Рішення

від 14.03.2012 по справі 5006/14/36/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.12 р. Сп рава № 5006/14/36/2012

за позовом Товариства з об меженою відповідальністю «В инфорт», ЄДРПОУ 30704028,

м.Одеса

до відповідача Приватного підприємства «Параді-М», ЄДР ПОУ 35637260, м.Донецьк

про стягнення 46398 грн. 05 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-по д ов.

від відповідача: ОСОБА_2 -по дов.

В засіданні суду брали учас ть:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Винфорт», м.О деса, позивач, звернувся до го сподарського суду з позовною заявою до відповідача, Прива тного підприємства «Параді-М », м.Донецьк, про стягнення заб оргованості в сумі 46398,05 грн., у т ому числі основний борг в сум і 34195,61 грн., пеня в сумі 1989,98 грн. та т ри проценти річних в сумі 163,56 г рн.

Згідно з поясненнями позив ача, наданими в судовому засі данні 22.02.2012р., в резолютивній ча стині позовної заяви ним пом илково не було зазначено сво їх вимог про стягнення з відп овідача також суми штрафу у р озмірі 10048,90 грн.

За таких обставин, фактично позивачем заявлено та судом розглянуто позов про стягне ння з відповідача заборгован ості в сумі 46398,05 грн., у тому числ і основний борг в сумі 34195,61 грн., пеня в сумі 1989,98 грн., штраф в сум і 10048,90 грн. та три проценти річни х в сумі 163,56 грн.

В обгрунтування своїх вимо г позивач посилається на дог овір поставки №2643/10 від 29.04.2010р., ви даткові накладні, товарно-тр анспортні накладні, розрахун ок суми позову.

Відповідач у відзиві на поз овну заяву без номера та дати , що надійшов на адресу суду 22.02 .2012р., проти позовних вимог про стягнення штрафу заперечує, посилаючись на неправомірні сть одночасного стягнення і пені, і штрафу. Зокрема, за тве рдженням відповідача, за про строчку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує т у, що обчислена на підставі по двійної облікової ставки Нац іонального банку України.

За змістом доповнень до від зиву на позовну заяву, що наді йшли на адресу суду 14.03.2012р., відп овідач також посилається на порушення позивачем вимог За кону України «Про відповідал ьність за несвоєчасне викона ння грошових зобов' язань» п ри нарахуванні заявленої до стягнення суми пені.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення ст орін, господарський суд вста новив:

29.04.2010р. між ТОВ «Винфорт» та ПП «Параді-М» був підписаний до говір поставки №2643/10, згідно з у мовами якого позивач (постач альник) зобов' язався постав ляти товар у відповідності і з замовленнями покупця, а пок упець приймати по товарно-тр анспортним накладним або рах унку-фактурі цей товар та опл ачувати в порядку, визначено му в договорі.

Як встановлено судом, згідн о з доданими до матеріалів сп рави накладними №РкС123565 від 24.12. 2010р., №РкС123599 від 27.12.2010р., №РкС123862 від 06.01.2011р., №РкС124271 від 17.01.2011р., №РкС124611 ві д 21.01.2011р., №РкС125043 від 01.02.2011р., №РкС125442 в ід 04.02.2011р. ТОВ «Винфорт» було по ставлено, а відповідачем отр имано товар на загальну суму 34195,61 грн. з урахуванням частков ого погашення заборгованост і з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не заперечуєтьс я.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивіль ного кодексу України односто роння відмова від виконання зобов' язання і односторонн я зміна умов договору не допу скаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов' язан ня має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться.

За змістом ст.193 Господарськ ого кодексу України суб' єкт и господарювання та інші уча сники господарських відноси н повинні виконувати господа рські зобов'язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, пункт ом 3.2 договору №2643/10 від 29.04.2010р. пере дбачено, що покупець сплачує вартість поставленого товар у на протязі 6 (шести) банківсь ких днів з моменту продажу то вару покупцем третім особам.

Ухвалою від 22.02.2012р. господарс ьким судом було зобов' язано відповідача надати суду від омості стосовно визначення д ати продажу товару, який був п редметом договору поставки № 2643/10 від 29.04.2010р., третім особам.

