Постанова

від 29.02.2012 по справі 2а-1670/10940/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/10940/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Петрової Л.М.,

при секретарі – Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Машівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю,

в с т а н о в и в:

16 грудня 2011 року Фонд державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття представленого Машівським районним центром зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 2688,78 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем було порушено вимоги Закону України “Про зайнятість населення” від 01 березня 1991 року №803-ХІІ та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ, не маючи права отримувати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Зазначав, що на підставі заяв ОСОБА_2 від 17 серпня 2005 року та 05 січня 2006 року, якими відповідач підтверджував, що на момент звернення до служби зайнятості трудовою та підприємницькою діяльністю не займався, ОСОБА_2 згідно статті 2 та підпункту “а” пункту 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення” надано статус безробітного. В результаті звірки з Управлінням з питань державної реєcтpaцiї юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було встановлено, що ОСОБА_2 на момент отримання статусу безробітного був зареєстрований як фізична особа–підприємець.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 24-33/.

Згідно частини четвертої статті 128  Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 17 серпня 2005 року звернувся до Машівського районного центру зайнятості як такий, що шукає роботу. Після співбесіди та заповнення картки персонального обліку безробітний дає відповіді на кілька запитань. Зокрема, чи працює він за сумісництвом або чи не є суб'єктом підприємницької діяльності. У день надання статусу безробітного у заяві особистим підписом він засвідчує відсутність інших доходів, передбачених законодавством. В заяві від 17 серпня 2005 року ОСОБА_2 зазначав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності /а.с. 22/. Згідно пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 09 квітня 2003 року ОСОБА_2 було присвоєно статус безробітного та згідно наказу від 26 серпня 2005 року розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 12 грудня 2005 року №НТ051212 відповідача було знято з обліку в центрі зайнятості у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 к.д. і більше /а.с. 17/.

Крім того, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 05 січня 2006 року повторно звернувся до Полтавського міського центру зайнятості як такий, що шукає роботу. В заяві від 05 січня 2006 року ОСОБА_2 зазначав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності /а.с. 21/. Згідно пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 05 січня 2006 року ОСОБА_2 поновлено статус безробітного та згідно наказу від 23 січня 2006 року поновлено допомогу по безробіттю /а.с. 18/.

Наказом від 30 жовтня 2006 року №НТ061030 відповідача було знято з обліку в центрі зайнятості у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 к.д. і більше /а.с. 18/.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України, Державною податковою адміністрацією України від 13 лютого 2009 року №60/62, Актом розслідування від 08 вересня 2011 року  №26 /а.с. 16/ було встановлено, що на момент реєстрації  ОСОБА_2 в Машівському районному центрі зайнятості як безробітного, останній був зареєстрований як фізична особа-підприємець, відповідачем  добровільно це зазначено не було.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 02 березня 2002 року /а.с. 8/.

Отже, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_2  залишався приватним підприємцем, незалежно від того, отримував він прибутки чи ні. Згідно із Законом України “Про зайнятість населення”, підприємці належать до зайнятого населення, таким чином, для набуття статусу безробітного ОСОБА_2 потрібно було скасувати свою реєстрацію як підприємця.

Однак, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням відбулася лише 12 грудня 2008 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 9-10/.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у періоди перебування відповідача на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_2 дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пунктом 6 Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України, Державною податковою адміністрацією України від 13 лютого 2009 року №60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування на випадок безробіття” визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до розрахунків Машівського районного центру зайнятості за період з 19 серпня 2005 року по 12 жовтня 2005 року ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 595 грн. 21 коп. /а.с. 13/; за період з 20 січня 2006 року по 25 вересня 2006 року ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2093 грн. 57 коп. /а.с. 14/.

Підпунктом 6.14 пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Мінпраці від 20 листопада 2000 року, №307 встановлено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

На підставі наказу від 12 жовтня 2011 року №110 "Про повернення допомоги по безробіттю" /а.с. 11/ 26 жовтня 2011 року ОСОБА_2 надіслано претензію від 26 жовтня 2011 року №353 про повернення отриманої суми допомоги по безробіттю у розмірі 2688,78 грн. /а.с. 6/. Проте в добровільному порядку кошти відповідач не повернув.

Відповідно до пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю  в сумі 2688 грн. 78 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись  статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Машівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на користь Машівського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 2688,78 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок/ на поточний рахунок №37176161403202 у ГУ Державного казначейства у Полтавській області, МФО 831019; код ЗКПО 23554422.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 29 лютого 2012 року.

          Суддя                                                                                Л.М. Петрова