9/182/44/9
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2008 № 9/182/44/9
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Черній О.В.
За участю представників:
від позивача -Зінченко С. В. – представник за довіреністю від 01.03.2007 р.
від відповідача -Лещенко О. В. (Голова правління)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2008
у справі № 9/182/44/9 (Iвченко С.М.)
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)
до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації"
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра-Тел"
про стягнення заборгованості 149786,3 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача 100295,89 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом згідно договору про відкриття кредитної лінії № 214-04 від 10.06.2004 р., 6400 грн. комісійної винагороди за управління кредитної лінії, 43090,41 грн. пені за прострочку повернення кредиту, 1497,86 грн. держмита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на заставне майно – нежитлову будівлю, загальною площею 3373,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Одинцова, буд. 17-а, заставною вартістю 312991,00 грн., згідно іпотечного договору, посвідченого 10.06.2004 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 825.
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в якій він просить припинити провадження у справі по стягненню простроченої заборгованості по кредитному договору, нарахованої за період з 23.02.2006 р. до 07.03.2006 р., що становить 11583,56 грн., в т.ч. 5786,30 грн. процентів, 800 грн. комісії, 4997,26 грн. пені за прострочку повернення кредиту, і стягнути з відповідача на користь позивача 94509,59 грн. заборгованості по відсотках, 5600 грн. комісійної винагороди за управління кредитної лінії, 38093,15 грн. пені за прострочку повернення кредиту, 1382,03 грн. держмита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно – нежитлову будівлю, загальною площею 3373,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Одинцова, буд. 17-а, заставною вартістю 312991,00 грн., згідно іпотечного договору, посвідченого 10.06.2004 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 825.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.04.2008 р. у справі № 9/182/44/9 провадження у справі в частині стягнення заборгованості за період з 23.02.2006 р. до 07.03.2006 р. в сумі 11583,56 грн. припинене, позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 94509,59грн. заборгованості по відсотках, 38093,15 грн. пені за прострочку сплати відсотків, 5600 грн. комісійної винагороди за управління кредитної лінії, 1382,03 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно–технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно – нежитлову будівлю загальною площею 3373,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Одинцова, 17-а., заставною вартістю 3 121 991 грн., згідно іпотечного договору від 10.06.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М., зареєстрованого в реєстрі № 1664. Позивачу повернуто зайве сплачене державне мито в сумі 115 грн. 83 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Науково – виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2008 р. та стягнути з позивача на його користь сплачене державне мито в сумі 691,02 грн.
На думку відповідача, рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки рішення про стягнення з відповідача пені прийняте під час перебування його в процедурі банкрутства та дії введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Крім того, відповідач зазначив, що ухвалою господарського суду міста Києва порушене провадження у справі за позовом ТОВ „Ра-Тел” до АКПІБ про визнання недійсним кредитного договору, стягнення за яким є предметом позову, і що повідомити зазначені обставини суду першої інстанції відповідач не мав можливості, оскільки в судове засідання 29.04.2008 р., в якому оголошено рішення суду у цій справі, його не викликали, чим суд, в порушення норм процесуального права, позбавив відповідача можливості надавати свої заперечення і подавати докази.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що всі учасники судового процесу були належно повідомлені про засідання 29.04.2008 р.; що відповідач згідно іпотечного договору є майновим поручителем по зобов'язаннях третьої особи перед позивачем за кредитним договором, і позивач має право задовольнити свої вимоги по сплаті пені за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки; що ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2008 р. у справі № 25/127 залишено без розгляду позовну заяву про визнання кредитного договору недійсним.
Ухвалою від 12.06.2008 р. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Капацин Н.В., судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А. відновила строк подання апеляційної скарги, прийняла апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Науково–виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” до розгляду, порушила апеляційне провадження та призначила її до розгляду на 25.06.2008 р.
24.06.2008 р. до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від Відкритого акціонерного товариства „Науково–виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації”, в якій відповідач повідомляє, що його представник по зазначеним справам Піддубко Д.Е. з 16.05.2008 р. по 22.08.2008 р. знаходиться у відрядженні і не може взяти участь в судових засіданнях, та просить відкласти розгляд справи на інший день.
В судове засідання 25.06.2008 р. представники Відкритого акціонерного товариства „Науково–виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Ра-Тел” не з'явилися.
В судовому засіданні 25.06.2008 р. представник Акціонерного комерційного промислового–інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) проти відкладення розгляду справи заперечив.
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів відмовила з огляду на те, що, по-перше, відповідачем не надано доказів того, що Піддубко Д. Е. є представником відповідача, по–друге, відповідачем не надано доказів того, що вказана особа знаходиться у відрядженні, по–третє, відповідачем не надано доказів того, що Піддубко Д. Е. є єдиним представником, який має право представляти інтереси відповідача у судових інстанціях.
