Постанова

від 29.02.2012 по справі 0870/185/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 лютого 2012 року   15:15                                   Справа №  0870/185/12

   Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача – не прибув, представника відповідача –  не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово промислова компанія» про стягнення податкової заборгованості.

10 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово промислова компанія» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 13557 грн. 21 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок систематичної не сплати відповідачем в повному обсязі самостійно нарахованих по податковим деклараціям наданим до податкового органу та при реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання було винесено рішення, яким покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 12.01.2012 відкрито провадження в адміністративній справі.

29.02.2012 представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце  розгляду справи повідомлявся належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав до суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41  КАС України, у зв'язку  з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою  звукозаписувального  технічного засобу  не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово промислова компанія», пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

                    Станом на 07.12.2011 у відповідача  існує податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 8828 грн. 93коп. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4728 грн. 28 коп.

          Податковий борг виник на підставі поданих платником податків декларацій з податку на додану вартість від 12.10.2010 №64779 на суму 750 грн. 00 коп., за червень 2010 року від 12.10.2010 №64781 на суму 4050 грн. 00 коп., за серпень 2010 року від 12.10.2010 №64784 на суму 4536 грн. 00 коп., з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року від  05.11.2010 №75596 на суму 4530 грн. 00 коп.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області 12.11.2010 проведена перевірка, за результатами якої складено Акт від 12.11.2010 №3992 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2011 №0010051501/0, яким визначено суму штрафу за платежем з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 394 грн. 35 коп. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене на адресу відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач до 01.01.2011 перебував на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська. За таких обставин у Кіровському районі м. Дніпропетровська вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Податкова вимога від 20.08.2010  №1/1169 отримана відповідачем  26.08.2010, про що свідчить підпис на вимозі.

Друга податкова вимога від 27.09.2010 №2/1448 отримана відповідачем 19.10.2010, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Однак, станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідачем у розмірі 13557 грн. 21 коп. не сплачена.

          Відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п.1.20 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» апеляційне узгодження – узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про   порядок   погашення   зобов'язань   платників   податків перед  бюджетами   та   державними   цільовими   фондами» процедури адміністративного оскарження  рішення  податкових  органів  щодо  податкового   повідомлення-рішення від 12.11.2010№0010051501/0, а також його оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог ст. 11  КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.   

         За приписами п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої  податкової декларації.  

Згідно абзацу 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем встановленого для подання податкової декларації.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України №2181-III – податкова декларація, розрахунок – документ, подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування/або сплата податку, збору обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) – податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

              Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6  Закону України №2181-III,  у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.   

              Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6  Закону України №2181-III передбачено, що податкова   вимога  вважається  надісланою  (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи  під  розписки  або  надіслано  листом  з  повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається  надісланою  (врученою)  фізичній особі,  якщо  її  вручено  особисто  такій  фізичній  особі або її законному представникові чи  надіслано  листом  на  її  адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.   

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України – стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

 Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України,  у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово промислова компанія» про стягнення податкової заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово промислова компанія» (72112, Запорізька область, Запорізький район, село Шевченківське, вулиця Миру, будинок №37; ідентифікаційний код 36574893) на користь Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 8828 (вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 93 (дев'яносто три) коп., яку зарахувати на р/р31112029700122, код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет Запорізького району, ЄДРПОУ 34677014, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015; та суму боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4728 (чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 28 (двадцять вісім) коп., яку зарахувати на р/р31110009700122, код платежу 11021000, отримувач: Державний бюджет Запорізького району, ЄДРПОУ 34677014, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя                                                                                    К.М.Недашківська