Постанова

від 01.11.2006 по справі 26/447-05-11791

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/447-05-11791

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 листопада 2006 р.                                                                                   № 26/447-05-11791  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Невдашенко Л.П. – головуючий,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Чорноморське" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року у справі № 26/447-05-11791 Господарського суду Одеської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одесліфт", м. Одеса, до Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Чорноморське", м. Одеса, про стягнення 133 726 грн. 28 коп.,

за участю представників:

позивача –не з'явилися;

відповідача –не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2005 року позивач –ВАТ "Одесліфт", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –КП "Дирекція єдиного замовника "Чорноморське" про стягнення 133 726 грн. 28 коп.

Вказував, що між ним та відповідачем 01.07.2003р. був укладений договір підряду на технічне обслуговування (ремонт) ліфтів № 0001, відповідно до умов якого він, позивач, зобов'язувався виконувати роботи по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах відповідача, а останній зобов'язувався оплачувати роботи щомісяця до 10 числа.

Зазначав, що відповідачем за період з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. не оплачено роботи згідно умов договору № 0001 від 01.07.2003р.

В з'язку з несплатою відповідачем виконаних робіт за період з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. виникла заборгованість на суму 133 726 грн. 28 коп., яку позивач і просить стягнути.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06 лютого 2006 року (суддя: Никифорчук М.І.) позов задоволено.

          Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 133 726 грн. 28 коп., 1137 грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору в частині оплати виконаних робіт по договору № 0001 від 01.07.2003р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року рішення суду змінено, позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 30 934 грн. 97 коп.

Постанова в частині зміни рішення суду першої інстанції мотивована тим, що період заборгованості становить з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. і складає 30 934 грн. 97 коп., а не з 01.01.2003р. по 31.12.2003р. і складає 133 726 грн. 28 коп., як встановлено судом першої інстанції.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду постановлені в даній справі та залишити позов без розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами встановлено, що спірні правовідносини  виникли з договору підряду на технічне обслуговування (ремонт) ліфтів № 0001 від 01.07.2003р., предметом якого є умови і порядок технічного обслуговування (ремонту) ліфтів і його оплата відповідачем (замовником).

Згідно ст. 151 ЦК УРСР (чинний на момент укладення договору) договір (багатостороння угода) є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Отже, у сторін при укладенні договору виникли певні зобов'язання.

Ст. 161 ЦК УРС (ст. 526 ЦК України) передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату щомісячної вартості робіт згідно акту виконаних робіт до 10 числа наступного місяця.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо узобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, проте відповідач в порушення умов договору не оплатив виконані позивачем роботи з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. тим самим заборгувавши йому 30 934 грн. 97 коп.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Твердження касаційної скарги про те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р. у справі № 26/447-05-11791 прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновків, викладених у судових рішеннях обставинам справи не відповідають дійсності.

В постанові апеляційної інстанції з висновками якої повністю погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України зазначено, що предметом договору № 06-030606/1 від 06.06.2003р. укладеним між сторонами по справі та ТОВ "ГЕРЦ" (на який посилається скаржник) є надання послуг по організації нарахування (КП "Дирекція єдиного замовника "Чорноморське"), прийому та обліку отриманих від населення коштів (ТОВ "ГЕРЦ") за надані ВАТ "Одесліфт" послуги, і умови цього договору не регламентують співвідносини між ВАТ "Одесліфт" та КП "Дирекція єдиного замовника "Чорноморське" в частині надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, тому посилання касаційної скарги на зазначені обставини слід залишити поза увагою.

З зазначених підстав слід вважати необґрунтованим і посилання скаржника на неправильне застосування судом вимог норм процесуального права.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Чорноморське" залишити без задоволення.

Постанову апеляційного господарського суду Одеської області від 13 червня 2006 у справі № 26/447-05-11791 залишити без змін .

Головуючий:                                                                      Невдашенко Л.П.

Судді:                                                                                   Михайлюк М. В.

Дунаєвська Н.Г.