Постанова

від 10.12.2009 по справі 2-а-878/08/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа №  2-а-878/08/0770

Ряд стат. звіту №  2.11.11

Код -  04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 р.                                                                                                     м. Ужгород

          Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий  - суддя Рейті С.І.

при секретарі судового засідання –  Гошовській К.Г.   

за участю представників      

позивача: ОСОБА_1 -  юрист (довіреність від 09.09.2009 року)

відповідача: ОСОБА_2 –старший державний податковий інспектор (довіреність від 28.01.2009 року  № 1167/с/10)

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Старого Ужа" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції  про визнання нечинним та скасування частково рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції  про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 4 квітня  2008 року  № 13/22-20-34447976/5031, в уточненому (зменшеному)  предметі позовних вимог -

                                                                     ВСТАНОВИВ:

У відповідності  до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України   в судовому засіданні 10 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.  Постанова в повному обсязі складена 11 грудня 2009 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Старого Ужа" (далі –позивач, ТОВ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції  (далі –відповідач,  МДПІ),  яким просить скасувати рішення МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 4 квітня  2008 року  № 13/22-20-34447976/5031.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно Закону України від 31.05.2007 року за № 1108 –V (набрав чинності  0 01.01.2008 року) збільшено термін експортно –імпортних операцій до 180 днів, та даний строк позивачем не порушено, в зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

В судовому засіданні 10 грудня 2009 року представником позивача подано доповнення до позовної заяви (а.с.74-75), якою фактично зменшено позовні вимоги та позивач просить визнати нечинним та скасувати частково рішення МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 4 квітня  2008 року  № 13/22-20-34447976/5031, а саме в частині нарахування штрафних санкцій за період з 01.01.2008 року по 14.03.2008 року у сумі 22725,00 грн.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та поданих доповнень до позовної заяви, просить визнати нечинним та скасувати частково рішення МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 4 квітня  2008 року  № 13/22-20-34447976/5031, а саме в частині нарахування штрафних санкцій за період з 01.01.2008 року по 14.03.2008 року у сумі 22725,00 грн.

Відповідач  надав суду заперечення проти позову (лист МДПІ від 08.08.2008 року за № 10411/9/10, а.с.40-42), згідно яких позов не визнав, посилаючись на те, що у разі не завершення розрахунків за експортно –імпортними операціями станом на 01.01.2008 року (90 денний термін припадає на 2008 рік) –на такі операції поширюються норми Закону України від 31.05.2007 року за № 1108 – V, відповідно, оскільки граничний термін надходження імпорту продукції у позивача припадає до 01.01.2008 року –норми цього Закону до даних правовідносин застосуванню не підлягають.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, наведених у запереченнях проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про  задоволення уточненого адміністративного позову, виходячи з наступного:  

Позаплановою документальною перевіркою дотримання вимог валютного законодавства ТОВ за період з 08.11.2006 року по 15.03.2008 року (акт МДПІ від 27.03.2008 року за № 13/22-20/34447976, а.с.12-17)  встановлено порушення позивачем   ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (несвоєчасне надходження товарів після здійснення авансового платежу) та відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону застосовано штрафну санкцію у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

За висновком перевірки порушення полягало в тому, що  позивачем порушено вимоги ст. 2  Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження коштів після здійснення попередньої оплати по контракту від 08.11.2006 року за № 8/11 з фірмою "AMG  - KERNEL SPL" (Молдова). Предметом даного контракту є купівля –продаж саджанців горіха, загальна вартість – 237500,00 доларів США. Позивачем   здійснено попередню оплату 29.11.2006 року (20 000,00 доларів США, що еквівалентно 101000,00 гривен), 06.03.2007 року (20 000,00 доларів США, що еквівалентно 101000,00 гривен), 14.06.2007 року (20 000,00 доларів США, що еквівалентно 101000,00 гривен) та 14.09.2007 року (20 000,00 доларів США, що еквівалентно 101000,00 гривен). Граничний термін надходження імпорту товарів відповідно - 27.02.2007 року, 04.06.2007 року, 12.09.2007 року та 13.12.2007 року.

