Рішення

від 14.06.2006 по справі 11/163-06-4373

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/163-06-4373

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2006 р.Справа  № 11/163-06-4373

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донагрохім ЛТД”.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Паламіда”.

про стягнення 6 477,29 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Іванов Г.А., Трусов С.М. (за довіреністю).

від відповідача: Кончакова Т.А. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ: 12.05.2006 р. за вх. № 5381 Товариство з обмеженою відповідальністю „Донагрохім ЛТД” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Паламіда”,           3 % річних 200,57 грн., 2507,11 грн. -  штрафу, 1303,70 грн. –подвійної облікової ставки НДУ та 1178,34 грн. збитків.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 14.06.2006 р. за вх. № 12669 надав додаткові документи по справі.

Відповідач в судовому засіданні від 14.06.2006 р. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд встановив наступне:

16.01.2006 р., між Позивачем та СТОВ „Зоря” був укладений договір від № 7 (далі – Договір) відповідно до умов якого Позивач зобов'язався  передати у власність Покупця (СТОВ „Зоря”) селітру аміачну та амофос(далі –Товар) у кількості 128 т. та 64 т., за ціною 1155 грн. за тону та 1950 грн. за тону, відповідно. Загальна ціна Договору  складає –295 680,00 грн.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору відвантажено 131,4 тн. селітри аміачної на загальну суму 151 767,00 грн. за видатковими накладними № РН-0000016 від 22.01.2006 р., № РН-0000010 від 25.01.2006 р.

Селітра аміачна була прийнята у повному обсязі, належної кількості та якості, про що свідчить Довіреність від 22.01.2006 р. № 840665.

Відповідно п. 5.1. Договору оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця в строк до 31.03.2006 р.

Відповідач розрахувався лише частково, сплативши за поставлений товар 04.04.2006 р. –40 000,00 грн., 05.04.2006 р. –111 767,00 грн.

16.01.2006 р між Позивачем, Відповідачем та СТОВ «Зоря»був укладений Договір поруки № 17 від 16.01.2006 р.

Відповідно до п.3 Договору № 17 від 16.01.2006 р. Поручитель (Відповідач) відповідає перед Кредитором (Позивачем) за виконання Боржником (СТОВ «Зоря»повних зобов'язань за  Основним договором (Договір № 7 від 16.01.2006 р.) в сумі 295 680,00 грн., у т.ч. з ПДВ.

Згідно до п. 4.1. Договору поруки № 17 від 16.01.2006 г., Відповідач у випадку не виконання Боржником (СТОВ «Зоря») зобов'язань за Основним договором, зобов'язується повністю виконати за Боржника зобов'язання у трьох денний термін.

Відповідач свої зобов'язання за Договором поруки № 17 від 16.01.2006 р. не виконав.

Позивач вказує, що відповідно до п. 2 ст. 554 Цивільного Кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Розрахувавши заборгованість станом на 11.05.2006 р., яка складається з 2507,11 грн. штрафу та 1303,70 грн. –подвійна облікова ставка НБУ (згідно з п.п. 7.4., 7.5. Договору від 16.01.2006 р. № 7), 3 % річних складають у розмірі 200,57 грн.

Відповідач також зазначає, що поніс збитки в сумі 1178,34 грн., оскільки у зв'язку з тим, що Боржник своєчасно не виконав своє зобов'язання, Позивач самостійно виплачував проценти за кредит від банку.

Відповідач в судовому засіданні від 14.06.2006 р. проти позовних вимог не заперечував та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,  не  пов'язаних  з  особистим,  сімейним,  домашнім  або  іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні  положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з  характеру відносин сторін.          

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦКУ).

На виконання умов Договору Позивачем фактично було відвантажено 131,4 тн. селітри аміачної на загальну суму 151 767,00 грн. за видатковими накладними № РН-0000016 від 22.01.2006 р., № РН-0000010 від 25.01.2006 р.

Відповідач розрахувався повністю, сплативши за поставлений товар 04.04.2006 р. –40 000,00 грн., 05.04.2006 р. –111 767,00 грн., але с прострочкою строку платежу, оскільки відповідно до договору № 7 від 16.01.2006 р. строк розрахунків було встановлено до 31.03.2006 р.

16.01.2006 р між Позивачем, Відповідачем та СТОВ «Зоря»був укладений Договір поруки № 17 від 16.01.2006 р.

Відповідно до п.3 Договору № 17 від 16.01.2006 р. Поручитель (Відповідач) відповідає перед Кредитором (Позивачем) за виконання Боржником (СТОВ «Зоря»повних зобов'язань за  Основним договором (Договір № 7 від 16.01.2006 р.) в сумі 272 640,00 грн., у т.ч. з ПДВ.

Згідно до п. 4.1. Договору поруки № 17 від 16.01.2006 г., Відповідач у випадку не виконання Боржником (СТОВ «Зоря») зобов'язань за Основним договором, зобов'язується повністю виконати за Боржника зобов'язання у трьох денний термін.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки п.2. ст. 554 Цивільного Кодексу України.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

          Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

          Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.          Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до п.п. 7.4., 7.5. Договору № 7 від 16.01.2006 р. у разі порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки. За несвоєчасну оплату вартості Товару Покупець також сплачує Продавцю штраф у розмірі 0,1 % від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочки.

Оскільки Відповідач свої зобов'язання за Договором поруки № 17 від 16.01.2006 р. не виконав Позивач надав наступний розрахунок розміру штрафу –2507,11 (п.7.5. Договору № 8 від 16.01.2006 р.), пені –1178,34 грн. (п.7.4. Договору № 8 від 16.01.2006 р.),  3 % річних –200,57 грн.

Вищезазначені вимоги судом задовольняються частково у розмірі 1178,34 грн. пені та          200,57 грн. – 3 % річних, оскільки відповідно до ч.2 ст. 549 ЦКУ штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тобто це фіксована сума, яка не може збільшуватись за кожен день прострочки зобов'язання.

З огляду на викладене нарахування штрафу у розмірі 1178,34 грн. відповідно до п.7.4. Договору –необґрунтоване, протирічить приписам чинного законодавства та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачем також заявлені вимоги щодо відшкодування збитків, які він поніс в сумі 1178,34 грн., оскільки у зв'язку з тим, що Боржник своєчасно не виконав своє зобов'язання за Договором, Позивач самостійно виплачував проценти за кредит в банку.

Вимоги Позивача, щодо стягнення збитків у розмірі 1178,34 грн., які останній поніс у зв'язку з несвоєчасним виконанням Боржником своїх зобов'язань за Договором, судом задовольняються, як обґрунтовані та підтверджені наявними матеріалами справи.

          Враховуючи, що  на день подачі позовної заяви погашення наявної заборгованості Відповідача, яка виникла у зв`язку з порушенням Відповідачем своїх зобов'язань  за договором поруки № 17 від 16.01.2006 р., не здійснено, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донагрохім ЛТД” є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у розмірі 2682,61 грн. (1303,70 грн. –розмір пені,              200,57 грн. –розмір 3 % річних, 1178,34 грн. - збитки), так як  в цьому розмірі вони підтверджені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Паламіда” (м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, п/р 260056284 в АКБ „Одеса Банк”, МФО 328102, код 31182263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донагрохім ЛТД” (83000, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 125\1, п/р 26005187598001 в ВАТ АКБ „Капітал”, м. Донецьк, МФО 334828, код 33280867) –2682,61 грн. (1303,70 грн. –розмір пені, 200,57 грн. –розмір 3 % річних, 1178,34 грн. - збитки),  102 грн. держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову –відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 23.06.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Власова С.Г.