Постанова

від 13.03.2012 по справі 32/637

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "13" березня 2012 р.                                                                                    

Справа № 32/637  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:

Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув

касаційну скаргу

Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", м.Київ

на постанову

Київського  апеляційного господарського суду від 30.08.2011р.

у справі

№32/637 господарського суду міста Києва

за позовом

Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", м.Київ

до

1.          Головного управління земельних ресурсів  виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ

2.          Київської міської ради, м.Київ

за участю

Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

про

зобов'язання вчинити дії та визнання дії такими, що суперечать чинному законодавству

за участю представників сторін:

від позивача:

не з'явився

від відповідача 1:

не з'явився

від відповідача 2:

ОСОБА_1., за довіреністю

від третьої особи:

не з'явився

від прокуратури:

Савицька О.В.

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив житловий кооператив “Тарасівець” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу “Київради” (Київської міської державної адміністрації)  та Київської міської ради про:

- зобов'язання Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на  реалізацію прав Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу “Тарасівець” на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Академіка Заболотного  у Голосіївському районі м. Києва , а саме щодо оформлення в установленому порядку прийнятого 01.10.2007р. рішення Київради та підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України;

- визнання дій Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в частині вимог до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу “Тарасівець” щодо сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці  при реєстрації та видачі  Обслуговуючому кооперативу “Тарасівець”  державного акта  на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 такими, що суперечать чинному законодавству;

- визнання дій Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради  (Київської міської державної адміністрації) в частині вимог до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу “Тарасівець” щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва при передачі земельної ділянки на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м .Києва для житлової забудови Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу “Тарасівець” такими, що суперечать чинному законодавству.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2007 у справі № 32/637 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Тарасівець”  на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на АДРЕСА_1, а саме щодо підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України. Зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1,  без сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Стягнуто з Київської міської ради на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець” 127,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець” 127,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського  апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. (головуючий суддя Моторний О.А., судді Кошіль В.В., Шапран В.В.) апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 скасовано. В позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятою у справі судом апеляційної інстанції постановою, Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу "Тарасівець", м.Київ звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Київського  апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №32/637  та залишення в силі рішення господарського суду м.Києва від 17.12.07р. у цій справі .

В обґрунтування заявлених вимог,  скаржник посилається на те , що в оскаржуваній постанові не спростовано висновків  місцевого суду , не встановлено положень законодавства та обставин спірних правовідносин згідно з якими обов'язок сплатити відновну вартість зелених насаджень та втрати сільськогосподарського  , лісогосподарського виробництва виникає до отримання ОКЖК державних актів. До того ж вважає, що апеляційний господарський суд належним чином не спростував доводів ОКЖК, висновків місцевого господарського суду, дійшов власних висновків , що суперечать  обставинам справи та вимогам законодавства.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 349/3183 позивачу передано земельні ділянки на АДРЕСА_1 для житлової забудови та зобов'язано у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Тарасівець” на виконання зазначеного рішення Київради звернувся до Головного управління земельних ресурсів з клопотанням від 26.10.2007 № 46 про виготовлення документів, що посвідчують право власності та користування землею по АДРЕСА_1 та здійснити їх реєстрацію та видачу.

За відповіддю Головного управління земельних ресурсів № 05-49/36986  від 07.11.2007 на це звернення,  державний акт на земельну ділянку на АДРЕСА_1 може бути зареєстрований за умови сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці , з посиланням  на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 „Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, відповідно до якої відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Задовольняючи позов Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", м.Київ суд першої інстанції виходив з того, що лише власник земельної ділянки за наявності ордера на видалення зелених насаджень повинен сплачувати їх відновну вартість, а тому відмова Головного управління земельних ресурсів у видачі та реєстрації державних актів на право власності па землю є безпідставною. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач на підставі ст. 208 Земельного кодексу України звільнений від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, оскільки земельні ділянки передані йому у власність для житлової забудови. Суд дійшов висновку, що Київська міська рада, безпосередньо (в частині підписання державного акту) та через свій виконавчий орган (в частині реєстрації та видачі державного акту) зобов'язана була забезпечити реалізацію права позивача на отримання підписаного та зареєстрованого акту на право власності на  земельну  ділянку на вул. Академіка Забоолотного у Голосіївському районі міста Києва, що не було забезпечено на момент звернення позивача до суду першої інстанції.

Скасовуючи вищеозначене рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того , що поняття індивідуального та кооперативного житлового будівництва визначене у статтях 1, 9 Житлового кодексу України, якими виділено ці права громадян як окремі категорії права на житло. Виходячи з приписів ст. 208 Земельного кодексу України та положень постанови Кабінету Міністрів України „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню ” суд апеляційної інстанції зауважив, що право на звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва набувають лише юридичні та фізичні особи, які здійснюють індивідуальне житлове і гаражне будівництво виключно за умов повернення земельних ділянок у стані, приданому для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку , позивач, який набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського виробництва, цільове призначення якої змінено для забудови житловими будинками, не набуває права на звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Виходячи з приписів статті 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” та Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників, затвердженому Кабінетом Міністрів України, суд апеляційної інстанції спростував висновки суду першої інстанції про те, що відновна вартість зелених насаджень сплачується лише за зверненням власника землі, тобто після набуття права власності на земельну ділянку та лише на підставі відповідного ордера. Та дійшов до висновку , що за обставин невиконання вищезазначених вимог законодавства та рішення Київської міської ради щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та відновної вартості зелених насаджень, у позивача не виникло право на отримання державного акта на землю.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Втрати земель сільськогосподарського виробництва, внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським використанням підлягають відшкодуванню на підставі ч.2 ст.207 ЗК України.

Відшкодування втрат здійснюється незалежно від того, у якій власності перебувають зазначені угіддя, оскільки рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва та вибувають з господарського обігу. Відшкодування здійснюється громадянами і юридичними особами, яким надаються чи продаються сільськогосподарські та лісові угіддя.

Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997р. "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Пунктом 4 "Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню", визначено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського та лісового господарства, проводиться юридичними і фізичними особами у двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача, на час звернення до Головного управління земельних ресурсів з клопотанням від 26.10.2007р. № 46 ,  у зв'язку з невиконанням вимог законодавства та рішення Київської міської ради , права на отримання державного акта на землю.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків апеляційного суду.  Крім того, пов‘язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень  суду касаційної інстанції та містять заперечення проти позову, які були предметом дослідження господарськими судами і яким дана належна правова оцінка при постановленні оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Тарасівець", м.Київ –залишити без задоволення.

Постанову Київського  апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №32/637 -  залишити без змін.

Головуючий суддя:

М. Запорощенко

Судді:

Н. Акулова

С. Владимиренко