Рішення

від 01.11.2006 по справі п-3/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П-3/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2006 р.   Справа № П-3/188   

За позовомЗаступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі Головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 9

До відповідачаПриватного підприємства «Гейзер», м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 2/34

Суддя: М.М. Фрич

                                                  При секретарі судового засідання: І.В. Толочко

ПРЕДСТАВНИКИ

від позивача: Жирун Р.М. - юрист, (довіреність № 03-1/727 від 03.07.06)

від відповідача: представники не з»явились.

Учасник судового засідання: Журавльова Н.Є. - прокурор.          

Суть спору: заявлено позов про стягнення з відповідача 3004грн. 40коп боргу та 60грн 01коп. 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не з»явився двічі, відзиву на позов не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

          Відповідно до п. 1 укладеного між Відповідачем та управлінням капітального будівництва ОДА, правонаступником якого згідно наявного в справі Положення (п. 20) є Позивач, Договору підряду № 8 від 30.05.05 (далі –Договір) Підрядник (Відповідач) взяв на себе обов”язок по виконанню робіт з будівництва школи у відповідності до проектно-кошторисної документації.

          Згідно п. 2.1 Договору Замовник (Позивач) фінансує будівництво даного об”єкту згідно з погодженою схемою договірної ціни.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного Кодексу.

          Як вказав представник позивача, ним на виконання умов договору (п. 2.3) було перераховано відповідачу як аванс кошти в сумі 26810грн 00коп., про що свідчать наявні в справі копії платіжних доручень № 41 від 02.06.05р., № 113 від 17.08.05р., № 131 від 12.09.05р.

          Згідно представлених довідок про вартість виконаних робіт за серпень та вересень 2005 року, підписаних сторонами,  Відповідач виконав підрядних робіт по Договору на загальну суму 23805грн 60коп., при тому, що перераховано йому було коштів на загальну суму 26810грн. Тобто, невикористана сума коштів становить  3004грн. 40коп.

          Відповідно до п. 2.3 Договору, Замовник у 10 денний термін після укладення договору перераховує Підряднику аванс в розмірі 30 % обсягу договірної вартості, для  придбання  матеріалів, конструкцій, по закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику (позивачу).

          Проте, як вказує позивач, відповідач в порушення договірних зобов”язань суму невикористаних коштів не повернув та залишив без реагування письмову претензію від 11.04.06р.

          Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          За таких обставин, враховуючи неподання відповідачем доказів у спростування доводів позивача та доказів повернення коштів, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення боргу в сумі  3004грн. 40коп.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно відповідачу нараховано 60грн. 01коп. 3 % річних.

          Зважаючи на те, що відповідачем не подано даказів повернення невикористаних коштів на вимогу позивача у встановлений термін, суд вважає обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 60грн. 01коп. 3 % річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.   

При цьому суд зазначає, що відповідач в судове засідання не з”явився двічі, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  відзиву та будь-яких заперечень проти позову не подав.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525,  526,  625  Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

вирішив

          позов задоволити.

          Стягнути з приватного підприємства «Гейзер», м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 2/34 (р/р 26008256701000 в ІФФ ВАТ СКБ «Дністер», МФО 336923, код 30474917) на користь Головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 9 (р/р 35421047000255 в УДК м. Івано-Франківська, МФО 836014, код 04011992) –3004грн. 40коп. боргу та 60грн. 01коп. 3 % річних.

          Стягнути з приватного підприємства «Гейзер», м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 2/34 (р/р 26008256701000 в ІФФ ВАТ СКБ «Дністер», МФО 336923, код 30474917) в дохід державного бюджету (одержувач: ВДК, м.Івано-Франківськ; банк одержувача: УДК в Івано-Франківській  області, м.Івано-Франківськ  код  платежу 22090200,095, код ЄДРПОУ 20568100,  МФО 836014, р/р 31119095500002) –102грн. 00коп. держмита.

          Стягнути з приватного підприємства «Гейзер», м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 2/34 (р/р 26008256701000 в ІФФ ВАТ СКБ «Дністер», МФО 336923, код 30474917) на користь державного підприємства  “Судовий  інформаційний центр” (р/р 26002014180001, МФО 325707 у  ВАТ «Банк  Універсальний», м.Львів, код ЄДРПОУ 30045370) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. 00коп.

Накази суду видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                           М.М.ФРИЧ

                                                                                                                          03.11.06

Виготовлено в Діловодстві

Кучер Н.М.