На підставі Акту МДПІ від 27.03.2008 року за № 13/22-20/34447976,   МДПІ 4 квітня  2008 року  прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  за  № 13/22-20-34447976/5031 (а.с.11), яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 33027,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.   

Правомірність проведення перевірки, правильність визначення граничного терміну надходження імпорту, порушення граничного терміну надходження імпорту, відсутність ліцензії Національного Банку України на перевищення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, правильність розрахунку суми пені  -  визнаються сторонами та доказуванню не підлягає (після уточнення (зменшення) позовних вимог позивач фактично оскаржує правомірність застосування штрафних санкцій виключно  за період з 01.01.2008 року).

 Рішення МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій   оскаржене позивачем в адміністративному порядку,  та рішенням  МДПІ про результати розгляду первинної скарги від 12.06.2008 року за № 7769/10/10 (а.с.19-21) в задоволенні скарги відмовлено.

         Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"  від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

          Згідно п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (надалі - Інструкція), затвердженою постановою Національного банку України від 24.03.99 N 136 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за N 338/3631, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.              

        Пункт 1.1 Інструкції визначає поставку як поставку продавцем - нерезидентом товару (робіт, послуг) відповідно до умов імпортного договору. Здійсненням поставки є дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором. Згідно абзацу одинадцятого п. 1.1. Інструкції, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій.                               Відповідно до ст. 4 Закону 185 (в редакції Закону чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) - порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

          Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"" від  31.05.2007 року № 1108-V внесено зміни до статті 2 Закону 185, а саме:  у частині першій статті 2 цифри і слова "90 календарних днів" замінено цифрами і словами "180 календарних днів". Згідно частини 2 цього Закону –Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.

          Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Це означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час якого вони настали або мали місце. Разом із тим, Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 норму щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотню дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

          Тобто, у разі незавершення 90-денного терміну розрахунків за експортними (імпортними) операціями резидентів станом на 1 січня 2008 року,  на них поширюються  норми того закону, який скасовує або пом'якшує відповідальність резидента.

          Виходячи з наведеного, з 1 січня 2008 року відсутні підстави для нарахування пені за порушення строку 90 календарних днів, оскільки  застосуванню підлягають норми того закону, який скасовує або пом'якшує відповідальність резидента (в даному випадку, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"" від  31.05.2007 року № 1108-V), та даним Законом встановлено  строк 180 календарних днів, встановлений строк (180 днів) не пропущено та підстави для нарахування пені з 1 січня 2008 року  за пропущення 90 - денного строку –відсутні.

          Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема,  до розрахунком пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по ТОВ за період з 08.11.2006 року по 15.03.2008 року (а.с.76),   за період з 1 січня 2008 року  МДПІ нарахована пеня у сумі 22725,00 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності нарахування пенні за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД за період з 1 січня 2008 року та, відповідно,  не спростовано доводів позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення МДПІ в зазначеній частині.

          За наведених обставин, уточнений (зменшений) позов слід задовольнити, а саме: визнати протиправним та скасувати частково рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 4 квітня 2008 року  № 13/22-20-34447976/5031 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22725,00  грн.

          Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

         Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                              ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Старого Ужа" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції  про визнання нечинним та скасування частково рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 квітня 2008 року  № 13/22-20-34447976/5031, в уточненому (зменшеному)  предметі позовних вимог   -  задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати частково рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій   від 4 квітня 2008 року  № 13/22-20-34447976/5031 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Старого Ужа" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22725 грн.  

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Старого Ужа" (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Цвітна, 61 код 34447976) судовий збір (державне мито) у сумі 3,,40 грн. (три гривни сорок копійок).

          4.Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.. 186 КАС України. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                                                                                                                                    С. І. Рейті