Згідно доповнення до відзи ву на позовну заяву, що надійш ов до суду 14.03.2012р., відсутня можл ивість встановлення моменту продажу поставленого позива чем товару третім особам у зв ' язку з відсутністю відпові дної бухгалтерської програм и на підприємстві відповідач а.

Відповідно до ст.530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін). Зобов'язання, ст рок (термін) виконання якого в изначений вказівкою на подію , яка неминуче має настати, під лягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, за висновками с уду, строк виконання відпові дачем своїх зобов' язань пер ед позивачем не може бути вст ановлений.

За приписом ч.2 ст.530 Цивільно го кодексу України якщо стро к (термін) виконання боржнико м обов'язку не встановлений а бо визначений моментом пред' явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконан ня у будь-який час. Боржник пов инен виконати такий обов'язо к у семиденний строк від дня п ред'явлення вимоги, якщо обов 'язок негайного виконання не випливає із договору або акт ів цивільного законодавства .

Першим документально підт вердженим зверненням позива ча до відповідача з вимогою п ро сплату заборгованості є п ред`явлення претензії №1142-юр в ід 19.10.2011р. (повідомлення про вру чення 16.11.2011р. поштового відправ лення).

За висновками суду, свої зоб ов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грош ових коштів в сумі 34195,61 грн. всуп ереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач н е виконав.

Відповідач заперечень про ти вказаних позовних вимог н е надав, наявність заборгова ності перед позивачем в сумі 34195,61 грн. підтвердив.

За таких обставин, враховую чи, що позов в частині вимог пр о стягнення основного боргу в сумі 34195,61 грн. доведений позив ачем та обгрунтований матері алами справи, вказані позовн і вимоги підлягають задоволе нню.

Відповідно до ст.625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов' я зання. Боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж 3% річних від простроченої су ми, якщо інший розмір процент ів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної статі позивачем за період з 24.11.2011р. по 13.01.2012р. нараховано та пред' явл ено до стягнення три процент и річних в сумі 163,56 грн.

Як встановлено судом, розра хунок трьох процентів річних , проведений позивачем, є аріф метично вірним, таким, що відп овідає законодавству, фактич ним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позов в частині вимог про стягненн я трьох процентів річних в су мі 163,56 грн. підлягає задоволенн ю.

В п.4.1 договору поставки №2643/10 в ід 29.04.2010р. сторонами було узгодж ено, що в разі прострочки відп овідачем оплати товару, оста нній виплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми неоплаче ного в строк товару за кожен д ень прострочення.

Згідно п.4.1 договору позивач ем заявлені вимоги про стягн ення з відповідача пені в сум і 1989,98 грн. за період з 24.11.2011р. по 13.01.201 2р.

Відповідач проти позовних вимог про стягнення пені зап еречує, посилаючись на поруш ення позивачем вимог Закону України «Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань» при н арахуванні заявленої до стяг нення суми пені.

Суд приймає до уваги вказан і заперечення відповідача, в раховуючи, що Закон України « Про відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов'язань» регулює договірн і правовідносини між платник ами та одержувачами грошових коштів щодо відповідальност і за несвоєчасне виконання г рошових зобов'язань. Суб'єкта ми зазначених правовідносин є підприємства, установи та о рганізації незалежно від фор м власності та господарюванн я, а також фізичні особи - суб'є кти підприємницької діяльно сті.

Згідно із ст.1 Закону платни ки грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих к оштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлює ться за згодою сторін. Відпов ідно до ст.3 Закону розмір пені , передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від сум и простроченого платежу та н е може перевищувати подвійно ї облікової ставки Національ ного банку України, що діяла у період, за який сплачується п еня.

Тобто, Законом України “Про відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в'язань”, який регулює правов ідносини між платниками та о держувачами грошових коштів щодо відповідальності за не своєчасне виконання грошови х зобов'язань встановлені об меження щодо розміру пені, як а може застосовуватись за зг одою сторін.

Як встановлено судом, розра хунок суми пені проведений п озивачем виходячи зі ставки 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ в розрахунковому періоді.

