Постанова

від 24.07.2008 по справі 13/170а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/170А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.08                                                                                           Справа№ 13/170А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДПІ у Сихівському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача-1: ТзОВ „Діон”, м.Львів

до відповідача-2: ТзОВ „Компанія Селіон”, м.Київ

про визнання недійсним господарського зобов”язання на суму 8400,00грн. та застосування юридичних наслідків в порядку ст..ст.207,208 ГК України

За участю представників сторін:

Від позивача: Ортинська Н.М. -  –ст.держ.податк.інсп. юр. відділу

Від відповідача-1: не з”явився

Від відповідача-2: не з”явився

Відкрито провадження у справі за позовом ДПІ у Сихівському районі м.Львова, м.Львів до відповідача-1: ТзОВ „Діон”, м.Львів до відповідача-2: ТзОВ „Компанія Селіон”, м.Київ про визнання недійсним господарського зобов”язання на суму 8400,00грн. та застосування юридичних наслідків в порядку ст..ст.207,208 ГК України

Відповідачами явки представників в судовому засіданні не забезпечено, а направлена ТзОВ „Селіон” кореспонденція повернута органом зв”язку з помікою „не розшукано”.

ТзОВ „Діон” пояснень на позовну заяву не подано, хоча про час і місце судового засідання його повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення №3226346.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідачів щодо заявлених позовних вимог та представників відповідачів у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З”ясовано:

між ТзОВ „Діон” (м. Львів) та ТОВ „Компанія Селіон" (м.Київ) укладено договір поставки товару (в усній формі). Згідно податкових накладних №148/05/04 від 04.05.06р. та №1480504 від 04.05.06р. (знаходяться в матеріалах справи) продавець - ТОВ „Компанія Селіон" продано товар ТзОВ „Діон” на загальну суму 8400,00грн., умовою продажу визначено рахунок №87/05/04 від 04.05.06р.

ДПІ у Сихівському районі м.Львова вважає, що вищезазначений договір повинен бути визнаний недійсним на підставі наступного :

відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2006 р. по справі № 2-4262 визнано недійсними та скасовано: статут ТОВ „Компанія Селіон" від 06.12.2005р., свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ „Компанія Селіон" від   06.12.2005 р. та свідоцтво №36121846 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Компанія Селіон" від 29.12.2006 р.

        Також судом встановлено, що статут ТОВ "Компанія "Селіон" містить недостовірні відомості, а саме: юридична адреса ТОВ: вул.Солом"янська,5 в м. Києві не відповідає дійсності, так як за вказаною адресою ТОВ не знаходиться.

        Засновник підприємства, ніякого відношення до нього, його створення, реєстрації та діяльності не має, управління підприємством здійснюється невідомими особами.

Засновник, не має відношення до його створення, статутний фонд ТОВ не формував, внесків в статутний фонд не вносив, участі в роботі ТОВ не приймав, ніякої господарської діяльності не проводив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд відзначає наступне:

як поінформовано п.11 роз”яснення президії ВАС України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” до угод, що підпадають під ознаки ст.49 ЦК України, що рівнозначна ст.ст.207,208 ГК України, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установа ми, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), —шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Ст.173 ГК України визначає поняття "господарського зобов'язння": господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, передбачених ст.174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Свідоцтво платника ПДВ, це є юридичний акт, що підпадає під дію ст. 12 ГПК України і ст. 18 КАС України. Свідоцтво визнається недійсним з моменту його видачі, а це означає, що відповідне підприємство взагалі не мало статусу платника ПДВ. Це позбавляє таке підприємство права видавати податкові накладні згідно із Законом України "Про податок на додану вартість", а вже видані податкові накладні вважаються фіктивними.

Відображення всіх цих компонентів у свідомості учасників договору дає їм можливість усвідомлювати об'єктивну направленість укладеного договору - його суперечність інтересам держави.

Враховуючи викладене, господарське зобов'язання між відповідачами є таким, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ст.207 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року, передбачено право та підстави визнання господарського зобов'язання недійсним, а саме - якщо господарське зобов'язання вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то таке зобов'язання на вимогу відповідного органу державної влади може бути визнано судом недійсним повністю або в частині. В даному випадку, завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета полягає в фіктивності одного з контрагентів.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби уповноважені подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними. Підставою виникнення господарського зобов'язання, у відповідності до ст. 174 ГК України, є господарський договір та інша угода.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056, до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.

Отже, даний договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 207 ГК України, як такий, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003р, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                   п о с т а н о в и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати недійсним господарське зобов”язання між ТзОВ „Діон”, м.Львів і ТзОВ „Компанія Селіон”, м.Київ на суму 8400,00грн. та застосувати наслідки, передбачені ст.208 ГК України.

3.Стягнути з ТзОВ „Компанія Селіон” (м.Київ, вул.Солом”янська,5, ЄДРПОУ 33886299) на користь ТзОВ „Діон” (м.Львів, вул.Зелена, 149 А, ЄДРПОУ 23975477) 8400,00грн.

4.Стягнути з ТзОВ „Діон” (м.Львів, вул.Зелена, 149 А, ЄДРПОУ 23975477) в доход державного бюджету 8400,003грн.

5.Виконавчі листи видати після вступу постанови в законну силу.

6.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.