Рішення

від 21.03.2012 по справі 5008/169/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/169/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

21.03.2012                                                             Справа  № 5008/169/2012

Розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Будучність”, м. Калуш Івано-Франківської області

До відповідача Кошелівської сільської ради, с. Кошелево Хустського району

Про стягнення 136650,82 грн. заборгованості, у тому числі 103210,60 грн. боргу за виконані підрядні роботи, 14346,27 грн. втрат від інфляції, 6708,68 грн. річних та 12385,27 грн. пені

Суддя    Л. М.Якимчук

За участі представників сторін:

Від позивача –Павлів Р.М., директор;

Від відповідача –Рогач О.Ю., сільський голова.

Суть спору:  Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Будучність”, м. Калуш Івано-Франківської області, звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Кошелівської сільської ради, с. Кошелево Хустського району про стягнення 136650,82 грн. заборгованості, у тому числі 103210,60 грн. боргу за виконані підрядні роботи, 14346,27 грн. втрат від інфляції, 6708,68 грн. річних та 12385,27 грн. пені.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказує на те, що вимоги позивача підтверджені поданими суду доказами, зокрема, договором підряду №06 від 14.10.2009, Договором №06/1 від 14.12.2009, Додатком №6/2 до договору №6 від 03.09.2010, Довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, вересень 2010  року,   Актами приймання виконаних підрядних робіт №06 за грудень 2009 року, №06/1 за грудень 2009 року, №3 за вересень 2010 року, №4 за грудень 2009 року, банківськими виписками за 21.07.2010, за 22.07.2010, Актом звірки розрахунків від 15.02.2012,  а також розрахунком позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов у частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 103210,60 грн., однак заперечив проти задоволення позову у частині стягнення штрафних санкцій, оскільки за приписами ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, а позивачем нараховано санкції з 10.12.2009 по 10.02.2012, тому просить суд відмовити у цій частині позову за пропуском строку позовної давності.

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено договір  підряду №06 від 14.10.2009, договір №06/1 /додаток/ від 14.12.2009, Додаток №6/2 до договору №6 від 03.09.2010, відповідно до умов яких відповідач (замовник) замовляє, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту „Роботи з захисту від підтоплення паводковими водами р. Липовець  сільськогосподарських угідь на території Крошелівської сільської ради Хустського району”.

Згідно з пунктом 1.1 договору загальна вартість робіт визначається за динамічною договірною  ціною і становить 243298 грн.

Відповідно до пункту 2.6 договору №06 від 14.10.2009 розрахунки замовника з підрядником проводяться згідно Довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ №3) та актів приймання виконаних підрядником робіт (форма КБ №2в), підписаних сторонами за фактично виконані обсяги робіт з врахуванням наданого авансу на протязі 10 банківських днів.

На виконання вказаного положення договору сторонами підписано Довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2009 року, вересень 2010  року (містяться у матеріалах справи) на загальну суму 243298 грн.

Матеріалами справи, зокрема, Актами приймання виконаних підрядних робіт №06 за грудень 2009 року, №06/1 за грудень 2009 року, №3 за вересень 2010 року, №4 за грудень 2009 року повністю підтверджено, що позивач у повному обсязі виконав будівельно-монтажні роботи із захисту від затоплення паводковими водами р. Липовець сільськогосподарських  угідь на території Кошелівської сільської ради, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 243298 грн.

На виконання своїх обов'язків за договором у частині оплати вартості виконаних робіт відповідач оплатив їх частково –у розмірі 140087,40 грн., що підтверджено банківськими виписками за 21.07.2010 та 22.07.2010.

У зв'язку з порушенням строків оплати відповідачем решти виконаних робіт за договором у розмірі 103210,60 грн., позивач звернувся до останнього з листом-претензією від 20.02.2012, в якому поставив  вимогу погасити вказану заборгованість у семиденний строк. Однак,  відповідач листом  від 21.02.2012 повідомив позивача про те, що визнає суму боргу у розмірі 103210,60 грн., однак у зв'язку з відсутністю коштів не має можливості оплатити заборгованість.

Відповідно до ст.  193 Господарського процесуального кодексу України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У даному випадку, відповідачем порушено пункти 1.1, 2.6 договору у частині неоплати повної вартості виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На підставі вказаних норм права, а також відповідно до положень договору з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість у розмірі 103210,60 грн. за виконані роботи, яка підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі згаданої норми з відповідача належить також стягнути на користь позивача 14346,27 грн. втрат від інфляції та 6708,68 грн. річних, нарахованих позивачем за період 3 10.12.2009 по 10.02.2012, перевірених судом.

У частині стягнення 12385,27 грн. пені належить відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальний строк позовної давності.

За приписами ч.2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У даному випадку, матеріалами справи повністю підтверджено, що перебіг позовної давності розпочався у грудні 2009 року (Акт приймання виконаних робіт №4), позивач звернувся до суду з вимогою сплатити неустойку 06.03.2012, тобто строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення неустойки за невиконання обов'язку щодо оплати виконаних робіт за договором підряду №06, на підставі якого виникли правовідносини у даному спорі, сплив.

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі наведених норм права суд відмовляє у стягненні неустойки у розмірі 12385,27 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  частково.

2.          Стягнути з Кошелівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04350062, Закарпатська обл., Хустський район, с. Кошелево, вул. Мічуріна, 20) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Будучність” (код ЄДРПОУ 14359058, Івано-Франківська обл., Рожнятівський район, смт. Рожнятів, вул. Н.Яремчука, 26) суму 124265,55 грн. (сто двадцять чотири тисячі двісті шістдесят п'ять  грн. 55 коп.), з яких 103210,60 грн. основний борг за виконані роботи, 14346,27 грн. втрати від інфляції, 6708,68 грн. річні, а також 2485,30 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять грн. 30 коп.) на відшкодування судового збору.  

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 22.03.2012.

Суддя                                                           Л. М. Якимчук