Постанова

від 17.04.2008 по справі 44/534

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/534

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.04.2008                                                                                           № 44/534

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Пантелієнка  В.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Білішук В.О. – дов. №39 від 15.04.2008р.,

від відповідача   -                 Поштар Т.П. – дов. б/н від 19.11.2007р.,

                                                Тихоненко Г.Я. – дов. б/н від 19.11.2007р.,  

від третьої особи -                не з'явився,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ТоргАзсСервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2007

 у справі № 44/534  

 за позовом                               ВАТ "Ковельське шляхово-будівельне управління № 63"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "ТоргАзсСервіс"

 третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник"

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 21404,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м.Києва від 07.12.2007р. у справі №44/534  позовні вимоги ВАТ „Ковельське ШБУ №63” задоволені частково, стягнуто з ТОВ „ТоргАзсСервіс” (фактична адреса: 01004, м.Київ, вул.Горького, 20 б; юридична адреса: 04704, м.Київ, вул.Лугова, 13, код ЄДРПОУ 32346649) на користь ВАТ „Ковельське ШБУ №63” (45000, Волинська область, м Ковель, вул.Брестська, 198, код ЄДРПОУ 03449019) 17730,60 грн. боргу, 3% річних - 1063,83 грн., інфляційні збитки - 3812 грн., пені -  283 грн., 214,05 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі ТОВ „ТоргАзсСервіс” просить вказане рішення суду скасувати, оскільки позивач не надав акти виконаних робіт між ВАТ „Ковельське ШБУ №63” та  ТОВ „Будівельник”, відповідно до умов Контракту №11 від 24.03.2005р. (п.4.1).

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „Ковельське ШБУ №63” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи рішення законним та обґрунтованим.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Будівельник” не надавало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.03.2005р. між сторонами укладено Контракт №11, за умовами якого позивач (підрядник) бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами (з своїх матеріалів), виконати роботи щодо комплексу підготовчих земляних робіт при влаштуванні перехідно- швидкісних смуг  на км.497 автодороги Київ-Ковель-Ягодин, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти та оплатити їх вартість.

Контрактом сторонами встановлено, що відповідач повинен був оплатити виконані роботи до 10.10.2005р. В розділі 3 про строки виконання робіт сторони передбачили, що строк виконання робіт може переглядатись.

В матеріалах справи відсутні належні узгодження і відповідні оформлення будь-яких додаткових дій сторін.

Відповідно до п.4.1. Контракту сторонами встановлено порядок розрахунків, згідно якого розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконання робіт (форма КБ-3, КБ-2В) та остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується   на свій риск виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується  прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов укладеного Контракту позивач за період з травня 2005р. по липень 2005р. здійснив перевезення 890 м.куб. ґрунту, виконав трамбування і планування земляних робіт при влаштуванні АЗС, а тому, факт не підписання частини актів виконаних робіт не свідчить про не проведення робіт. Акт приймання виконаних робіт від 28 липня 2005р. (а.с.60), перевірявся відповідальною особою відповідача, засвідчений підписом та печаткою юридичної особи, та має відповідний запис з боку замовника про вірні об'єми переданих підрядних робіт.

З висновку Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз №0130 від 01.06.2007р. (а.с.22-24) вбачається, що позивач виконав менший за об'ємом обсяг робіт, що в грошовому еквіваленті, відповідно до узгоджених цін Контракту, становить на 3674,20 грн. невиконаних грошових зобов'язань, а тому, заборгованість відповідача становить 17730,60 грн.

Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач, в порушення умов договору, взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг не виконав, то суд першої інстанції законно стягнув суму  заборгованості, яка становить 17730,60 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд м.Києва правомірно стягнув 3% річних – 1063,83 грн. та інфляційні витрати  в розмірі 3812 грн. та законно частково стягнув суму пені в розмірі 283 грн. за уточненим розрахунком.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу ТОВ „ТоргАзсСервіс” залишити без задоволення, а рішення  господарського суду м.Києва  від 07.12.2007р. у справі  №44/534  –  без змін.

Справу №44/534 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.04.08 (відправлено)