Рішення

від 28.02.2012 по справі 5026/169/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 28 лютого 2012 року                                        Справа № 08/5026/169/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників:

від прокуратури –ОСОБА_1. –за посадою,

від позивача –ОСОБА_2- представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою Канівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

позивача                Черкаського відділення Українського державного фонду

                                підтримки фермерських господарств   

до відповідача       фермерського господарства "Назаренків"   

про                           стягнення 25 848,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Канівський міжрайонний прокурор в інтересах Черкаського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств   звернувся до суду із позовом до фермерського господарства " Назаренків " про стягнення 24 000,00 грн. заборгованості за договором №18 від 25.06.2007 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, 1549,15 грн. –пені, 299,83 грн. –інфляційних та відшкодування судових витрат.

Заявою від 09.02.2012 №29/01, позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що у зв'язку із технічною помилкою, ним у позовній заяві сума заявлена до стягнення у розмірі 299,83 грн. помилково зазначена як інфляційна різниця, а необхідно було як 3% річних. Вказана заява не зачіпає суті позовних вимог, тому підлягає до прийняття.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи згідно відмітки канцелярії суду про направлення ухвали на його адресу з ЄДР, у судове засідання свого представника не направив, про причини його неявки не повідомив, надіслав лист від 12.02.2012, яким позовні вимоги визнав повністю та просив відтермінувати повернення боргу до 03.12.2012 з тих підстав, що прибуток фермерське господарство отримує лише в кінці року по результатах збирання урожаю.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, оскільки неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання, підтримувати позов чи заперечувати проти нього є правом сторони, а не обов'язком.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.

          25.06.2007 між Черкаським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі фонд –позивач у справі), у особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі доручення №48 від 15.03.2005, та  фермерським господарством "Назаренків" (позичальник –відповідач у справі), у особі голови Назаренко Н.Д., яка діє на підставі статуту, було укладено договір №18 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі –договір) (а. с. 7), згідно якого фонд зобов‘язується надати позичальнику фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у сумі 24 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк (п. 1 договору).

Метою надання фінансової підтримки (допомоги) є придбання пального, запчастин та поновлення обігових коштів (п. 2.1 договору).

Позичальник зобов‘язаний повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) відділенню фонду згідно такого графіку: до 01.11.2009 –2 000,00 грн.; до 01.12.2010 –15 000,00 грн.; до 01.07.2011 –7 000,00 грн. (п. 3.4.2 договору).

У пункті п. 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки позичальник сплачує фонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов‘язань, передбачених цим договором (пункти 7.1 та 7.2 договору).

Відповідач на день звернення з цим позовом свої зобов‘язання по договору не виконав, отримані кошти не повернув, за ним перед позивачем рахується заборгованість у сумі 24 000,00 грн.

Невиконання відповідачем  взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №18 від 25.06.2007, який за своєю правовою природою є договором позики. Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Факт отримання відповідачем коштів у сумі, вказаній у договорі, підтверджується платіжним дорученням №20 від 10.08.2007 (а. с. 11).

Обов‘язок позичальника повернути кошти у строк до 01.07.2011 закріплено п. п. 1 та 3.4.2 договору, кінцевий строк повернення останньої частини позики до 01.07.2011.

Свої зобов‘язання в частині повернення коштів у встановлений договором строк відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 24 000,00 грн.

Наявність та розмір боргу відповідач визнав, доказів належного розрахунку із позивачем суду не надав, виходячи з чого, суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з відповідача 24 000,00 грн. заборгованості.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 5.2 договору, відповідно до якого позивач нарахував відповідачу 1 549,15 грн. пені за період з 02.07.2011 по 30.11.2011 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, вимога про стягнення якої є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення 3% річних, нарахованих за період з 02.07.2011 по 30.11.2011, у сумі 299,83 грн. підлягає  до задоволення.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання своїх зобов‘язань по договору, вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, копіями договору, платіжного доручення, розрахунком боргу та іншими матеріалами справи.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету України підлягає стягненню 1 609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Назаренків" (с. Таганча, Канівський р-н, Черкаська область, код 34256861) на користь Черкаського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код 14206935) 24 000,00 грн. боргу, 1 549,15 грн. пені та 299,83 грн. 3% річних.

Стягнути з фермерського господарства "Назаренків" (с. Таганча, Канівський р-н, Черкаська область, код 34256861) через Канівську ОДПІ (вул. Енергетиків, 20, м. Канів, Черкаська обл.) до Державного бюджету України: отримувач УДКСУ у м. Черкаси Черкаської області, код 38031150, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу –судовий збір за розгляд позовної заяви господарським судом Черкаської області (код ЄДРПОУ 03500051) –1 609,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського  апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                     О.І. Кучеренко

Повне рішення складено та підписане 29.02.2012