Рішення

від 09.10.2008 по справі 81-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

81-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2008Справа №2-25/81-2008

За позовом ТОВ «Аграрно – торгова фірма «Макон», м. Сімферополь, вул.. Одеська, 9, офіс 29

До відповідача  ДП ДАК «Хліб України» «Красноперекопський  комбінат хлібопродуктів», Красноперекопський район, с. Почетне,  вул.. Елеваторна, 2

Третя особа  Державна хлібна інспекція АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 48/1

Про стягнення  359235,84 грн.  

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача –   Солощенко І.В.. представник, дов. від 08.02.2008 року

Від відповідача –  не зявився

Від третьої особи – Деревянченко В.О.

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Аграрно – торгова фірма «Макон» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП ДАК «Хліб України» «Красноперекопський  комбінат хлібопродуктів», просить суд  стягнути з відповідача збитки у розмірі 357000,00 грн., визнати таким, що не підлягає оплаті рахунок № 98 від 31.07.2007 року на суму 2235,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у  порушення взятих на себе зобов'язань за договором зберігання рису – сирця, допустив  значне погіршення якості рису – сирця, чим позивачу були спричинені збитки  у розмірі 357000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.01.2008 року строк вирішення даного спору продовжено на один місяць, у відповідності до ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.

05.03.2008 року сторонами було заявлене клопотання про продовження строку вирішення даного спору, у відповідності до ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суду були надані пояснення Державна хлібна інспекція АР Крим по суті спору, у яких викладений перелік порушень, допущених відповідачем, та міститься висновок про те, що  фактично елеватором не вживались заходи для забезпечення зберігання зерна, що потягнуло порчу рису – сирця, який належить ТОВ «Аграрно – торгова фірма «Макон» у кількості 255,0 тон.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.03.2008 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, у відповідності до ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.

26.05.2008 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд  стягнути з відповідача збитки у розмірі 176790,74 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.09.2008 року до участі  у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну хлібну інспекцію АР Крим.

Відповідач в судове засідання не зявився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Третя особа надала суду пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.11.2006 року між позивачем (поклажодавець)  та відповідачем – зберігач (зерновий склад) укладений договір № 54/1 на зберігання рису – сирця (а.с. 17), у відповідності до п. 1.1. якого, замовник здає, а заготовник приймає на зберігання зерно рису – сирця, врожаю 2006 року, у кількості 1000 тон.

У відповідності до п. 2.5. договору, зерно, що здається, повинно відповідати діючому ГОСТУ.

У відповідності до п. 2.6. договору. Якщо зерно, що здається, не відповідає якісним показникам: вологість не більше 15,0%, смітна домішка більш 2%, зерновий склад зобов'язаний здійснити сушку,  підробітку до норм зберігання.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що умови зберігання зерна рису повинні відповідати прийнятим нормам та стандартам для даного зерна. Зерно рису, яке надійшло до підприємства, піддають (сушці, очистці, охолодженню та знезараженню), отримані при очистці зерна побочні продукти та відходи списуються з рахунку основної культури.

Згідно до п. 7.1. договору, договір вступає в силу  з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Так, позивачем, відповідачу було здано на зберігання  428,644 тонн рису – сирця: у відповідності до складської квитанції № 201 від 14.12.2006 року переоформлено з ТОВ «Фирма ТЗ» - 37,764 тони; згідно реєстру накладних про прийняття зерна від 01.12.2006 року – 47,220 тонн; згідно реєстру накладених про прийняття зерна від 30.11.2006 року – 43,660 тонн; за подвійним складським свідоцтвом АБ 001908 від 30.11.2006 року – 300,0 тонн.

Надалі, було відвантажено 173,64 тонни, а саме: 08.12.2006 року за Витратною накладною 679 ТОВ «Колви» - 11,4 тонни; 31.01.2007 року ПСП «Чернишевське» -  42,730 тонн; 07.05.2007 року ПСП «Чернишевське» - 42,470 тонни; 10.05.2007 року ТОВ «Колви» - 27,90 тонн; 26.06.2007 року ТОВ «Колви» - 49,14 тонн.

Так, залишок станом на 26.06.2007 року склав 255,004 тонни.

ГОСТ 6293-90 передбачає наступні нормативні показники якості для рису – сирцю: вологість не більш 15,0% та не мнеш 13,0%; смітна домішка не більш 2,0%;  зерна, що пожовтіли, не більш 4,0%.

У відповідності до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за    договором   зберігання   одна   сторона   (зберігач) зобов'язується зберігати річ,  яка  передана  їй  другою  стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно до п. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх  заходів,  встановлених договором,  законом,  іншими актами цивільного законодавства,  для забезпечення схоронності речі.

У відповідності до п. 3 «Положення про Державну хлібну інспекцію Автономної Республіки Крим, обласну державну хлібну інспекцію», затвердженого Наказом    Мінагрополітики України від 21.10.2004  № 372, Держхлібінспекція відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує контроль за виконанням вимог нормативно-правових актів щодо якості зерна та продуктів його переробки, додержанням технічних умов, вимог технічних регламентів, державних стандартів та інших нормативно-технічних документів під час виробництва, зберігання, реалізації та ведення технологічних процесів із зерном та продуктами його переробки.

