Постанова

від 05.03.2012 по справі 2а-1670/762/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/762/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду  Гіглава О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до Відкритого акціонерного товариства "Новосанжарська Сільгоспхімія" про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2012 року управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі  Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Новосанжарська Сільгоспхімія" про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року у розмірі 1239,27 грн.

21.02.2012 відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Разом з тим, у строк, встановлений частиною З статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Розглянувши подані документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Новосанжарська Сільгоспхімія" (ідентифікаційний код 05487129) 05.09.1996 зареєстроване як юридична особа Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 цього ж Закону платниками єдиного внеску є застраховані особи та страхувальники.

Статтею 4 названого Закону визначено, що платниками єдиного внеску, є, зокрема, роботодавці-підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб; фізичні особи - підприємці; фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють; особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді; військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також частиною 3 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платниками єдиного внеску вважаються платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  на  випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою   втратою  працездатності  та  витратами, зумовленими  похованням,  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили  втрату  працездатності.

          Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до  територіального органу Пенсійного фонду у строки,  в порядку та за формою,  встановленими  Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного  соціального   страхування   та   центральним   органом виконавчої влади у галузі статистики.

Порядок подачі такої звітності з 01 січня 2011 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309.

У встановленому порядку Відкритим акціонерним товариством "Новосанжарська Сільгоспхімія" подано до управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі  Полтавської області звіт про суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України  за грудень 2011 року.

Згідно рядку 8 поданого звіту загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, складає за грудень 2011 року - 1239,27 грн.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", так як положеннями цієї статті унормовані правовідносини з приводу сплати єдиного внеску, а саме: встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається отримання (перерахування) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), то одночасно з таким отриманням (перерахуванням); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми боргу закінчились. Разом з тим,  жодні докази про виконання відповідачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у справі відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи картки особового рахунку свідчать про наявність у відповідача боргу у спірній сумі - 1239,27 грн.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.

Судом була досліджена наявна у матеріалах справи копія вимоги про сплату боргу від 06.02.2012 №Ю-01, яку відповідач отримав особисто 06.02.2012, що підтверджується його підписом на корінці вимоги.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів оплати вказаної вимоги, її узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 КАС України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що існування у відповідача боргу у сумі 1239,27 грн перед управлінням Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі  Полтавської області доведено матеріалами справи. А відтак, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2  Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до Відкритого акціонерного товариства "Новосанжарська Сільгоспхімія" про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Новосанжарська Сільгоспхімія" (ідентифікаційний код 05487129) на користь управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев'ять) гривень 27 (двадцять сім) копійок , в тому числі:

- по нарахуванням на найманих працівників у сумі 1130 (одна тисяча сто тридцять) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок на р/р 37193024001616, в УДКС України в Новосанжарському районі Полтавської області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22532536;

- по утриманню із заробітку найманих працівників у сумі 109 (сто дев'ять) гривень 08 (вісім) копійок на р/р 37190083001616, в УДКС України в Новосанжарському районі Полтавської області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22532536.

Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                О.В. Гіглава