Рішення

від 26.11.2007 по справі 33/387-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/387-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.07р.

Справа № 33/387-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер", м. Павлоград 

до  Павлоградської міської ради, м. Павлоград

Третя особа: Виконавчий комітет Павлоградської міської ради, м. Павлоград 

про визнання права власності

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Шульгат В.В. (юрисконсульт), довіреність № 1374 від 12.10.07 року

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на самочинно збудовані  в м. Павлоград  по вул.. Терьошкіна, 9/2  прибудови: складу інертних № 1 розміром 19, 8 Х15, 75 м, прохідної № 2 площею 14, 6 м2, прохідної № 102 площею 4, 8 м2,  будівля № 3 і будівля  №4 загальним розміром 8,7Х6, 0 м.

Позивач свої позовні вимоги підтримав і просить суд задовольнити.

Відповідач  і Третя особа у судове засідання не з"явилися, про день та  час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі і призначення справи до розгляду у судовому засіданні  на 26.11.2007 р.   У письмовому  відзиві на позовну заяву проти позовних вимог не заперечували, просили винести рішення у відповідності до вимог законодавства.

За згодою представника позивача , в судовому засіданні 26.11.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -             

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель і споруд  від 24.02.2006 року, позивач придбав нежитлові приміщення та споруди, що розташовані за адресою: м. Павлоград , вул.Терьошкіна,9 а саме  цех  ЦМХ, , цех по виробництву  сух. будівельних сумішів, цех, будівля АБК, будівля/перехід, цех. Право власності позивача на зазначене майно було зареєстровано КП МБТІ про, що видано відповідне реєстраційне посвідчення від 13.12.2005 року.

29.05.2007 року, на підставі рішення Павлоградської  міської ради від № 336-19/У позивачу надано дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок для обслуговування будівель по фактичному розміщенню і самовільно збудованим  на вул.. Терьошкіна 9/2 площею 1, 9000 га.

У вересні 2007 р. членами Державної приймальної комісії м.Павлоград підписаний Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об"єктів самовільно збудованих на території позивача в м.Павлоград по вул.. Терьошкіна, 9/2. Як виняток акт державної приймальної комісії був затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради № 1121 від 10.10.2007 р.  

В межах відведеної земельної ділянки, Позивачем було самовільно збудовані склад інертних № 1 розміром 19, 8 Х15, 75 м, прохідної № 2 площею 14, 6 м2, прохідної № 102 площею 4, 8 м2,  будівля № 3 і будівля № 4  загальним розміром 8,7Х6, 0 м2.

Відповідно до ст. 23 Закону України  “Про планування і забудову території” нове будівництво, реконструкція,  реставрація,  капітального ремонту,  впорядкування об'єктів містобудування,  розширення та технічного  переоснащення підприємств визначено як будівництво.

Згідно ст. 24 наведеного Закону, фізичні та  юридичні особи, які мають намір   здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм  на  праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів  відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування  їм  таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Роботи з реконструкції (будівництва) спірного майна були проведені Позивачем без отримання відповідного дозволу на проведення будівельних робіт, та без належно затвердженого проекту.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Визнання  права власності на спірне нерухоме майно за Позивачем - не порушує права інших осіб (доказів не надано).

Відповідно  до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених  будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ № 1243 від 22.09.2004, прийняття в  експлуатацію  закінчених  будівництвом об'єктів полягає  у  підтвердженні державними   приймальними комісіями  відповідності об'єкту нормативним вимогам, та їх готовності до експлуатації.

Як встановлено наданим до матеріалів справи актом державної комісії (висновком) , спірне нерухоме майно відповідає нормативним вимогам та придатне для експлуатації.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд також виходив із наступного.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

До кола способів захисту цивільних прав та інтересів чинним законодавством віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку  в натурі.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних    дій    сторони, господарський   суд  має  право  покласти  на  неї  державне  мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що Позивач  самочинно  збудував вказане нерухоме майно, господарський  суд  вважає за необхідне  покласти  на  нього судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись  ст.ст. 15, 16, 328,  376, 392 ЦК України ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -       

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

              Визнати за  Товариством з обмеженою відповідальністю  "Фабрика будівельних  сумішей   "Будмастер", м.Павлоград (код ЄДРПОУ 33892784) право власності на самочинно збудовані в м. Павлоград  по вул. Терьошкіна, 9/2 : -склад інертних, зазначених на плані БТІ за № 1;  -прохідну загальною площею 14, 6 кв. м. , зазначену на плані БТІ за № 2 , прохідну загальною площею 4, 8 м.кв. ,  зазначену на плані БТІ за № 102, - будівлю, зазначену на плані БТІ за № 3 , -будівлю, зазначену на плані БТІ за № 4.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення підписано 13.12.2007 року