Ухвала

від 17.06.2008 по справі 5020-2/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"17" червня 2008 р. справа № 5020-2/153

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Промтовари”

                            (99011, м. Севастополь, вул. Соловйова, 10)  

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Малахов Курган”  

                            (99011, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

                           Севастопольська міська Рада  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

про стягнення 355775, 00 грн.  

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача –Ягубов Г.Н., довіреність б/н від 24.04.2008;

відповідача –не з'явився;

третьої особи –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Промтовари” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Малахов Курган” про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення майна у сумі 355775, 00 грн.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.               

Позивач вимоги ухвали суду від 19.04.2008 (повторені в ухвалах суду від 19.05.2008 та 03.06.2008)  не виконав, витребувані судом документи не надав.

Згідно з довідкою Управління статистики у місті Севастополі від 23.05.2008 № 16-2/1597 товариство з обмеженою відповідальністю „Малахов Курган” у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України  не значиться.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України (далі-Кодексу) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У постанові від 30.11.2004 у справі № 18-62 Верховним Судом України з посиланням на приписи статті 124 Конституції України, статті 22 Закону України “Про судоустрій”, статей 24, 236 та 254 Цивільного кодексу України, статей 1 та 21 Господарського процесуального кодексу України викладено правову позицію, відповідно до якої сторонами у господарському судочинстві можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а отже, господарським судам підвідомчі усі спори між юридичними особами, крім винятків, прямо визначених законом.

Згідно статті 24 Кодексу господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

        До матеріалів справи 14.05.2008 надійшло клопотання Обслуговуючого кооперативу ”Житлово-будівельне товариство “Малахов Курган”, відповідно до якого він вважає себе належним відповідачем і просить у зв'язку з цим здійснити заміну відповідача (арк. с. 46-47). Будь-які докази того, що саме Обслуговуючий кооператив “”Житлово-будівельне товариство “Малахов Курган” є тією особою, яка повинні відповідати за позовом, відсутні.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні не надав згоду на таку заміну відповідача.

Беручи до уваги викладене та з урахуванням того, що товариство з обмеженою відповідальністю „Малахов Курган” у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не значиться, провадження по справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 21, 24,  пунктом 1 частини першої  статті 80 та статтею 86  Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі № 5020-2/153 припинити.

2.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Промтовари” з державного бюджету України державне мито у сумі 3557,75 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн. 75 коп.), сплачене за квитанціями: б/н від 20.03.2008 (на суму - 3400,00 грн., платіж 86/100) та №1 від 14.04.2008 (на суму –157,75 грн.) (оригінали квитанцій знаходяться у матеріалах справи).

Суддя                                                                                                 Н.Г. Шевчук