Постанова

від 14.03.2012 по справі 5004/1015/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5004/1015/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

14 березня 2012 року                                                           Справа № 5004/1015/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Саврій В.А.

судді                                                   Дужич С.П. ,

 судді                                                   Бучинська Г.Б.   

при секретарі Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія" на рішення господарського суду Волинської області від 25.01.12 р. у справі № 5004/1015/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"", м.Київ

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія", м.Луцьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 8685165,22 грн

за участю представників сторін:

Позивача –не з»явився

Відповідача -  не з»явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.01.2012р. у справі №5004/1015/11 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія" про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 8685165,22 грн - задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія" (м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 33381553) в користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні Інвестиції” (м. Київ, вул. Артема, 52А, код 37356981) 8685165,22грн. із них: 6441197,13 –сума основного боргу по кредиту, 2243668,10грн. –заборгованості по відсотках, 300грн. –комісія; стягнуто  25500 грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 119-120, т.8 ).

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія" подав апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 25.01.2012р. у даній справі скасувати в частині стягнення комісії розміром 300 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, згідно якого відмовити в задоволенні позову про стягнення комісії розміром 300 грн. ( арк.справи 128-129, т.8 ).

Скаржник обгрунтовує свої вимоги наступним.

Поняття договору факторингу закріплено в ст.1077 ЦК України, відповідно до частини 1 якої, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п.3.2 договору факторингу, укладеного 29.11.2011 р. між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції", банк передає новому кредитору, а новий кредитор приймає права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у Додатку № 1. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, згідно Додатку № 2 до договору на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.

З акту приймання-передачі портфеля заборгованостей згідно вказаного вище п.3.2 договору факторингу випливає, що банк (ПАТ "Кредобанк") передав новому кредитору (ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції") право тієї грошової вимоги, яка зазначена у такому акті приймання-передачі портфеля заборгованостей, а це лише сума кредиту за кредитним договором № 214-05 від 10.08.2005 р., розмір якого складає 1 885 000 Євро.

Апелянт зазначає, що первісний кредитор ТзОВ "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія" передав новому кредитору тільки право грошової вимоги основної суми кредиту та не передавав право вимоги стосовно виконання товариством інших зобов'язань за кредитним договором № 214-05 від 10.08.2005 р., в тому числі і зобов'язань по сплаті комісії.

Тому скаржник вважає, що вимога нового кредитора про стягнення комісії за кредитним договором № 214-05 від 10.08.2005 р. є безпідставною та такою, що не підлягає  задоволенню.

Також апелянт зазначає, що згідно п.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 14.12.93 р. № 01-6/1301, Господарський процесуальний кодекс України не надає господарському суду право замінити позивача. Тому якщо уступку вимоги здійснено з порушенням законодавства у позові іншої особи до боржника слід відмовити.

Позивач не скористався своїм правом, відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України, надіслати відзив на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5004/1015/11 від 16.02.2012р. відновлено строк на подання апеляційної скарги ТзОВ "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія"  та прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 126-127,т.8 ).

В судове засідання суду апеляційної інстанції 14.03.2012р. представники позивача та відповідача не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду скарги позивач та відповідач були повідомлені у встановленому порядку (арк.справи 133-134).

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5004/1015/11 від 16.02.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10.08.2005 року між АТ “Кредит банк (Україна)” (повним правонаступником якого за статутом є публічне акціонерне товариство “Кредобанк”, а правонаступником ПАТ “Кредобанк” є товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні Інвестиції”, далі - Банк) та ТзОВ "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія" укладено кредитний договір №214-05 (надалі кредитний договір), згідно з яким (п.2.1.1. кредитного договору) Банк надав позичальнику інвестиційний кредит в сумі 1885000 Євро на строк до 09.08.2009 року (п.2.2.1 кредитного договору) зі сплатою за користування кредитними коштами 13,0% річних (п.3.1 кредитного договору) (арк.справи 11-13, т. 1).

Підпунктом 2.2.1 кредитного договору передбачено, що погашення заборгованості по кредиту здійснюється щомісячно по 52360,00 Євро починаючи з 13-го місяця кредитування (35 траншів), та 52400,00 Євро протягом 48-го місяця кредитування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення та на момент розгляду спору є чинним.

На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №214-05  від 10.08.2005р. Банк, надавав позичальнику кредит, що підтверджується меморіальними ордерами за період з серпня 2005 року по лютий 2006 року (копії котрих знаходяться в матеріалах справи, арк.справи 3-31, т. 3).

30 травня 2008 року між сторонами укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №214-05 від 10.08.2005 року, за умовами якого з 01.06.2008 року змінено процентну ставку за користування кредитними коштами на 13,5% (арк.справи 14, т.1 ).

Згідно повідомлення Банку від 07.11.2008 року відповідно до п. 4.1.3 кредитного договору позивач збільшив процентну ставку до 15%. (арк.справи 15, т.1).

Відповідно до п.п. 2.2.13 кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити Банку комісії на рахунок №29094270001675 в Рівненській філії АТ «Кредит Банк (Україна)»: 100,00 грн. за розгляд кредитної заявки. Нараховується та сплачується в день підписання договору; 2,00% від суми, зазначеної в п.2.1.1, за видачу кредиту. Сплачується рівними частинами протягом перших п»яти місяців кредитування по 7540,00 Євро, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на момент підписання Договору; 300грн. за адміністрування кредитом. нараховується та сплачується щомісячно.

Однак товариство  починаючи з листопада 2008 року припинило повертати кредит та сплачувати відсотки за кредитом, строк сплати яких настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Банк направив відповідачу претензію вих. №04-465/09 від 15 квітня 2009р. про погашення заборгованості за кредитним договором №214-05  від 10.08.2005р. (арк.справи 16, т.1), факт отримання претензії боржником підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.2009 року, однак лист залишений без відповіді та задоволення.

Приписами ч.1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 ГК України, яка кореспондується із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача заборгованість товариства по кредиту -6441197,12 грн. (що еквівалентно, згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.05.2011року, становить 575456,27 євро), по прострочених відсотках - 2243668,10 грн. (що еквівалентно, згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.05.2011року, становить 200449,21 євро);  по комісії - 300,00 грн., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача.

Між ПАТ “Кредобанк” та ТзОВ “ФК “Приватні Інвестиції” укладено договір факторингу від 29.11.2011 року шляхом уступки права грошової вимоги (арк.справи 76-103, т.8)

          Пунктом 3.1  передбачено, що на умовах договору Банк відступає новому кредитору права вимоги; відповідно, новий кредитор, на умовах цього договору, цим приймає від Банку зазначені права вимоги, визначені у Додатку 1.

Відповідно до п. 3.2 договору на умовах даного договору Банк передає новому кредитору, а новий кредитор приймає права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у додатку №1. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок Банку акт прийому - передачі портфеля заборгованостей згідно додатку №2 до договору на підтвердження зазначеного приймання –передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.

Згідно витягу з акту приймання - передачі портфеля заборгованості згідно п.3.2 договору факторингу від 29.11.2011р., передана заборгованість складає суму кредиту 1885000 Євро.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 8685165,22 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство  з іноземними інвестиціями "Українська  казеїнова компанія" на рішення господарського суду Волинської області від 25.01.12 р. у справі № 5004/1015/11 –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий  суддя                                                                         Саврій В.А.

Суддя                                                                                              Дужич С.П.  

Суддя                                                                                              Бучинська Г.Б.