За таких обставин, з урахува нням вимог Закону України “П ро відповідальність за несво єчасне виконання грошових зо бов'язань”, за висновками суд у, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає п еня в сумі 845,05 грн. за період з 24.11 .2011р. по 13.01.2012р., а решта вимог про с тягнення пені в сумі 1144,93 грн. пі длягає залишенню без задовол ення.

Відповідно до п.4.2 договору п оставки №2643/10 від 29.04.2010р. у разі пр острочення покупцем оплати т овару понад 30 календарних дні в покупець додатково сплачує постачальнику штраф в сумі 25 процентів від суми неоплачен ого в строк товару.

На підставі вказаного пунк ту договору позивачем заявле ні вимоги про стягнення з від повідача штрафу в сумі 10048,90 грн .

Відповідач вказані позовн і вимоги не визнав, посилаючи сь на неправомірність одноча сного стягнення і пені, і штра фу.

Суд вказані заперечення ві дповідача до уваги не прийма є з огляду на наступне:

Стаття 611 Цивільного кодекс у України встановлює такий п равовий наслідок порушення з обов'язання як сплата неусто йки.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник по винен передати кредиторові у разі порушення боржником зо бов'язання. Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно викона ного грошового зобов'язання за кожен день прострочення в иконання.

Як встановлено судом, умова ми укладеного між сторонами договору поставки №2643/10 від 29.04.201 0р. передбачено обов' язок по купця сплатити пеню позивачу у разі прострочки оплати тов ару у розмірі 0,1% від суми неопл аченого в строк товару за кож ен день прострочення.

При цьому, в п.4.2 договору сто ронами також було узгоджено обов' язок сплати відповіда чем позивачу штрафу в розмір і 25% від суми неоплаченого в ст рок товару.

Відповідно до ст.ст.627, 629 Циві льного кодексу України сторо ни є вільними в укладенні дог овору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, звичаїв діловог о обороту, вимог розумності т а справедливості. Договір є о бов'язковим для виконання ст оронами.

Згідно ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 Господар ського кодексу України сторо ни вільні у виборі предмету д оговору, визначенні зобов'яз ань, інших умов господарськи х взаємовідносин, що не супер ечать законодавству України . При укладенні господарськи х договорів сторони можуть в изначати зміст договору на о снові, зокрема, вільного воле виявлення, коли сторони мают ь право погоджувати на свій р озсуд будь-які умови договор у, що не суперечать законодав ству.

Таким чином, за висновками с уду, сторонами за власним вол евиявленням в договорі поста вки №2643/10 від 29.04.2010р. було узгоджен о можливість застосування та ких видів господарських санк цій як і пеня, і штраф.

При цьому, положення пункту 4.2 договору №2643/10 від 29.04.2010р. не суп еречить нормам законодавств а, так як його зміст встановлю є механізм одноразового обчи слення розміру штрафу виходя чи з кількості днів простроч ення виконання зобов'язань, щ о не має нічого спільного із п остійним нарахуванням пені з а весь період неналежного ви конання грошового зобов'язан ня.

За таких обставин, враховую чи викладене, позов в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 10048,90 грн. підлягає задовол енню.

Судовий збір підлягає розп оділу між сторонами пропорці йно задоволеним позовним вим огам.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.49, 82-85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Винфорт», м.Одеса до Приват ного підприємства «Параді-М» , м.Донецьк задовольнити част ково.

Стягнути з Приватного підп риємства «Параді-М», м.Донець к на користь Товариства з обм еженою відповідальністю «Ви нфорт», м.Одеса основний борг в сумі 34195 грн. 61 коп., пеню в сумі 845 грн. 05 коп., штраф в сумі 10048 грн. 9 0 коп. та три проценти річних в сумі 163 грн. 56 коп., всього заборг ованість в сумі 45253 грн. 12 коп., су довий збір в сумі 1569 грн. 75 коп.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовн их вимог Товариства з обмеже ною відповідальністю «Винфо рт», м.Одеса до Приватного під приємства «Параді-М», м.Донец ьк відмовити.

В судовому засіданні 14.03.2012р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Повний текст рішення підпи сано 15.03.2012р.

Суддя Левшина Г.В.