1/265-06-7712
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" вересня 2006 р.Справа № 1/265-06-7712
за позовом ТОВ „Техноінженірінг”
до відповідача: ПП „Тете-Груп”
про стягнення 72 528,46 грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
від позивача: Хлобистова І.В., на підставі довіреності;
від відповідача представник не з'явися.
СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ „Техноінженірінг”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ТОВ „Тете-Груп”, про стягнення 72 528,46 грн., в тому числі 53 917,19 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 567,06 грн. 3 % річних, 4 245,70 грн. неустойки, 13 798,51 грн. пені, на підставі укладеного сторонами договору від 20.01.2006р.
14.09.2006р. відповідною заявою позивач зменшив розмір позовних вимог та згідно представленого розрахунку просить стягнути 53 917,19 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 567,06 грн. 3 % річних, 3 465,55 грн. пені
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач у засідання не з'явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
На підставі укладеного сторонами договору від 20.01.2006р., додатку № 1 до нього, згідно наявних в матеріалах справи заявок, виставлених рахунків, платіжних доручень, видаткових накладних ТОВ „Техноінженірінг” здійснило передплату в сумі 741 312,00 грн., а ТОВ „Тете-Груп” поставило товар на суму 688 240,80 грн.
З огляду на ту обставину, що ТОВ „Тете-Груп” належним чином не виконало зобов'язання щодо поставки товару та залишило без виконання відповідні вимоги покупця, ТОВ „Техноінженірінг” в судовому порядку вимагає стягнути вартість непоставленого товару, а також кошти, нараховані на відповідну заборгованість внаслідок інфляції за період прострочення, 3 % річних та пеню.
Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу і потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що в ході виконання умов договору поставки від 20.01.2006р. позивач в якості передплати отримав 741 312,00 грн. та у цьому зв'язку поставив відповідачу товар на загальну суму 688 240,80 грн. Вартість залишку непоставленого дотепер товару складає 53 071,20 грн. Доказів зворотного відповідач суду не надав.
Виходячи з викладеного, господарський суд вважає слушними доводи позивача, який вважає наявним з боку ТОВ „Тете-Груп” порушення умов договору поставки, що виразилося в ухиленні від передачі товару покупцю на залишок суми здійсненої оплати, який згідно представленого розрахунку позовних вимог складає 53 071,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
На підставі частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У цьому зв'язку при вирішенні спору господарський суд виходить з положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо продавець одержав суму попередньої оплати товару, але не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або суми попередньої оплати.
З огляду на викладене, перевіривши правильність запропонованого позивачем розрахунку, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення вартості непоставленого товару.
Розглянувши позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3 % річних та пені, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2 укладеного сторонами договору встановлений обов'язок продавця у випадку несвоєчасного здійснення поставки оплатити штрафні санкції у розмірі 0,2 % від вартості замовленої, але не отриманої партії товару за кожен день прострочення.
Відповідно до вчиненого позивачем з урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року розрахунку розмір пені складає 3 465,55 грн.
Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України; а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 53 917,19 грн., сума 3 % річних - 567,06 грн.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ „Тете-Груп” /юридична адреса: 68000 Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Мая, 3, код ЄДРПОУ 33798978, р/р 26004001928001, в філії ВАТ КБ „Надра”, МФО 328975/
на користь ТОВ „Техноінженірінг” /адреса: 99009, м. Севастополь, вул. Портова, 8, код ЄДРПОУ 32506285, р/р 26003945186171 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195/
53 917,19 грн. /п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімнадцять грн. 19 коп./ заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період прострочення,
3 465,55 грн. /три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 55 коп./ пені,
567,06 грн. /п'ятсот шістдесят сім грн. 06 коп./ 3 % річних,
579,50 грн. /п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 50 коп./ витрат з оплати державного мита,
118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Усього 58 647,30 грн. /пятдесят вісім тисяч шістсот сорок сім грн. 30 коп./.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Гарник Л.Л.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 219565 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гарник Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні