Рішення

від 06.03.2012 по справі 5011-47/801-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-47/801-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-47/801-2012

06.03.12

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД"

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Трейд" 

Про                стягнення 18 182,91 грн.

     Суддя Станік С.Р.                                                                   

Представники:

від позивача:  не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 18 182,91 грн. за договором  № 08/1/28 від 27.01.2009, з яких: 14 814,16 грн. –основний борг, 1 165,05 грн. –пеня, 586,42 грн. –3 % річних та 1 617,28 грн. – інфляційні втрати,   а також відшкодування витрат судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2012  було порушено провадження у справі № 5011-47/801-2012, розгляд справи було призначено на 14.02.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 розгляд справи відкладено до 06.03.2012 у зв'язку із  неявкою у судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами  вимоги суду.

В судове засідання 06.03.2012 позивач своїх представників не направив, через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Однак в судовому засіданні 14.02.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки № 08/1/28 від 27.01.2009 було поставлено відповідачу товар. Проте відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару , у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14 814,16 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 165,05 грн.

Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 586,42 грн.  –3% річних та інфляційних втрат –1 617,28 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 14.02.2012 та 06.03.2012 - не направив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень  по суті спору –не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

                                              ВСТАНОВИВ:

27.01.2009  між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД", як постачальником, та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Трейд" , як покупцем, було укладено договір № 08/1/28, за умовами яких  позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товари і оплатити їх (п. 1.1. договору).

Умовами договору від  27.01.2009  сторони погодили, що датою приймання партії товару та перехід права власності та ризиків вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця (п. 2.17.). Асортимент та ціна товару, що поставляється за договором відображається сторонами  в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1.).  Обовязковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у відповідача оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної, а також інших документів, які передбачені ст.  4 договору (п. 3.5.), оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки товару за умови, що позивач виконав умови п. 3.5. договору (п. 3.6.).

Відповідно до видаткових накладних за період з 25.06.2010 до 24.08.2010 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено судом в судовому засіданні), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму  15 182,96 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків  (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі),  який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений печатками юридичних осіб та згідно якого підтвердили заборгованість відповідача за поставлений товар  станом на 15.11.2010 в сумі  14 933,11 грн.

Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, повністю поставлений товар у строк, встановлений п.3.5. договору від 27.01.2009 –не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 14 814,16 грн.

На момент подачі позову до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 14 814,16 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про  стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14 814,16 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 7.2. договору від 27.01.2009  встановлено, що у випадку порушення відповідачем термінів оплати товару, передбачених цим договором,  відповідач сплачує на користь позивача виключну неустойку в розмірі 0,05 % від простроченої суми оплати  за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ

Відповідно до п. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору від 27.01.2009  як постачальником, було поставлено відповідачу товар на суму 15 182,96 грн., що підтверджується  видатковими накладними  за період з 25.06.2010 до 24.08.2010, проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару у строк, встановлений п. 3.6. договору від 27.01.2009 –виконав лише частково, внаслідок чого у  Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Трейд"  перед  Товариством з обмеженою відповідальністю  "Компанія "ЗЕВС ЛТД"  виник борг в сумі 14 814,16 грн.  Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14 814,16 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманого товару  за договором від 27.01.2009 –є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 165,05 грн. за період з 24.08.2010 до 21.04.2011, 3 % річних за період з 24.08.2010 до 11.01.2012 в сумі 586,42 грн., а також інфляційні втрати за період з серпня 2010 до грудня 2011 в розмірі  1 617,28 грн.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання  по оплаті поставленого товару за договором від 27.01.2009  , суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача  пені, 3 % річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно розрахунків позивача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, які судом перевірено, і з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, з відповідача підлягає стягненню 1 165,05 грн.  –пеня, 586,42 грн. –3% річних та 1 617,28 грн. –інфляційних втрат.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

                        В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "БМ Трейд"  (код ЄДРПОУ 32592128, місцезнаходження: 02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, 76) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю  "Компанія "ЗЕВС ЛТД"  (код ЄДРПОУ - 30362061, місцезнаходження: 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Клима Савури, 6)основний борг в сумі 14 814 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 16 коп.,  1 165 (одна тисяча сто шістдесят п'ять) грн. 05 коп. –пені, 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 42 коп. –3 % річних, 1 617 ( одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 28 коп. –інфляційних втрат, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -  витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                 С.Р. Станік                                                                                            

Дата складання повного тексту рішення –12.03.2012