінбудинку по вул. М. Раскової, 11 в м. Києві.

Так, відповідач виходив з того, що зазначений акт є договором відчуження

через те, що в ньому містяться слова "прийняв у власність". Однак

такі доводи суперечать наявним у справі матеріалам та поясненням сторін.

Зокрема, судом було встановлено, що увесь цілісний майновий комплекс

Інституту „ВНДІХІМПРОЕКТ " був придбаний відповідно до договору № 118

купівлі-продажу від 30.06.1994 р. На даний момент увесь цілісний майновий

комплекс перебуває на балансі відповідача без будь-яких винятків та обмежень,

що було підтверджено представником останнього.

Акт від 27.10.1994 року, підписаний КП „ВНДІХІМПРОЕКТ" та ОРБП

„Укрхімремобладнання" був складений на виконання розпорядчих документів,

які передбачали лише передачу приміщень у користування, а не у власність. В

тексті акту прямо зазначено, що цей акт складений на виконання наказу

Міністерства хімічної промисловості від 20.11.1985 р. № 781, та листів

заступника міністра хімічної промисловості СРСР від 02.05.1990 р. № АУ-2940,

заступника Голови Державного комітету з хімічної промисловості та нафтохімічної

промисловості України від 20.01.1992 р. № 3/140 та заступника Міністра

промисловості України від 08.10.1993 року № 04-14-2/5906, листа Мінпрому

України від 18.08.94 р. № 02-32/4776, листа РВ ФДМУ по м. Києву від 16.08.94 р.

№ 30-03/1280. Таким чином, ці документи є невід'ємною частиною акту від

27.10.1994 року. Тому положення акту мають тлумачитись з урахуванням положень

таких документів.

Слова "прийняв у власність" містяться лише у

вступній частині акту та суперечать змісту зазначеного вище наказу та листів,

де неодноразово прямо вказується, що приміщення мають бути передані у

власність. Оскільки ж акт було складено саме на підставі таких листів та

наказу, то, відповідно, положення акту мають відповідати положенням наказу

Міністерства хімічної промисловості від 20.11.1985 р. № 781, та листів

заступника міністра хімічної промисловості! СРСР від 02.05.1990 р. № АУ-2940,

заступника Голови Держкомітету з хімічної промисловості! та нафтохімічної

промисловості України від 20.01.1992 р. № 3/140 та заступника Міністра

промисловості України від 08.10.1993 року № 04-14-2/5906, листа Мінпрому

України від 18.08.94 р. № 02-32/4776, листа РВ ФДМУ по м. Києву від 16.08.94 р.

№ 30-03/1280, Всі документи мають вишу юридичну силу положень самого акту.

Крім того, зазначений акт від 27.10.1994 не входить до

переліку документів, які засвічують право власності на нерухомість, наведеному

в Додатку 1 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у

містах і селищах міського типу УРСР, затвердженої Міністерством комунального

господарства УРСР 31.01.1966 p.,

що діяла на момент підписання зазначеного акта. Цей акт також не входить до

переліку документів, що подаються для державної реєстрації прав на нерухомість

відповідно до чинного на даний момент Закону України "Про державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Таким чином,

подібний документ ніколи не визнавався правовстановлюючим та таким, на підставі

якого може переходити право власності на нерухоме майно.

Все наведене вище свідчить про те, що переходу права власності на нежитлові

приміщення площею 700 кв.м, розташовані в адмінбудинку по вул. М.Раскової, у м.

Києві від КП "ВНДГХІМПРОЕКТ " до ОРБП „Укрхімремобладнання" не

відбулось.

Отже, ОСОБА_1. при підписанні акта від 27.10.1994 року діяв у відповідності

до чинного законодавства, а інформація розповсюджена на загальних зборах акціонерів

відповідача є недостовірною та підлягає спростуванню у порядку, визначеному ст.

277 ЦК України - особою яка поширила інформацію в такий саме спосіб, в який її

було поширено, тобто на наступних загальних зборах акціонерів відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 277 ЦК України, ст. ст. 10, 11. 58-60, 212-215 ЦПК України, суд

-

ВИРІШИВ

Позов

задовольнити.

Зобов'язати Акціонерне товариство закритого типу

„Інститут „ВНДІХІМПРОЕКТ " (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, Код

СДРПОУ 00209651) на наступних загальних зборах акціонерів повідомити про те, що

інформація щодо порушення ОСОБА_1 шляхом підписання акту від 27.10.1994 року

ст. 28 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств" є

такою, що не відповідає дійсності.

Стягнути із АТЗТ „Інститут „ВНДІХІМПРОЕКТ" на користь ОСОБА_1. судові витрати

по сплаті держмита в сумі 17 гр.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 -

денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга

не була подана у 20 - денний строк, piшeння суду набирає законної сили після

закінчення цього строку.