Постанова

від 16.01.2012 по справі 2а-7541/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.  

 16.01.2012 р.                                                                                 Справа № 2а-7541/11/1470  

          Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання  Салової І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, (вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)

до

Миколаївського обласного товариства вірменської культури ім. Мерсона Маштоца, (вул. Фрунзе, 4, м. Миколаїв, 54003)

про

стягнення податкового боргу з орендної плати за  землю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, відповідно до уточнених позовних вимог, звернувся до суду з позовом про стягнення  з відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності в сумі 7916 грн. 98 коп.

Представник відповідача позов не визнав, вказавши, що самостійно заповнив та надав до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва податкову декларацію з плати за землю, у якій вказав суми, які належить сплачувати щомісяця в рахунок орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, однак не погоджується з позицією ДПІ щодо віднесення платежів, які сплачуються відповідачем в рахунок погашення орендної плати за 2011 рік на погашення заборгованості за попередні періоди 2008,2009 року.  

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Миколаївське обласне товариство вірменської культури ім. Мерсона Маштоца взяте на облік, як платник податків в Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідач є платником орендної плати за землю з юридичних осіб на підставі договору оренди землі, що зареєстрований в Миколаївській міській раді 05.10.06 за №4422 та договорами про зміни до договору оренди землі в частині орендної плати, якими  визначено, зокрема, порядок користування землею, розмір орендної плати та строки її сплати.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю”, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів —учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до п.288.2. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ „Про плату за землю" (нормативний акт який чув чинний на дату подання декларації) платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на  1  січня і до  1  лютого поточного року подають за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При чому відповідно до ст. 17 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ „Про плату за землю" податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового Кодексу України на Відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

29.09.2011 року відповідачем подано до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 7 916 грн. 98 коп., який виник на підставі:

- податкової декларації з плати за землю від 29.09.2011р. № 62909 в сумі 10 650,48 грн. за січень - серпень 2011 року, у якій відповідач самостійно визначив суму, яка підлягає сплаті;

- пені в сумі 795 грн. 86 коп., нарахованої позивачем за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості з орендної плати за землю непогашеними з загальної суми податкового боргу залишились 7916 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податків відповідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

Відповідачу була направлена податкова вимога.

Згідно пп. 14.1.175 пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до пп. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно до пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Твердження відповідача щодо неправомірності зарахування сплачених ним платежів з орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди (2008-2009) є необґрунтованим та спростовується приписами діючого законодавства. Зокрема, відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи, що відповідачем не сплачені узгоджені суми орендної плати за землю та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в сумі 7 916 грн. 98 коп., позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86,  159-163, 167, 254 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В:

            Позов задовольнити.

          Стягнути з Миколаївського обласного товариства вірменської культури ім. Мерсона Маштоца (ідентифікаційний код 13868935) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва 7916 гривень 98 копійок.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  в порядку ст. 186 КАС України.  

Суддя                                                                                                          І. В. Желєзний