Проводить спірні аналізи зерна та продуктів його переробки, що зберігаються на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форми власності та господарювання, висновки за їх результатами є обов'язковими до виконання для всіх суб'єктів господарювання.

Аналізує причини зараження зерна та продуктів його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах незалежно від форми власності і господарювання, надає інформацію Держконтрольсільгосппроду і рекомендує підприємствам проведення необхідних робіт, спрямованих на захист зерна та продуктів його переробки від шкідників і псування.

Так, у відповідності до акту Державної хлібної інспекції АР Крим від 07.08.2007 року перевірки діяльності ДП ДАК «Хліб україни» «Красно перекопський комбінат хлібопродуктів» (а.с. 7-9) після інвентаризації 511940 рису – сирця були встановлені порушення технології зберігання рису – сирця, який належить позивачу, а саме:  був відсутній контроль за температурою рису – сирцю у зв'язку з поломкою обладнання (установка «Марс»); був відсутній лабораторний журнал ф. 66 щодо нагляду за зерном, що зберігається; вся партія рису була заражена шкідниками хлібних запасів; у  зв'язку з підвищенням температури  рису – сирця до 40 градусів Цельсія, зерна, що пожовтіли,  склали 40-50%; було допущено змішування трьох культур: рису, ячменя та пшениці по причині негерметичності пересипних клапанів; допущено змішування рису – сирця врожаю 2005-2006 років; було відсутнє розділення рису за сортами.

Таким чином,  вищевказані порушення Інструкції № 9-7-88 «Про зберігання зерну, маслосемян, муки та крупи», затвердженої Наказом Міністерством хлібопродуктів СРСР від 24.06.1988 року, призвели до погіршення якості рису – сирця, який належить позивачу, та знаходився на зберіганні відповідача.

Більш того,  у матеріалах справи (а.с. 27-30)  посвідчення на аналіз зразка Кримської республіканської Державної хлібної інспекції від 17.10.2007 року, 18.10.2007 року, 31.10.2007 року, 01.11.2007 року, у відповідності до яких встановлено, що  зерно рису не відповідає ГОСТ 6293-90.

У відповідності до ст.. 950 Цивільного кодексу України за  втрату  (нестачу)  або пошкодження речі,  прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за  втрату  (нестачу)  або пошкодження   речі,  якщо  не  доведе,  що  це  сталося  внаслідок непереборної сили,  або  через  такі  властивості  речі,  про  які зберігач,  приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату  (нестачу)  або  пошкодження речі  після  закінчення  строку  зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

У відповідності до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України    Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що     Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем, під час розгляду даної справи не було надано суду належних доказів того, що  пошкодження рису – сирця, переданого відповідачу позивачем на зберігання, відбулося не з вини відповідача.

Згідно до ст.. 623 Цивільного кодексу України боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Так, у відповідності до листа Торгово – промислової палати Криму вих.. № 95и/08-17 від 21.04.2008 року, повідомлено, що середня ринкова ціна рису – сирця  не класного, некондиційного, фуражного в АР   Крим станом на 01.11.2007 року та на 01.04.2008 року може складати: на 01.11.2007 року – 1000,00 – 1300,00 грн./т; на 15.04.2008 року – 1200,00- 1400,00 грн./т.

Отже, суд погоджується з розрахунком позову, здійсненого позивачем, з урахуванням заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд  стягнути з відповідача збитки у розмірі 176790,74 грн.

Статтею  16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконувались належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15.10.2008 року.

З огляду на викладене, керуючись, ст. 44-49, 80, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити  у повному обсязі.

2.           Стягнути з ДП ДАК «Хліб України» «Красноперекопський  комбінат хлібопродуктів» (Красноперекопський район, с. Почетне,  вул.. Елеваторна, 2, рахунок № 2600912120 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 31728055) на користь ТОВ «Аграрно – торгова фірма «Макон» (м. Сімферополь, вул.. Одеська, 9, офіс 29, рахунок № 260025629 в КРД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32177872) збитки у розмірі 176790,74 грн.

3.          Стягнути з ДП ДАК «Хліб України» «Красноперекопський  комбінат хлібопродуктів» (Красноперекопський район, с. Почетне,  вул.. Елеваторна, 2, рахунок № 2600912120 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 31728055) на користь ТОВ «Аграрно – торгова фірма «Макон» (м. Сімферополь, вул.. Одеська, 9, офіс 29, рахунок № 260025629 в КРД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32177872) 1767,90 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ДП ДАК «Хліб України» «Красноперекопський  комбінат хлібопродуктів» (Красноперекопський район, с. Почетне,  вул.. Елеваторна, 2, рахунок № 2600912120 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 31728055) на користь ТОВ «Аграрно – торгова фірма «Макон» (м. Сімферополь, вул.. Одеська, 9, офіс 29, рахунок № 260025629 в КРД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32177872) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.