Рішення

від 16.10.2006 по справі 34/374-06-9392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/374-06-9392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2006 р.Справа  № 34/374-06-9392

      За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ»

      до відповідача  Морського торговельного порту Усть-Дунайськ

      про стягнення заборгованості на суму 18358,97грн.   

Суддя Фаєр Ю.Г.

      П р е д с т а в н и к и :

      від позивача: Лукацький І.О. –представник, діючий на підставі довіреності №5 від 06.09.2006р.

      від відповідача: Куцева Л.К. –представник, діюча на підставі довіреності №юр/206 від11.07.06р.

      В судовому засіданні приймали участь:

      від позивача: Лукацький І.О. –представник, діючий на підставі довіреності №5 від 06.09.2006р.

     від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 12.09.2006р. вих№02-1Х/120906 (вх№11392 від 13.09.2006р.), в якій просить стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ заборгованість за договором поставки №63,,3” від 16.02.06р. на загальну суму 18358,97грн., у т.ч. 16904,28грн. основного боргу, 253,56грн. інфляційних витрат, 1024,96грн. пені, 176,17грн. процентів.

   Відповідач заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі у сумі 18358,97грн., про що викладено у відзиві на позовну заяву від 27.09.06р. №юр/333 (вх№21611 від 04.10.06р.).

   16.10.06р. на адресу господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява (вх№22598) з проханням розглянути зазначену справу за його відсутності.

 Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

16.02.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю „МЕРКУРІЙ” (постачальник) та Державним підприємством Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (покупець) укладено договір поставки №63,,3” (далі –Договір), згідно умов якого постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупцю продукцію (товар) згідно зі специфікацією, що є невід'ємною частиною цього Договору, а останній прийняти й оплатити поставлений товар на умовах цього Договору на загальну суму 16904,28грн.

Згідно п.6.4. Договору підставою для оплати поставленого товару є рахунок.

Згідно п.6.5. зазначеного договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на р/рахунок Постачальника на протязі 5 (п'яти) днів з моменту передачі товару та отримання виставленого рахунку.

На виконання умов зазначеного Договору, згідно видаткової накладної №РН-0000090 від 05.05.2006р., податкової накладної №92 від 55.05.06р. позивач поставив товар на суму 14868грн., одержаний представником відповідача на підставі довіреності серії ЯЛА №006325 від 05.05.06р. та згідно видаткової накладної №РН-0000097 від 15.05.06р., податкової накладної №99 від 15.05.06р. на суму 2036,28грн. одержаний представником відповідача на підставі довіреності серії ЯЛА №019923 від 15.05.06р.

В порушення умов договору поставки №63,,3” від 16.02.06р. відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк, у зв'язку з чим останнім на адресу Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ направлено лист №156 від 29.08.2006р. з вимогою оплатити зазначену заборгованість у терміновому порядку.

Поряд з цим, відповідачем надано копію відповіді на лист від 29.08.06р. №156, згідно якого відповідач визнає заборгованість з посиланням на скрутне фінансове становище.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у випадку прострочення сплати Покупцем за поставлений Товар в порядку, передбаченому цим Договором, Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день прострочення від вартості недопоставленого Товару.    

Посилаючись на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 18358,97грн., у т.ч. 16904,28грн. основного боргу, 253,56грн. інфляційних витрат, 1024,96грн. пені, 176,17грн. процентів.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193)

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За таких обставин позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ»до Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ про стягнення заборгованості на загальну суму 18358,97грн., у т.ч. 16904,28грн. основного боргу, 253,56грн. інфляційних витрат, 1024,96грн. пені, 176,17грн. процентів підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 183,59грн. та на ІТЗ судового процесу на суму 118грн., сплачені позивачем платіжними дорученнями №251 від 11.09.2006р., №250 від 11.09.2006р.

  Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (юридична адреса: 68355, м. Вилкове Одеської області, вул.Придунайська,2; р/р26002964866015 в філії ПУМБ м. Одеси, МФО 128191, код 01125206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ»(65078, м.Одеса, вул. Космонавтів, 36, к.514; р/р26003665209641 в АКБ „УСБ” м. Одеси, МФО 328016, код 30646912) заборгованість за договором поставки №63”3” від 16.02.06р. на загальну суму 18358(вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят вісім)грн.97коп., у т.ч. 16904,28грн. основного боргу, 253,56грн. інфляційних витрат, 1024,96грн. пені, 176,17грн. процентів..

3. Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (юридична адреса: 68355, м. Вилкове Одеської області, вул.Придунайська,2; р/р26002964866015 в філії ПУМБ м. Одеси, МФО 128191, код 01125206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ»(65078, м.Одеса, вул. Космонавтів, 36, к.514; р/р26003665209641 в АКБ „УСБ” м. Одеси, МФО 328016, код 30646912) витрати по сплаті державного мита на суму 183(сто вісімдесят три)грн.59коп.

4. Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (юридична адреса: 68355, м. Вилкове Одеської області, вул.Придунайська,2; р/р26002964866015 в філії ПУМБ м. Одеси, МФО 128191, код 01125206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ»(65078, м.Одеса, вул. Космонавтів, 36, к.514; р/р26003665209641 в АКБ „УСБ” м. Одеси, МФО 328016, код 30646912) витрати на ІТЗ судового процесу на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

     Рішення господарського суду набирає чинність у порядку ст.85 ГПК України.

                                Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.