Рішення

від 28.02.2012 по справі 0124/755/2012

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 0124/755/2012

 2/0124/649/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Цалко А.А., при секретарі Зінченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного комітету з земельних ресурсів України в м. Ялта АРК, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та спонукання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 20 січня 2011 року на земельну ділянку площею 0,0050 га (кадастровий номер 0111900000:01:007:0135), розташовану за адресою: АРК, м. Ялта,вул.. Київська, в районі будинку №8, цільове призначення для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, належної на праві власності померлій ОСОБА_3 , та зобов'язати Управління державного комітету з земельних ресурсів України в м. Ялта АРК зареєструвати за нею право власності на зазначену земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 24 грудня 2010 року, реєстровий №2118, ОСОБА_3 купила, а ОСОБА_2 продала земельну ділянку площею 0,0050 га (кадастровий номер 0111900000:01:007:0135), розташовану за адресою: АРК, м. Ялта,вул.. Київська, в районі будинку №8, цільове призначення для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. Після вчинення договору купівлі-продажу ОСОБА_3 раптово померла, а саме 20 січня 2011 року. Позивач є єдиним спадкоємцем померлої. Однак, приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю на правовстановлюючому  документі на земельну ділянку - державному акті відмітки про державну реєстрацію права власності.

Позивач у судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не надала. Від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, а також про те, що проти позовних вимог вона не заперечує.

Представник Управління державного комітету з земельних ресурсів України в м. Ялта АРК, у судове засідання також не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки та заперечень суду не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін , без  фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 24 грудня 2010 року, реєстровий №2118, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,0050 га (кадастровий номер 0111900000:01:007:0135), розташовану за адресою: АРК, м. Ялта,вул.. Київська, в районі будинку №8, цільове призначення для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. Продаж земельної ділянки вчинено за 55000 гривень 00 копійок  (а.с.12-13).  Договір купівлі-продажу земельної ділянки зареєстровано в Державнім реєстрі правочинів під №4279530 (а.с.14).

Судом також встановлено, що 20 січня 2011 року померла ОСОБА_3 у віці 58 років (а.с.7).

Державна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку в Управлінніі державного комітету з земельних ресурсів України в м. Ялта АРК не була здійснена.

На цей час на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 претендує дочка померлої ОСОБА_1 (позивач у справі). Родинні відносини між ними підтверджуються витягами з державного реєстру актів цивільного стану громадян, та свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.16-17).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 27659735 від 30 липня 2011 року, під номером 7/2011 було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 28 березня 2011 року(а.с.16).

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 липня 2011 року мати померлої ОСОБА_3 – ОСОБА_5 відмовилась бід прийняття спадщини на користь ОСОБА_1, дочки померлої та позивачки по справі (а.с.17).

30 липня 2011 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом №7/2011 (реєстр №2222) на земельну ділянку площею 0,0096 га, яка розташована за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вулиця Південна, в районі будинків №64-66, кадастровий номер 011197100:01:002:0054 (а.с.17).

Але у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну землю, яка була придбана її матір’ю при житті по договору купівлі-продажу було відмовлено, через відсутність державної реєстрації права власності на правовстановлюючому документі на об'єкт нерухомого майна, а саме, державному акті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1261 ЦК України, - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Частина 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права  власності  на  земельні ділянки на підставі  придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування,  міни,  іншими  цивільно-правовими  угодами. Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку набуту у власність із земель  приватної  власності   без   зміни   її   меж,   цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою   угодою   щодо   відчуження   земельної ділянки,  укладеною  в  порядку,  встановленому  законом,  у  разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Згідно ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача на майно виникає з моменту державної реєстрації договору про відчуження майна (в редакції на момент складання договору).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24 грудня 2010 року, витяга з Державного реєстру правочинів, договір купівлі-продажу земельної ділянки був зареєстрований 24 грудня 2010 року під №4279530 (а.с.12-13,14).

Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

В силу ст. 1218 ЦК України, - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 1 ст. 1225 ЦК України, - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Оскільки позивач після смерті матері прийняла спадщину, то вона повинен отримати у власність і спірну земельну ділянку.

Згідно п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України за № 283/8882, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Спадкодавцем були виконані усі необхідні дії для реалізації свого права на придбання земельної ділянки у встановленому законом порядку, договір купівлі-продажу земельної ділянки був зареєстрований згідно з діючим  на той час законодавством,  але реєстрація права власності на земельну ділянку в Управлінні державного комітету з земельних ресурсів України в м. Ялта АРК нею не була вчинена у наслідок смерті. При таких обставинах, суд вважає, що оскільки спадкодавець виконала всі вимоги Закону, який діяв на час заключення договору купівлі-продажу земельної ділянки, то до померлої перейшло право власності на куплену земельну ділянку. Тому суд вважає за необхідне зобов'язати зареєструвати право властності на зазначену земельну ділянку спадкоємцю померлої ОСОБА_1, яка прийняла спадщину та є єдиним спадкоємцем.

При таких обставинах, дослідивши усі доказі, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 законні і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11,334, 1218, 1225, 1261 ЦК України, ст. ст. 81, 126,131 ЗК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 20 січня 2010 року, земельної ділянки площею 0,0050 га (кадастровий номер 0111900000:01:007:0135), розташовану за адресою: АРК, місто Ялта, вул. Київська, в районі будинку №8, цільове призначення для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, належну на праві власності померлій ОСОБА_3, згідно з договором купівлі-продажу від 24 грудня 2010 року, реєстровий № 2118.

Зобов'язати Управління державного комітету з земельних ресурсів України в м. Ялта АРК зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0050 га (кадастровий номер 0111900000:01:007:0135), розташовану за адресою: АРК, місто Ялта, вул. Київська, в районі будинку №8, цільове призначення для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України .

СУДДЯ