Ухвала від 03.10.2011 по справі 2а-1870/4666/11



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 р.

Справа № 2а-1870/4666/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. ,  Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання  Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий  консервний завод на постанову Сумського окружного адміністративного суду від  26.07.2011р. по справі № 2а-1870/4666/11

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області     

до  Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий  консервний завод            

про стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року по справі № 2а-1870/4666/11 задоволено позов Управління Пенсійного фонду України Кролевецькому районі Сумської області (далі – позивач) до Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод (далі – відповідач) про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 643 грн. 91 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою залишити позов без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до статей 14 та 15 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування та обліковується у позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат по виплаті та доставки пільгових пенсій за списком № 2 за червень 2011 року в розмірі 643 грн. 91 коп.

Відповідачем було отримано повідомлення № 8117/02-58 від 10 травня 2011 року.

Факт заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій повністю підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень 2011 року за списком № 2 і складає 643 грн. 91 коп.

Зазначений розрахунок був отриманий відповідачем про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” та Положень Порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений п. 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/68663. Згідно п. 6. 8. р. 6 Інструкції підприємства повинні вносити до Пенсійного фонду суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, щомісячно до 25 числа.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників сплачують до Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач, згідно з пунктом 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР був платником зазначеного збору.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР установлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Як передбачено вищенаведеною нормою, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - № 1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зазначений порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився і після набрання 1 січня 2004 року чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-ІV).

До набрання чинності Законом № 1058-ІV діяв Закон № 400/97-ВР.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

З наведеної норми закону вбачається, що стосовно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, зберігається той порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV, тобто до 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок встановлений Законом № 400/97-ВР. Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Крім того, порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16 січня 2004 року (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в таких розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 6.4. даної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.

Відповідно до п. 6.8. Інструкції відповідач повинен щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачем, згідно п. 6.4 Інструкції № 21-1, було отримано повідомлення № 8117/02-58 від 10 травня 2011 року, за яким заборгованість по відшкодуванню витрат по виплаті та доставки пільгових пенсій складала за списком № 2 в розмірі 643 грн. 91 коп.

Відповідач у встановленому законодавством порядку повідомлений про розмір сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058-ІV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Колегією суддів встановлено, що сума заборгованості, яка виникла за червень 2011 року за списком № 2 і складає 643 грн. 91 коп. на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що оскільки судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про те, що оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення цієї заборгованості, то вимоги позивача про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 1 ч.1ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому постанова не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196,   198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий  консервний завод залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від  26.07.2011р. по справі № 2а-1870/4666/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Кононенко З.О.

Судді

Донець Л.О.

 Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений  07.10.2011  р.