Рішення

від 13.03.2012 по справі 5011-40/1457-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-40/1457-2012

13.03.12

За позовом   Приватного підприємства «Чалбаси»

До                  Приватного підприємства «ГНГ-К»                       

Про                стягнення 50 000,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1. –по дов. № 2 від 03.02.2012

Від відповідача       ОСОБА_2. –по дов. № 1 від 27.02.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Чалбаси»про стягнення з Приватного підприємства «ГНГ-К»50 000,00 грн. основного боргу по орендній платі, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору суборенди № 01-09-09 від 01.09.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 (суддя Пукшин Л.Г.) порушено провадження у справі № 5011-40/1457-2012 та призначено її до розгляду на 01.03.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 справу, в зв‘язку з тривалою непрацездатністю судді Пукшин Л.Г. передано для здійснення автоматичного розподілу.

Так, згідно автоматизованої системи документообігу суду матеріали справи № 5011-40/1457-2012 передані на розгляд судді Сіваковій В.В.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 справу, в зв‘язку з хворобою судді Сівакової В.В. передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 розгляд справи призначено на  13.03.2012.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 справу № 5011-40/1457-2012 передано для розгляду судді Сівавковій В.В.

Позивач в судовому засіданні  13.03.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 13.03.2012 відзиві на позов позовні вимоги визнав повністю.

В судовому засіданні 13.03.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.09.2009 між Приватним підприємством «Чалбаси»(суборендодавець) та Приватним підприємством «ГНГ-К»(орендар) було укладено договір суборенди № 01-09-09 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору суборендодавець передає, а орендар приймає в оренду (майновий найм) на умовах строкового платного користування ізольоване нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: Дарницький бульвар, 5, м. Київ, 02192, загальною площею 128 кв. м. з телефонною лінією для надання громадянам стоматологічних послуг.

Суборендодавець користується зазначеною частиною приміщення на підставі договору оренди № 01-09-09ТЧ від 01.09.2009, укладеного з Приватною фірмою «Таврія», який є власником приміщення,  зі строком дії до 30.09.2011.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг суборенди, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 50 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

За умовами розділу 3 договору передача приміщення та його прийняття орендарем  оформлюється відповідним актом, який підписується обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду приміщення площею 128 кв. м. за адресою : м. Київ, бул. Дарницький бульвар, 5  згідно акту приймання-передачі від 01.09.2009.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

При цьому відповідно до п. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

З п. 2.1 договору вбачається, що договір діє до 30.09.2011, тобто не перевищує строк договору оренди № 01-09-09ТЧ від 01.09.2009.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1. договору визначено, що розмір місячної орендної плати за користування приміщенням складає разом з ПДВ 112 634,67 грн.

В п. 3.2. договору зазначено, що плата за кожний місяць користування об‘єктом складає 8 000,00 грн.

В подальшому додатковою угодою № 3 від 01.02.2011 розмір орендної плати визначено в розмірі 11 000,00 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору після підписання акту передання та прийняття об‘єкта орендар зобов‘язаний протягом 3 (трьох) банківських днів сплатити суборендодавцю орендну плату, визначену п. 3.1. цього договору, в якості передплати за перший місяць користування об‘єктом.

У подальшому, починаючи з наступного місяця після підписання акту передання та прийняття об‘єкта, орендна плата вноситься орендарем на рахунок суборендодавця передплатою не пізніше 22-го числа місяця, за який сплачується орендна плата (п. 3.4. договору).

Пунктом 6.2. договору визначено, що повернення суборендодацю об‘єкта оренди здійснюється за актом передання та приймання.

Згідно акту прийому-передачі від 30.09.2011 відповідач повернув, а позивач прийняв приміщення площею 128 кв. м.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата вираховується за строк оренди, який починається від дати підписання сторонами акту прийняття об‘єкта орендарем, а закінчується у день підписання акту прийняття об‘єкта суборендодавцем від орендаря.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5.2.2. договору орендар зобов‘язався своєчасно здійснювати платежі орендної плати. Остаточний розрахунок по платежам орендар має вчинити до моменту підписання сторонами акту передавання та прийняття об‘єкта у зв‘язку з закінченням строку оренди.

У період дії договору з 01.09.2009 по 30.09.2011 у відповідності до умов договору орендну плату нараховано в загальному розмірі 221 000,00 грн. Наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг), підписана та скріплені печатками обох сторін, підтверджують отримання відповідачем послуг оренди на зазначену суму.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати у період з 01.09.2009 по 30.09.2011, в результаті чого виникла заборгованість, яка, згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків станом на 13.03.2012, становить 50 000,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 50 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Приватного підприємства «Чалбаси»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ГНГ-К»(м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, код ЄДРПОУ 35892592) на користь Приватного підприємства «Чалбаси»(м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кім. 3, код ЄДРПОУ 33296704) 50 000 (п‘ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев‘ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 15.03.2012.