18/168/12
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
15.03.2012р. Справа № 18/168/12
до Приватного підприємства будівельна фірма "Євростиль", б-р Б.Хмельницького, 12-Б, кв.6,Полтава,Полтавська область,36000
про Стягнення грошових коштів в сумі 33 037,18 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: Решетняк В.В.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 15.03.2012 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 33037,18 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу від 22.09.2011 року, від 30.09.2011 року, від 04.10.2011 року в т.ч. 31715,00 грн. основного боргу, 1081,21рн. пені, 31,72 грн. інфляційних, 209,25 грн. 3% річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 31.01.2012 року була отримана відповідачем про що свідчить поштове повідомлення про в матеріалах справи (арк. с. 40). Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 21.02.2012 року яка направлялась відповідачу за адресою згідно витягу з ЄДРПОУ: б-р Б.Хмельницького, 12-Б, кв.6, м. Полтава, Полтавська область,36000, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням строку зберігання". Це свідчить про те, що відповідач за отриманням кореспонденції не з'являвся, а відтак, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Поліграфічний центр "Скайтек" (Продавець, позивач ) та Приватним підприємством будівельною фірмою "Євростиль" (Покупець, відповідач) було укладено договори купівлі-продажу від 22.09.2011 року, від 30.09.2011 року, від 04.10.2011 року, відповідно до яких Продавець зобов'язувався передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (арк. справи 11-18).
Відпуск товару відповідачу здійснювався на підставі видаткових накладних підписаних сторонами та скріпленими штампами відповідача та довіреностей на отримання товару (арк. с. 19 - 24), що свідчить про отримання ним товару.
Умовами договорів ( п. 4.3. Договорів) передбачено, що оплата замовлення 100% має бути перерахована Продавцю після поставки товару і підписання накладної про передачу на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 10-ти календарних днів.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
В порушення вимог договорів відповідач не здійснив розрахунки за отриманий товар в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 31 715,00 грн. (розрахунок заборгованості арк. справи 3).
В матеріалах справи є підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків сторін:
- станом на 29.09.2011 року, за яким сума боргу відповідача на той час становила 14855,00 грн.,
- станом на 30.09.2011 року, за яким сума боргу відповідача на той час становила 16685,00 грн.,
- станом на 04.10.2011 року, за яким сума боргу відповідача на той час становила 12 650,00 грн.,
- акт звірки станом на 07.10.2011 року на суму 31 715,00 грн.
Вказані акти відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичної поставки позивачем товару за спірними накладними та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даних актах звірки не спростовані відповідачем належними доказами.
При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
П. 6.4. договорів сторони встановили, за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар Покупець виплачує пеню в розмірі 5% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.
Таким чином, позивачем нараховано відповідачу за порушення умов договору щодо вчасного розрахунку за товар пеню у розмірі 1081,21 грн.
В частині стягнення пені суд задовольняє позовні вимоги частково на суму1071,69 гривень, оскільки позивачем було допущено помилку при визначенні періоду прострочення. Судом було здійснено перерахунок пені за допомогою калькулятору "Ліга: Закон Еліт " з врахуванням приписів статті 253 ЦК України.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Таким чином, позивачем нараховано відповідачу за порушення умов договору щодо вчасного розрахунку за поставлений товар 31,72 гривень інфляційних, 209,25 гривень 3% річних.
Судом здійснено перерахунок річних, заявлених до стягнення позивачем за допомогою калькулятора "Ліга: Закон Еліт" з урахуванням приписів статті 253 ЦК України.
За розрахунками суду, стягненню з відповідача підлягає 207,42 гривень 3% річних та 31,72 гривень інфляційних, тобто, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних суд задовольняє частково, а частині стягнення інфляційних повністю.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат.справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню частково.
На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суддя, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути Приватного підприємства будівельна фірма "Євростиль" (б-р Б.Хмельницького, 12-Б, кв.6, м. Полтава, Полтавська область,36000, р/р 26002060035784 в ПГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401 , код ЄДРПОУ 34204499, ІПН 342044916011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поліграфічний центр "Скайтек" (вул. Ливарна, 8, м. Полтава, Полтавська область,36034, р/р 26007173019067, МФО 331401 в ПГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 25164381, ІПН 251643816342) 31 715,00 гривень основного боргу, 1071,69 гривень - пені, 31,72 гривень - інфляційних, 207,42 гривень 3% річних,1505,48 гривень судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Тимощенко О.М.
повне рішення складено 16.03.2012 року
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2012 |
Оприлюднено | 26.03.2012 |
Номер документу | 22037353 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Тимощенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні