Постанова

від 21.02.2012 по справі 2а/0570/1115/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 21 лютого 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/1115/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11:00     

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Наумової К.Г.

при секретарі          Чухляк О.О.   

  розглянув у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі (м. Волноваха, Донецька область)

до Приватного підприємства «Диск (м. Донецьк)

про  стягнення податкового боргу з рахунків

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1 за дов.

представника відповідача: не з'явився

       Державна податкова інспекція у Волноваському районі (далі за текстом – ДПІ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Диск» (далі за текстом – відповідач) про стягнення з рахунків відповідача податкового боргу з комунального податку у сумі 146 грн 91 коп.

       Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

      Відповідач заперечення на позов не представив, у судове засідання не з'явився, представника у судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

       Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази та заслухавши пояснення представника позивача суд, –

ВСТАНОВИВ:

        Приватне підприємство «Диск» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.12.2004 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 266 120 0000 003577, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

       Як вбачається з облікової картки, податковий борг відповідача з комунального податку станом на 20.02.2012р. складає 146 грн 91 коп, який утворився наступним чином.

       Відповідачем подавалися до ДПІ податкові розрахунки комунального податку, у яких визначалось податкове зобов'язання:

-          вх. № 37130 від 03.02.2009р. – сума нарахованого відповідачем податку за базовий податковий (звітний) період - квітень 2008 року складає 71 грн 40 коп;

-          вх. № 11337 від 05.05.2009р. - сума нарахованого відповідачем податку за базовий податковий (звітний) період - січень 2009 року складає 62 грн 90 коп;

-          вх. № 21811 від 10.08.2009р. - сума нарахованого відповідачем податку за базовий податковий (звітний) період – лютий 2009 року складає 56 грн 10 коп.

      06.02.2009р. ДПІ була складена перша податкова вимога за № 1/59, яка була отримана бухгалтером відповідача 11.02.2009р., що підтверджується відповідним записом на корінці першої податкової вимоги.

     13.03.2009р. ДПІ була виставлена друга податкова вимога за № 2/100, яка була отримана бухгалтером відповідача 16.03.2009р., що підтверджується відповідним записом на корінці другої податкової вимоги.

     Як вбачається з облікової картки платника станом на 31.12.2009р. відповідачем часткового погашався податковий борг у сумі 43 грн 49 коп.

     Таким чином, податковий борг відповідача з комунального податку складає 146 грн 91 коп.

    Доказів сплати зазначеного податкового боргу відповідачем суду не надано.

       Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

       Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

       Частина 1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» визначає перелік місцевих податків.

       Відповідно до  п. 2 ч. 1 зазначеної статті Закону України «Про систему оподаткування» до місцевих податків належить комунальний податок.

       Частина 3 ст. 15  Закону України «Про систему оподаткування» встановлює, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

       Згідно ст. 15 Декрету Кабінета Міністрів України «Про місцеві податки і збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

       Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі за текстом – Закон № 2181), який був чинним на момент виникнення правовідносин, податкова декларація, розрахунок  - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

     Підпунктом 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

      Як зазначено в ч. 1 п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

     Відповідно до ч. 1 п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

     Згідно ч. 1 підпункту  6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

     Пунктом 41.5. ст. 41 Податкового Кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

     Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 зазначеного Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

      Пункт 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України передбачає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

      Згідно п. 95.2. ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

     Пунктом 95.3. статті 95 Податкового Кодексу Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

      З огляду на зазначене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Волноваському районі до Приватного підприємства «Диск» про стягнення податкового боргу з комунального податку у сумі 146 грн 91 коп. підлягають задоволенню.

       Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

       Враховуючи викладене та, керуючись ст. 67 Конституції України, п. 20.1 ст. 20, п. 41.5. ст. 41, п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 9, ст. 15,  Закону України «Про систему оподаткування», п. 11 ст. 1, п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5, п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5, п. 6.2.1. ст. 6, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 15 Декрету Кабінета Міністрів України «Про місцеві податки і збори», ст.ст. 7 –12, 69-72, 94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

           Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Диск» (код ЄДРПОУ 31843012) у доход місцевого бюджету податкового боргу з комунального податку у сумі 146 грн 91 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через  Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 лютого 2012 року.

Суддя                                                                                      Наумова К.Г.