Ухвалою суду від 26.06.2008 р. для надання можливості Відкритому акціонерному товариству „Науково–виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Ра-Тел” взяти учать в судовому засіданні та витребування додаткових доказів по суті спору розгляд справи відкладений до 09.07.2008 р.
В судовому засіданні 09.07.2008 р. представник відповідача надав пояснення, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2008 р. скасувати, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив і просив рішення суду залишити без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні у матеріалах справи документальні докази, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі користуючись правами, наданими суду першої інстанції, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.09.2006 р. порушене провадження у справі № 9/182, яке цією ж ухвалою зупинене в зв'язку з порушенням проти відповідача справи про банкрутство № 9/122 б.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.04.2008 р. у справі № 9/182/44/9 провадження у справі поновлене, розгляд справи призначений на 22.04.2008 р.
21.04.2008 р. до канцелярії господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що Голова правління відповідача знаходиться у відрядженні та не може видати довіреність, що унеможливлює направлення в судове засідання повноважного представника відповідача.
Вказане клопотання відповідача судом не задоволене, в судовому засіданні 22.04.2008 р. оголошено перерву до 29.04.2008 р. Доказів повідомлення відповідача про оголошену перерву матеріали справи не містять.
В судовому засіданні 29.04.2008 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог. Доказів направлення заяви на адресу відповідача матеріали справи не містять.
В судовому засіданні 29.04.2008 р. оголошене рішення у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Враховуючи, що про судове засідання 29.04.2008 р., в якому оголошене рішення суду, відповідача жодним чином не було повідомлено, рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2008 р. у справі № 9/182/44/9 підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права.
Користуючись правами суду першої інстанції, з огляду на обставини справи та наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів дійшла наступних висновків щодо суті спору.
10.06.2004 року позивач та третя особа уклали кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 214-04 (далі Договір 1), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати третій особі кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 800000 грн., на умовах, передбачених Договором.
Як слідує з доданої до матеріалів справи копії рішення господарського суду Чернігівської області від 09.03.2006 р. у справі 12/58, позивач взяті на себе за Договором 1 зобов'язання щодо надання відповідачеві кредиту в сумі 800000 грн. виконав, що сторонами не заперечується.
З огляду на правила ч. 2 ст. 35 ГПК України, згідно якій факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, зазначений факт визнається судом як такий, що доведений.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України (ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору 1 відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються третьою особою виходячи із встановленої позивачем ставки в розмірі 22 відсотка річних.
Відповідно до п. 3.3 Договору 1 за управління кредитом у формі кредитної лінії третя особа сплачує позивачу комісійну винагороду, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 0,1 відсотків від ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.1 Договору 1.
Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується позивачем за звітний місяць в останній робочий день місяця та сплачується третьою особою щомісячно протягом п'яти банківських днів з дати її нарахування.
Відповідно до п. 3.4 Договору 1 у випадку порушення третьою особою строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п. 2.2 Договору 1, третя особа надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 Договору 1.
Третя особа свої зобов'язання за Договором 1 по сплаті відсотків та комісійної винагороди не виконувала, внаслідок чого за період з 08.03.2006 р. по 18.09.2006 р. позивачем за нею рахується заборгованість по відсотках в сумі 94509,59 грн. та по комісійній винагороді за управління кредитної лінії - в сумі 5600 грн.
Як свідчать матеріали справи, 10.06.2004 р. позивач та відповідач уклали Іпотечний договір (Договір 2), за яким на забезпечення вимог позивача, що випливають з Договору 1, а також окремих договорів про внесення змін до нього, відповідач виступив майновим поручителем за третю особу.
За зобов'язаннями третьої особи повернути позивачу у порядку, передбаченому Договором 1, всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту до 25 травня 2006 року, відсотки за користування кредитом у розмірі 22 % річних, в тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі 25 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати позивачеві всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання третьою особою умов Договору 1 у розмірі і у випадках, передбачених Договором 1, відповідач поручився належною йому на праві власності нежитловою будівлею загальною площею 3373,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Одинцова, 17-а (колишня адреса вул. Одинцова, 17) (п. 1.2 Договору 2).
Отже, за Договором 2 відповідач виступив майновим поручителем перед позивачем по зобов'язаннях третьої особи, передавши в заставу належне йому майно.
Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
З огляду на умови, згоди щодо яких досягли сторони у Договорі 2, а також обсяги прав та обов'язків, що їх прийняли на себе сторони за його умовами, Договір 2, незважаючи на його назву, є змішаним договором, який має ознаки договору поруки та договору застави, а майно – предмет Іпотеки згідно Договору 2 – фактично є предметом застави.
Згідно ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідарну) відповідальність поручителя.
Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлене законом (право застави).
