Постанова

від 13.03.2012 по справі 2420/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

Харківський окружний адміністративний суд

61004,  м. Харків,  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р.                                                                                      справа № 2а- 2420/12/2070

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

          розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом  Прокурора Орджонікідзевського району міста  Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста  Харкова  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмекс -ЛТД"  про стягнення заборгованості,-                                                            

встановив:

          Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмекс-ЛТД", заборгованість в сумі 6.052,07 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив,  що          ТОВ "Алмекс-ЛТД" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, складало та подавало до територіального органу ПФУ розрахунок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак в повному обсязі відображених в цих розрахунках зобов'язань не виконало, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Отримавши від УПФУ вимоги про оплату боргу, ТОВ  їх не оскаржувало, однак і не виконало.

          Позивач, УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, повністю підтримав доводи і вимоги поданого прокурором позову, просив суд ухвалити рішення про стягнення спірної суми заборгованості.

          Відповідач, ТОВ "Алмекс-ЛТД", до судового засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень та дотримання вказаного завдання судом є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

          Матеріалами справи підтверджено, що відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова.

          Згідно з ст.6 Закону України  "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6); подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (п.4 ч.2 ст.6).

Судом встановлено, що правила подачі такої звітності визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстровано в в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309; далі за текстом - Порядок №22-2).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання норм даного Порядку №22-2 відповідач склав і подав до територіального органу Пенсійного фонду звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень-листопад 2011 р. У рядку 8 згаданих звітів відповідач указав показник єдиного внеску до оплати в розмірі 1.887,81 грн. за серпень 2011 р., 2.257,77 грн. за вересень 2011 р., 1.452,78 грн. за жовтень 2011 р.,453,74 грн. за листопад 2011 р. відповідно.

Частиною 5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (абз.1 ч.8 ст.9); при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз.2 ч.8 ст.9); базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік (абз.3 ч.8 ст.9).

          Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом суми єдиного внеску повинні сплачуватись платником не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається виплата заробітної плати, то одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).

Як з’ясовано судом, відповідач обов’язку по своєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування не виконав, що підтверджується наявною у справі карткою особового рахунку.

          Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз.1 ч.4 ст.25); вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз.2 ч.4 ст.25); платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз.3 ч.4 ст.25); у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики (абз.4 ч.4 ст.25); у разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (абз.5 ч.4 ст.25); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз.6 ч.4 ст.25); у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються (абз.7 ч.4 ст.25).

Судом досліджені наявні в матеріалах справи копії вимог від 03.10.2011 р. №Ю-251, від 01.11.2011 р. №Ю-270, від 01.12.2011 р. №Ю-293, від 03.01.2012 р. №Ю-11.

Доказів проведення відповідачем процедури узгодження даної вимоги з територіальним органом ПФУ, доказів оскарження названої вимоги в судовому або позасудовому порядку, доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин у справі не встановлено.

          За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості визнається судом обґрунтованою, адже доведена матеріалами справи, а відтак підлягає задоволенню.

При цьому, суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

          Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

постановив:

          Адміністративний позов Прокурора Орджонікідзевського району м.  Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмекс -ЛТД"  про  стягнення заборгованості–задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмекс-ЛТД" (ідентифікаційний код - 36989252; місцезнаходження - 61106, місто Харків, вул. Індустріальна, буд. 3) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова (ідентифікаційний код - 22645252; місцезнаходження - 61089, місто Харків, вул. 2-ї П"ятирічки, буд. 36; р/р - 37192053002032, 37195083002032 в ГУДКУ в Харківській обл., МФО 851011) заборгованість в сумі 6.052  (шість тисяч п'ятдесят дві) грн. 07 коп.  

          Постанова набирає законної сили згідно з ст.  254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

                    Суддя                                                                                       Сліденко А.В.