Рішення

від 13.10.2006 по справі 4/416-06-10085

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/416-06-10085

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2006 р.Справа  № 4/416-06-10085

За позовом:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Латук»;

До відповідача:  Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Про визнання договору оренди дійсним

                                    Суддя   ЛІТВІНОВ С.В.

Представники:

Від позивача: Лісунова Н.В.  по довіреності ;

Від відповідача: Прохніч Т.В. по довіреності

СУТЬ СПОРУ: Позивач, ТОВ «Латук», звернулося до суду з позовною заявою до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі - Управління) про визнання дійсним договору оренди нежилої будівлі площею 48,0 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на відсутність спору та неможливість нотаріального посвідчення вищезазначеного договору оренди.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

                                                     ВСТАНОВИВ:

Нежила будівля, розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, була передана позивачу в оренду відповідачем згідно договору оренди № 54-ор від 01.03.2005 року строком на 5 років, тобто до 31.03.2010 року. Підставою для укладення цього договору оренди було розпорядження Одеського міського голови від 14.02.2005 р. № 161-01р «Про передачу в оренду нежилої будівлі в районі пляжу «Дельфін»товариству з обмеженою відповідальністю «Латук».

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 774, 793 ЦК України, згідно яких договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. В зв'язку з тим, що договір оренди вказаної вище будівлі не посвідчений нотаріально, ТОВ «Латук»не може вільно володіти та користуватися цією будівлею, чим порушуються його права.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України та згідно з роз'ясненнями, даними з даного приводу в абзаці 2 п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від  28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», якщо сторони домовилися відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання умов договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В даному випадку між сторонами, ТОВ «Латук»та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, про що свідчить сам договір оренди № 54-ор від 01.03.2005 р., вказане нежиле приміщення передане Управлінням та прийняте ТОВ «Латук»по акту прийому-передачі від 04.03.2005 р. Позивач, в свою чергу, своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату.           

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що, хоча Управління і не оспорює чинність договору оренди нежилої будівлі № 54-ор від 01.03.2005 р., проте нотаріальне посвідчення вищезазначеного правочину, на якому наполягає ТОВ «Латук», неможливо виконати з боку Управління оскільки нежила будівля площею 48,0 кв.м, яка була побудована для обслуговування потреб будівництва першої черги протизсувних споруд у період між 1959 та 1968 роками, знаходиться у комунальній власності Одеської міської ради, а на баланс Управління нежила будівля передана у складі майна бази «Київметрострою»включаючи берегозахисні споруди та допоміжні споруди на узбережжі, як тимчасова споруда. З огляду на це Управління не може надати правовстановлюючі документи на вказану будівлю, необхідні для нотаріального посвідчення договору оренди.

Розглянувши матеріали справи суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог    за таких підстав:

У відповідності зі ст. 793 ЦК України договір оренди нежилого приміщення, яке є нерухомою річчю, строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Отже, договір оренди нежилої будівлі № 54-ор від 01.03.2005 р., який було укладено між сторонами по справі, підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у  разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. З огляду на це суд вважає, що ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору порушує права позивача.

Пояснення представника відповідача щодо неможливості нотаріального посвідчення договору оренди суд не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з тексту Розпорядження Одеського міського голови від14.02.2005 р. № 161-01р «Про передачу в оренду нежилої будівлі в районі пляжу «Дельфін»товариству з обмеженою відповідальністю «Латук»і договору оренди нежилої будівлі № 54-ор від 01.03.2005 р. предметом договору оренди в даному випадку є саме нежила будівля, розташована в районі пляжу «Дельфін»за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Отже, стосовно даного виду правовідносин закон не встановлює будь-яких обмежень щодо обов'язковості наявності вини сторони, яка ухиляється.

Стосовно вищенаведеного суд вважає, що договір оренди відповідає вимогам чинного законодавства України, а також не порушує права його сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд може захистити порушене право способом, який передбачений законом або договором.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові  витрати  по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 48, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Латук»–задовольнити.

2. Визнати дійсним договір оренди № 54-ор від 01.03.2005 року нежилої будівлі площею 48,0 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю «Латук»і управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

3. Стягнути з управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул.. Б.Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 24760454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Латук»(65014, м.  Одеса, вул. Успенська, 27, кв. 18, код. ЄДРПОУ 31532769) витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

                                   з дня його підписання.

    Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 20.10.06р.

          Суддя                                                                                       Літвінов С.В.