Статтею 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разу невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача стягнути з відповідача на підставі умов Договору 2 за період з 08.03.2006 р. по 18.09.2006 р. 94509,59 грн. заборгованості по відсотках та 5600 грн. комісійної винагороди за управління кредитної лінії.
Згідно п. 5.1 Договору 2 якщо в момент настання строку виконання третьою особою зобов'язань за Договором 1 вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно п. 2.2 Договору 1 строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Договором 1 сум відсотків (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Договором 1, позивач набуває право звернення стягнення на належну відповідачеві на праві власності нежитлову будівлю загальною площею 3373,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Одинцова, 17-а.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 94509,59 грн. заборгованості по відсотках та 5600 грн. комісійної винагороди за управління кредитної лінії за період 08.03.2006 року по 18.09.2006 року підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на заставне майно - нежитлову будівлю, загальною площею 3373,8 кв.м., що знаходиться за адресою : м. Чернігів, вул. Одинцова, 17-а, заставною вартістю 3121991,00 грн. згідно іпотечного договору від 10.06.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М., зареєстрованого в реєстрі № 825.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 38093,15 грн. пені за період з 08.03.2006 р. по 18.09.2006 р. слід зазначити наступне.
За умовами п. 5.3 Договору 1 за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позивач має право вимагати з відповідача сплати пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
За умовами Договору 2 відповідач поручився перед позивачем за зобов'язанням третьої особи сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі та на умовах Договору 1.
Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Проте, як свідчать матеріали справи, 07.03.2006 р. господарським судом Чернігівської області порушене провадження у справі № 9/122б/53б/37б про визнання Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації” банкрутом.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон) одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Неустойка (штраф, пеня) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 38093,15 грн. за період з 08.03.2006 р. по 18.09.2006 р., задоволенню не підлягають як такі, що суперечать вимогам закону.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 11583,56 грн. заборгованості за період з 23.02.2006 року по 07.03.2006 року, в тому числі 5786,30 грн. процентів, 800 грн. комісії, 4997,26 грн. пені за прострочку повернення кредиту, слід зазначити наступне.
Як слідує з матеріалів справи, вказані вимоги позивача розглянуті господарським судом Чернігівської області при розгляді справи № 9/122б/53б/37б про визнання Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації” банкрутом, а відтак, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню з підстав п. 2 ст. 80 ГПК України в зв'язку з тим, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відповідача покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, враховуючи, що пунктом 5.2.3 Договору 2 сторони дійшли згоди, що за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмету застави, позивач має право задовольнити свої вимоги, щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та реалізації предмету іпотеки, у тому числі по сплаті державного мита та інші господарські витрати, вимоги позивача про відшкодування судових витрат за рахунок реалізованого майна підлягають задоволенню як законні.
Керуючись ст.ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Науково–виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2008 р. у справі № 9/182/44/9 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2008 р. У справі № 9/182/44/9 скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” (14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 17-а, ідентифікаційний код 14225079, рахунок № 26001303832792 в філії „Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 353456) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі філії „Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку” (14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 133, ідентифікаційний код 09353450, рахунок № 290979025 в філії „Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 353456) 94509 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 59 коп. заборгованості по відсотках, 5600 (п'ять тисяч шістсот) грн. комісійної винагороди за управління кредитної лінії, 1001 (одну тисячу одну) грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 87 (вісімдесят сім) грн. 99 коп. витрат за інформаційно–технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на заставне майно – нежитлову будівлю, загальною площею 3373,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Одинцова, буд. 17-а, заставною вартістю 312991,00 грн., згідно іпотечного договору, посвідченого 10.06.2004 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 825.
5. Провадження у справі в частині стягнення простроченої заборгованості по кредитному договору, нарахованої за період з 23.02.2006 р. до 07.03.2006 р., що становить 11583,56 грн., в т.ч. 5786,30 грн. процентів, 800 грн. комісії, 4997,26 грн. пені за прострочку повернення кредиту припинити.
6. В решті позову відмовити.
7. Повернути Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство ) в особі філії „Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку” зайво сплачене державне мито в сумі 115 грн. 83 коп.
8. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі філії „Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку” (14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 133, ідентифікаційний код 09353450, рахунок № 290979025 в філії „Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 353456) на користь Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” (14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 17-а, ідентифікаційний код 14225079, рахунок № 26001303832792 в філії „Чернігівське Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 353456) 190 (сто дев'яносто) грн. 47 коп. витрат за подачу апеляційної скарги.
9. Видачу наказів та довідки на повернення державного мита на виконання даної постанови доручити господарському суду Чернігівської області.
10. Повернути до господарського суду Чернігівської області справу № 9/182/44/9.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Калатай Н.Ф.
Пашкіна С.А.
15.07.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2008 |
Оприлюднено | 31.10.2008 |
Номер документу | 2203367 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Калатай Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні