Постанова

від 06.06.2006 по справі 26/177-06-4009а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/177-06-4009А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"06" червня 2006 р.Справа  № 26/177-06-4009А

За позовом : Управління Пенсійного Фонду України в Кодимському районі Одеської

області

до відповідача : міжгосподарському підприємству по виробництву продуктів

бджольництва

про стягнення 6023 грн. 82 коп.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Павлішина О.М. за довіреністю;

від відповідача : не з*явився;

Суть спору : заявлено вимога про стягнення з відповідача недоїмки по внескам на  загальнообов*язкове державне пенсійне страхування.

Позивач вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з*явився, був повідомлений належним чином про час та місце розглядання справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський  суд, -

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до господарського суду Одеської області із вимогами  про стягнення  з відповідача ( далі –підприємство) недоїмки по внескам на загальнообов*язкове державне  пенсійне страхування за таких підстав.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду в Кодимському районі (далі –Управління) з 1.08.1992р., за № 156 як платник збору на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” із змінами і доповненнями.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „ Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”, (далі –Закон) - страхові внески, це - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.6 ст. 20 Закону України  страхувальники зобов*язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення періоду.

Згідно вимог статті 58 цього Закону України Пенсійний Фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсій та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в  повному  обсязі  фінансування  та  виплати пенсій.

Пунктом 7 частини 1 статті 64 вказаного Закону визначено, що виконавча дирекція Пенсійного Фонду та її територіальні органи мають право стягувати заборгованість з боржників.

Згідно пункту 2 статті 17 вказаного Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно статті 14 вказаного Закону таким страхувальником є відповідач.

Частиною 3 статті 106 цього Закону визначено, що територіальні органи  Пенсійного  фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом.

Позивачем були виставлені вимоги відповідачеві.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного  фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду  протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної  виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського  суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.  

Вказані вимоги підприємством не оскаржені.

Згідно частини 15 статті 106 цього Закону строк давності щодо стягнення недоїмки,  пені та штрафів не застосовується.

Вимоги про сплату боргу № Ю-7/3 від 5.10.2005р. на суму  154 грн. 35 коп.; № Ю7/1 від 15.03.2005 р. на суму 195 грн.; № Ю 145 від 17.03.2005 р. на суму 2263 грн. 55 коп.; № Ю 7/2 від 8.08.2005 р. на суму 49 грн. 14 коп., всього на суму 2662,04 грн. були відправлені відповідачеві рекомендованою поштою та отримані останнім про що свідчать корінці рекомендованих повідомлень з відміткою про отримання.

Дотепер ці суми відповідачем не сплачені.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 106 цього Закону   у разі виявлення  своєчасно  не  

сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною  третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Рішеннями Управління №№ 64 за листопад 2003 р., 75 та 150 за травень 2005 р., 226 та  228 за вересень 2005 р., 275, 446 за грудень 2005 р. до відповідача засновані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 43,78 грн.; 2,26 грн.; 179,61 грн.; 10,30 грн.; 1131,77 грн.; 203,85 грн., та 12,62 грн. відповідно, та нараховано пені за несплату або несвоєчасну сплату  страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в сумі 8,76 грн.; 0,45 грн.; 90,85 грн.; 5,27 грн.; 1419,22 грн.; 139,43 грн.; 8,63 грн., відповідно.

Враховуючи, що протягом встановленого законом строку - десяти робочих днів із дня отримання вимог підприємство зазначені суми не сплатило, самі вимоги не оскаржені до суду, позивача  просить стягнути з відповідача суму недоїмки по страховим внесками в сумі 2648,53 грн.; фінансові санкції в сумі 1754,19 грн. та пені в сумі 1621,10 грн., згідно наданого позивачем розрахунку, який суд приймає до уваги та вважає його правильним.

Вищевикладене повністю підтверджується дослідними господарським судом  матеріалами справи та не спростовано  відповідачем.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних  договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуючи вищевикладені докази у сукупністі суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки базуються на законі.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, статтями 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  господарський суд, –

п о с т а н о в и в  :

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області  – задовольнити.

Стягнути з міжгосподарського підприємства по виробництву продуктів бджільництва (66000, Одеська область, м. Кодима, вул. Чкалова, 13; р/р 2600550044 в філії КБ Південного ГРУ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 20943598) на  користь :

o          Управління Пенсійного фонду України у Кодимському Одеської області                            ( 66000, Одеська область, м. Кодима, вул. Леніна, 88; р/р 256043017777 в Балтському відділенні Ощадбанку № 2822, МФО 388153, код 24528773 - недоїмки по страховим внесками в сумі 2648,53 грн.; фінансові санкції в сумі 1754,19 грн. та пені в сумі 1621,10 грн. через Кодимське відділення Балтської МДПІ Одеської  області;

o          Державного бюджету України на код бюджетної класифікації 22090200, одержувач УДК у Одеській області ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача УДК у Одеській області, МФО 828211, рахунок 31110095500008 : держмито в сумі 102 ( сто дві) грн. через  через Кодимське відділення Балтської МДПІ Одеської  області.

Суддя                                                                                 Никифорчук М.І.