Рішення

від 05.06.2006 по справі 1/122-06-3547

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/122-06-3547

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2006 р.Справа  № 1/122-06-3547

За позовом   Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Ольвія";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесновобуд"  

про стягнення заборгованості 38216,68грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Дулгер І.К., на підставі довіреності,

                      Гріценко Ю.В., на підставі довіреності;

від відповідача представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ПП „Виробничо-комерційна фірма Ольвія”, звернувся                   до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ТОВ „Одесновобуд”,                    про стягнення 38 216,68 грн.

29.05.2006р. відповідною заявою позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути 8 382,46 грн. заборгованості, 461,03 грн. нарахованих внаслідок інфляції                        за період прострочення платежу, 763,70 грн. пені, 104,75 грн. 3% річних.,                                               на підставі договору від 01.06.2005р. № 56.

  Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

  Відповідач у засідання не з'явився, відзив на позов не надав,                                          тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог                                 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладеного сторонами договору від 01.06.2005р. № 56 згідно наявних                в матеріалах справи видаткових накладних та відповідних довіреностей ПП „Виробничо-комерційна фірма Ольвія” відвантажило, а ТОВ „Одесновобуд” прийняло товар на загальну суму 8 382,46 грн.

З огляду на ту обставину, що ТОВ „Одесновобуд” належним чином не виконало зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, ПП „Виробничо-комерційна фірма Ольвія” в судовому порядку вимагає стягнути заборгованість у розмірі 8 382,46 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що в ході виконання умов договору       від 01.06.2005р. № 56 відповідач отримав товар на загальну суму 8 382,46 грн.,                                  вартість якого не оплатив, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість,                                     що не ліквідована дотепер.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно       до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 01.06.2005р. № 56 розрахунок здійснюється протягом 5 днів від дати поставки (п. 3.3).

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень договору. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язань, позовні вимоги не оспорив.

З огляду на викладене, перевіривши правильність запропонованого позивачем розрахунку, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних та пені, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України; а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок боржника,                         який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача розмір заборгованості відповідача внаслідок інфляції збільшився на 461,03 грн., сума процентів річних, нарахованих у розмірі 3 %,                складає 104,75 грн.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 укладеного сторонами договору встановлений обов'язок покупця оплатити пеню у розмірі 2 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до здійсненого з урахуванням вимог чинного законодавства щодо обмеження розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розрахунку позовних вимог розмір нарахованої на суму боргу пені складає 763,70 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача відповідно до                         статей  44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити.

       2. Стягнути з ТОВ „Одесновобуд” /юридична адреса: 65080 м. Одеса,                                  вул. Вареннська,  2, р/р 26009220611 в АКБ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168,                           ід. код 31851463/

на користь ПП „Виробничо-комерційна фірма Ольвія /65020, м. Одеса,                                      вул. Серегодського, 19, п/р 26000105150000 в АКИБ „Укрсиббанк” м. Одеси, МФО 328782, ід. код 22482123/

8 382,46 грн. /вісім тисяч триста вісімдесят дві грн. 46 коп./ заборгованості,

763,70 грн. /сімсот шістдесят три грн. 70 коп./ пені,

461,03 грн. /чотириста шістдесят одна грн. 03 коп./ нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення платежу,

104,75 грн. /сто чотири грн. 75 коп./ процентів річних,

102,00 грн. /сто дві  грн. 00 коп./  витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного  забезпечення судового процесу.

Усього 9 931,94 грн. /дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна грн. 94 коп./.

        Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

        Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Гарник Л.Л.