Рішення

від 16.10.2006 по справі 16/318-06-8466

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/318-06-8466

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2006 р.Справа  № 16/318-06-8466

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Уривська І.О. по дов. №25 від 12.04.2006р.;   

Від відповідача:  Табашненко А.І. по дов. від 06.09.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні (з оголошенням перерви згідно ст.77 ГПК України) справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Тіара-ОД” до приватного підприємства „І-ЗЕВС-І” про стягнення 6253,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Тіара-ОД” (далі по тексту ТОВ „Тіара-ОД”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства „І-ЗЕВС-І” (далі по тексту ПП „І-ЗЕВС-І”) 6253,47 грн. загальної заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди нежитлового приміщення №01/4-08 від 01.02.2006р., у тому числі: 6000,00 грн. основного боргу, 168,63 грн. нарахованої пені, річних відсотків у сумі 33,75 грн., індексу інфляції у розмірі 51,09 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ПП „І-ЗЕВС-І” прийнятих на себе договірних зобов'язань з своєчасного та повного перерахування орендних платежів.

Відповідачем згідно із заявою, наданою представником ПП „І-ЗЕВС-І” в судовому засіданні 09.10.2006р. позовні вимоги були визнані повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Тіара-ОД” (Орендодавець) та ПП „І-ЗЕВС-І” (Суборендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №01/4-08 від 01.02.2006р. відповідно до умов 1.1 п. якого Орендодавець передає, а Суборендар –приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення виробничого цеху та три підсобні кімнати, розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморка, пр-т. Свободи, 6.

Відповідно до п. 3.6, 4.1. договір оренди нежитлового приміщення №01/4-08 від 01.02.2006р. вважається укладеним з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі нежитлових приміщень, а строк договору встановлено на 11 місяців з моменту передачі  об'єкту договору Суборендарю.

Згідно акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 02.02.2005р. Орендодавець передав, а Суборендар прийняв об'єкт договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. строком на 11 місяців до 02.01.2006р.

Відповідно до п.4.2. договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. якщо жодна з сторін в строк за один місяць до припинення дії договору не заявить про намір його розірвати, договір вважається автоматично пролонгованим на одинадцять місяців.

Згідно ст. 764 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК України) якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Приймаючи до уваги вищенаведені положення договору та діючого законодавства, враховуючи відсутність наміру сторін відносно припинення договірних відносин, суд доходить висновку про пролонгацію договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. на той же строк та на тих самих підставах на одинадцять місяців до 02.12.2006р.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно  вимог ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов п. 5.1., 5.2 договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. розмір орендної плати становить 1500 грн. на місяць. Орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця з урахуванням передплати за наступний місяць не пізніше п'ятого числа поточного місяця.

Згідно п. 7.1.2. договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. Суборендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендну плату.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Відповідно до ст. 629 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В свою чергу, у відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи  ПП „І-ЗЕВС-І” в порушення умов  п.п. 5.1, 5.2, 7.1.2. договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України на протязі дії договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. зобов'язання із своєчасного та повного здійснення орендних платежів належним чином не виконувались, внаслідок чого, згідно розрахунку, складеного позивачем, за ПП „І-ЗЕВС-І” утворилась заборгованість по сплаті передбачених договором оренди №01/4-08 від 01.02.2006р.  платежів у сумі 6000,00 грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Приймаючи до уваги неналежне виконання ПП „І-ЗЕВС-І”  протягом дії договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. зобов'язань по сплаті орендних платежів, ТОВ „Тіара-ОД” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ПП „І-ЗЕВС-І” 6000,00  грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди №01/4-08 від 01.02.2006р., у тому числі: 168,63 грн. нарахованої пені.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із змісту умов п. 9.1 договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. вбачається, що за порушення строків внесення орендної плати ПП „І-ЗЕВС-І” сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент дії від суми заборгованості за кожний день прострочки.

З огляду на викладене, за неналежне виконання ПП „І-ЗЕВС-І”  прийнятих на себе грошових зобов'язань по договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р. Орендодавцем додатково було нараховано до сплати відповідачу 168,63 грн. пені.

Крім того, позивачем було також заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 33,75 грн. та інфляційні збитки  у сумі 51,09 грн.

Вимогами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосовуючи наведену законодавчу норму, суд доходить висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог в частини стягнення з ПП „І-ЗЕВС-І”  3% річних у розмірі 33,75 грн. та інфляційних  збитків у сумі 51,09 грн.

На думку суду, розмір заборгованості ПП „І-ЗЕВС-І”  перед ТОВ „Тіара-ОД” по сплаті орендної плати витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується обґрунтованим розрахунком, наведеним позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом  інтересів інших осіб.

Підсумовуючи зазначене, враховуючи, що заявою наданою представником ПП „І-ЗЕВС-І” в судовому засіданні 09.10.2006р. відповідачем позовні вимоги були визнані повністю, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „Тіара-ОД”  позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Тіара-ОД” 6000,00  грн. заборгованості по орендним платежам, 168,63 грн. нарахованої пені, 3% річних у розмірі 33,75 грн. та інфляційних збитків у сумі 51,09 грн., а всього: 6253,47 грн. загальної заборгованості по договору оренди №01/4-08 від 01.02.2006р.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства „І-ЗЕВС-І” / 65089, м. Одеса, пр-т. Академіка Вільямса, 68б, кв. 66, п/р 26008670608061 у Київському відділені УСБ м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 31129786/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Тіара-ОД”/ 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, п/р 26002311026901 в АБ “Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 33279254 / 6000 грн. 00  коп. /шість тисяч грн.00 коп./ - заборгованості по сплаті орендних платежів; 168 грн. 63 коп. /сто шістдесят вісім грн.63 коп./ - нарахованої пені; 33 грн. 75 коп. /тридцять три  грн. 75 коп./ - 3% річних,  51 грн. 09 коп. /п'ятдесят одна грн. 09 коп./- збитків від інфляції, 102 грн.00 коп. /сто дві грн.00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.  

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення підписане 30.10.2006р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.