5024/62/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2012 р. Справа № 5024/62/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон
до: комунального підприємства Центральної районної аптеки № 114 Дніпровського району м. Херсон
про стягнення 15482грн. 54коп.
за участю представників сторін:
від позивача –не прибув
від відповідача - не прибув
Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з комунального підприємства Центральна районна аптека № 114 Дніпровського району м. Херсона (відповідач) 14069грн. 61 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 307грн. 60 коп., 1105грн. 33 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за постачання теплової енергії згідно з договором №401/дгу від 03.11.2007року.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду втретє не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить виписка із реєстру відправки рекомендованої пошти, надана канцелярією господарського суду, якою підтверджується надіслання відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи від 28.02.2012року за адресою, зазначеною в реєстраційних документах.
При цьому суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи і в першому засіданні –02.02.2012року, про що свідчить поштове повідомлення Укрпошти про отримання ним ухвали суду про порушення справи від 16.01.2012року ( арк. справи 53) за тією ж адресою, за якою надіслано і ухвалу від 28.02.2012року про відкладення розгляду справи на 13.03.2012року.
Зазначене свідчить про те, що, незважаючи на обізнаність про дату розгляду спору, відповідач ухиляється від явки в засідання суду та подання витребуваних судом доказів.
Представник позивача також не з'явився в засідання суду, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в розгляді іншої справи, однак жодних доказів на підтвердження цих фактів не надано.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.
За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, а позивачем не обґрунтовано належними доказами підстав відкладення розгляду справи, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представників позивача та відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Крім того, подальше відкладення розгляду справи неможливе, оскільки це спричинить порушення строку вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд –
встановив:
03 листопада 2007року між ВАТ "Херсонська ТЕЦ", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Херсонська теплоелектроцентраль” (позивач по справі) та комунальним підприємством Центральна районна аптека № 114 Дніпровського району м. Херсона (відповідач) укладено договір №401/дгу згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки надавати відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на об'єкт розташований в м. Херсоні по вул. Перекопській №151 опалювальною площею 198 кв. м., а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 03.11.2007року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
За умовами пункту 6 договору від 03.11.2007року розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) споживання. Розрахунковим періодом відповідно до п.8 договору є календарний місяць.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконував прийняті на себе обов'язки за договором і в період з жовтня 2010року по березень 2011року здійснив поставку теплової енергії за зазначеними в рахунках обсягами. Вартість наданих позивачем послуг за зазначений період становить 14069грн.61коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком та довідкою про наявність опалення в цей період в будинку №151 по вул. Перекопській в м. Херсоні
Щомісячно позивачем передавалися відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями рахунків та реєстрами отримання рахунків з підписами відповідача.
Згідно з вимогами пункту 8 договору від 03.11.2007року оплату спожитої теплової енергії відповідач зобов'язаний здійснювати безготівковою формою щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Свої обов'язки по розрахунках за надані послуги в період з 01.10.2010року по 30.03.2011року відповідач не виконав. Його борг станом на день звернення з позовом становив 14069грн.61коп.
Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів, якими б підтверджувався факт погашення боргу відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти викладених в позовній заяві обставин, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 14069грн.61коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки документального підтвердження причин несвоєчасного виконання грошового зобов'язання відповідач суду не надав, з урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 307грн.60коп. також підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Таким чином, який би розмір пені сторони не передбачили договором, він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
При укладенні договору від 03.11.2007року сторони пунктом 12 узгодили сплату відповідачем пені за несвоєчасне здійснення розрахунків в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення терміну оплати.
З урахуванням вимог вищезазначеного Закону, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період з 11.07.2011року по 11.01.2012року в сумі 1105грн.33коп. і зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства Центральна районна аптека № 114 Дніпровського району м. Херсон вул. І.Кулика, 135, ідентифікаційний код 01333689, інші реквізити суду невідомі на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон Бериславське шосе, 1:
- на р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457, ідентифікаційний код 00131771 –14069грн. 61 коп. основного боргу;
- на р/р 26003301012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457 ідентифікаційний код 00131771 –3% річних в сумі 307грн. 60 коп., 1105грн. 33 коп. пені та 1609 грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено і підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 14.03.2012року.
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2012 |
Оприлюднено | 23.03.2012 |
Номер документу | 21966066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ємленінова З.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні