Рішення

від 23.09.2008 по справі 15457-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15457-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2008Справа №2-28/15457-2007

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - ЛТД»,                          м. Сімферополь,

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Ікона»,                         м. Сімферополь,

про стягнення 1 093 388,81 грн.

                                                                                              Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Щербаков В.О. – представник по довіреності № 69 від 04.09.2008 р. (довіреність у справі)

Від відповідача – Юрченко В.Є. – представник по довіреності від 08.09.2008 р. (довіреність у справі)

За участю експерта – Гордєєвої О.С. – судового експерта

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа - ЛТД», м. Сімферополь, звернулось  до  господарського  суду  АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Група Ікона», м. Сімферополь, про стягнення 1 093 388,81 грн., у тому числі 398 780,00 грн. заборгованості за договором доручення № 17-б від 03.02.2005 р., 445 547,72 грн. заборгованості за контрактами купівлі – продажу                      № 14/1-03 від 14.03.2005 р. і № 01/07/06 від 03.07.2006 р., 46 782,43 грн. неустойки та 202 278,66 грн. пені за період з 12.07.2006 р. по 12.10.2007 р.

Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 27.11.2007 р., надали суду заяву позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог № 95 від 27.11.2007 р., в якій позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 891 110,15 грн., у тому числі 398 780,00 грн. заборгованості за договором доручення № 17-б від 03.02.2005 р., 445 547,72 грн. заборгованості за контрактами купівлі – продажу № 14/1-03 від 14.03.2005 р. і № 01/07/06 від 03.07.2006 р. та 46 782,43 грн. неустойки у вигляді штрафу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 202 278,66 грн. пені за контрактами купівлі – продажу № 14/1-03 від 14.03.2005 р. і № 01/07/06 від              03.07.2006 р. позивач відмовився від позову на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, вказавши, що наслідки часткової відмови від позову йому відомі.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.12.2007 р. провадження у справі було зупинене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, у зв'язку з призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи.

У зв'язку з тим, що від Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Сімферополь, до суду надійшов висновок № 147 судово-економічної експертизи у даній справі, ухвалою господарського суду АР Крим від 11.07.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог № 95 від 27.11.2007 р., підтримав та просив їх задовольнити.

17.09.2008 р., до розгляду справи у засіданні суду, на адресу господарського суду АР Крим надійшло клопотання № 11-09/1 від 11.09.2008 р., в якому відповідач повідомив суд про зміну своєї юридичної адреси на: 67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, 2-й Маякський провулок, 27 та фактичної адреси підприємства на: 65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, у зв'язку з чим відповідач просив направляти йому кореспонденцію на вказану фактичну адресу.

Представник відповідача у засіданні суду надав суду заяву, в якій вказав на те, що з висновком № 147 судово-економічної експертизи у даній справі згодний у повному обсязі, вказавши, що заяв або клопотань про призначення у справі додаткової чи повторної експертизи не має.

Судовий експерт, викликаний у судове засідання ухвалою господарського суду від 11.07.2008 р., відповів на поставлені представниками сторін та судом питання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та експерта, суд

В С Т А Н О В И В :

03.02.2005 р. між сторонами був укладений договір доручення № 17-б.

Відповідно до п. 1.1. цього договору, за даним договором повірений  (позивач) зобов'язувався:

1.1.1.          Здійснювати від імені довірителя (відповідача) наступні юридичні дії, а саме: укладати, за необхідності, договори на постачання спиртів класу «Люкс», розміщення договорів на виробництво пляшки 0,75 л. і 0,5 л., перевезення тари, розмитнення тари на території України, страхування вантажів, розміщення замовлень на допоміжні матеріали (пак, етикетка, корок) та інші доручення довірителя, які виникають в процесі виробництва продукції.

1.1.2.          Взяти на себе відповідальність за оплату продукції, яка постачається споживачам у країни СНД з відстроченням платежу.

1.1.3.          За необхідності закуповувати допоміжні матеріали та передати довірителю у користування з відстроченням платежів.

1.1.4.          В процесі нарощування обсягів виробництва взяти на себе питання реалізації товару новим споживачам.

Згідно з п. 1.2. договору довіритель (відповідач) зобов'язувався:

1.2.1. За виконання умов договору сплачувати винагороду повіреному, згідно акту здачі і прийому послуг, у розмірі, узгодженому сторонами залежно від об'єму робіт за кожний місяць, про що складається акт із затвердженням сторонами до 5-го числа наступного місяця.

14.03.2005 р. між сторонами був укладений контракт № 14/1-03 купівлі – продажу.

Також, 03.07.2006 р. між сторонами був укладений контракт № 01/07/06 купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. цих контрактів продавець (відповідач) зобов'язувався  поставити та передати у власність покупця (позивача) товар, зазначений у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даних контрактів.

Згідно з п. 1.2. контрактів покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даних контрактів.

Пунктом 1.3. контрактів передбачалось, що постачання товару здійснюється окремими партіями. Об'єми та строки постачання кожної партії товару сторони визначають специфікаціями, які є невід'ємними частинами даних контрактів.

У відповідності з п. 2.1. контрактів ціна, кількість, асортимент визначені сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даних контрактів.

Згідно з п. 2.2. контрактів загальна вартість контрактів складала:               4 500 000,00 грн. (за контрактом № 14/1-03 від 14.03.2005 р.) та 1 000 000,00 грн. (за контрактом № 01/07/06 від 03.07.2006 р.).

Пунктом 4.1. контрактів передбачалось, що покупець зобов'язувався провести 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний продавцем.

Як вбачається з висновку № 147 судово-економічної експертизи у даній справі, визначити якою саме є сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Ікона», м. Сімферополь, перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа - ЛТД», м. Сімферополь, за контрактом № 14/1-03 від 14.03.2005 р. та за контрактом № 01/07/06 від 03.07.2006 р. не представлялось можливим, оскільки надані сторонами на дослідження накладні, або не містять посилань на ці контракти, або містять номери, які відрізняються від номерів цих контрактів, а також у зв'язку з тим, що на підприємствах не ведеться окремого обліку за кожним окремим договором та контрактом.

Матеріали справи  свідчать про те, що між сторонами, на виконання умов договору доручення № 17-б від 03.02.2005 р., були підписані акти здачі та прийому послуг:

-          від 05.05.2005 р. за квітень 2005 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 30 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 01.06.2005 р. за травень 2005 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 30 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 01.07.2005 р. за червень 2005 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 30 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 01.08.2005 р. за липень 2005 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 30 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.08.2005 р. за серпень 2005 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 35 800,00 грн., з ПДВ;

-          від 30.09.2005 р. за вересень 2005 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 2 100,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.10.2005 р. за жовтень 2005 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 19 085,50 грн., з ПДВ;

-          від 10.02.2006 р. за січень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 30 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 06.03.2006 р. за лютий 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 50 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.03.2006 р. за березень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 40 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 30.04.2006 р. за квітень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 30 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.05.2006 р. за травень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 5 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 30.06.2006 р. за червень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 35 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.07.2006 р. за липень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 71 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.08.2006 р. за серпень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 40 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 03.10.2006 р. за вересень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 40 000,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.10.2006 р. за жовтень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 62 800,00 грн., з ПДВ;

-          від 31.11.2006 р. за листопад 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 69 080,00 грн., з ПДВ;

-          від 16.01.2007 р. за грудень 2006 р., згідно якого винагорода, яка підлягала сплаті відповідачем позивачу склала 75 900,00 грн., з ПДВ.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно зі ст. 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1006 Цивільного кодексу України передбачено, що повірений зобов'язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за  умовами договору та характером доручення;

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

У висновку № 147 судово-економічної експертизи у даній справі зазначено, що на дослідження були надані лише вищевказані акти здачі та прийому послуг, які, проте, не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку сторін.

Сторонами не було надано а ні суду, а ні експерту документів, в обґрунтування укладення повіреним (позивачем) від імені довірителя (відповідача) договорів на постачання спиртів класу «Люкс», на виробництво пляшки 0,75 л. і 0,5 л., на перевезення тари, на страхування вантажів, на допоміжні матеріали (пак, етикетка, корок), на реалізацію товару.

Також, позивачем не було надано звітів про виконання доручення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, судовим експертом у висновку № 147 судово-економічної експертизи зазначено, що вищевказані акти не містять даних про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

З викладеного вбачається, що акти здачі та прийому послуг не є первинними документами бухгалтерського обліку сторін, у зв'язку  з чим не приймаються судом до уваги в якості доказів у даній справі.

Як вбачається з висновку № 147 судово-економічної експертизи, сума у розмірі 706 680,01 грн. обґрунтована лише вищенаведеними актами, а тому стягненню не підлягає, у зв'язку з чим у позові в частині стягнення 706 680,01 грн. заборгованості повинно бути відмовлено.

Також, експертом встановлено, що первинними бухгалтерськими документами сторін підтверджено лише суму заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 137 647,71 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з п. 8.4. контрактів купівлі – продажу № 14/1-03 від 14.03.2005 р. та                  № 01/07/06 від 03.07.2006 р. у випадку порушення продавцем узгодженого строку постачання товару, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі 10,5% від загальної вартості партії товару, яка поставляється, єдиноразово.

Однак, як було зазначено вище, а ні підприємством позивача, а ні підприємством відповідача не ведеться окремого обліку за тим чи іншим договором або контрактом, у зв'язку з чим неможливо встановити за яким з контрактів або договором у відповідача перед позивачем наявна заборгованість.

Умовами договору поруки № 17-б від 03.02.2005 р. взагалі не передбачено стягнення штрафу чи інших санкцій за невиконання або несвоєчасне виконання сторонами зобов'язань.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Однак, оскільки позивачем не доведено, що заборгованість відповідача склалась, саме, за контрактом № 14/1-03 від 14.03.2005 р. або за контрактом № 01/07/06 від 03.07.2006 р. у суду відсутні правові підстави для стягнення 46 782,43 грн. неустойки у вигляді штрафу.

Також, як вбачається з матеріалів справи, вказаний штраф нарахований позивачем на 445 547,72 грн. заборгованості, тоді як стягненню з відповідача підлягає лише 137 647,71 грн. заборгованості.

З таких обставин, позов в частині стягнення 46 782,43 грн. неустойки у вигляді штрафу підлягає залишенню без розгляду.

Як було зазначено вище, представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 27.11.2007 р., надали суду заяву позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог № 95 від 27.11.2007 р., в якій позивач в частині вимог щодо стягнення з відповідача 202 278,66 грн. пені за контрактами купівлі – продажу № 14/1-03 від 14.03.2005 р. і № 01/07/06 від 03.07.2006 р. відмовився від позову на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, вказавши, що наслідки часткової відмови від позову йому відомі.

Суд вважає, що часткова відмова позивача від позову не суперечить закону та інтересам сторін і тому може бути прийнята господарським судом, а провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 202 278,66 грн. пені за контрактами купівлі – продажу № 14/1-03 від 14.03.2005 р. і № 01/07/06 від 03.07.2006 р. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення            судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане        24.09.2008 року.

Керуючись ст. ст. 49, п. 4 ст. 80, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82, 84,                                 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Ікона» (юридична адреса: 67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, 2-й Маякський провулок, буд 27, фактична адреса: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, р/р 26001311536801 в АБ «Південний» м. Одеса, МФО 328209, р/р 26008301047801 у ФАБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ідентифікаційний код 33266596, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - ЛТД» (юридична адреса: 95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жигаліної, б. 1, к. 10, фактична адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 43, корп. 2, кв. 79, р/р 26001060040690 у РУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код 16325164, або на інші рахунки) 137 647,71 грн. заборгованості, а також 1 376,48 грн. державного мита та 14,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В частині стягнення 202 278,66 грн. пені провадження у справі припинити.

4). В іншій частині позов залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.