Рішення

від 16.10.2008 по справі 35/163-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/163-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.08р.

Справа № 35/163-08

За позовом  Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства             "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго",  

                     м. Новомосковськ Дніпропетровської області    

до   Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання",

                    м. Новомосковськ Дніпропетровської області

третя особа  Комунальне підприємство "Нові комунальні технології",

                     м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про               стягнення 4 875 808,70 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Копилова Г.Г., юрисконсульт, дов.№3 від 03.01.2008р. від відповідача - Бутко О.В., юрисконсульт, дов. від 10.01.2008р.

                             Резнік О.Л., гол.бухгалтер, дов. від 16.09.2008р.

від третьої особи - представник не з"явився  

СУТЬ СПОРУ:

         В судовому засіданні оголошувалася перерва з 07.10. до 14.10.2008р.

          Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в період з грудня 2007р. по квітень 2008р. - 4875808,70 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором №4 від 02.10.2002р.

          Представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що в спірному договорі сторонами визначені всі умови постачання теплової енергії в житловий фонд, що знаходиться на балансі відповідача, та узгоджено розбіжності, які виникли між сторонами при укладенні договору. Вказує, що саме відповідач надавав позивачу відомості про загальну площу квартир, в яких проводилося опалення, та здійснював нарахування заборгованості споживачів за теплову енергію відповідно до площі квартири. Третя особа була створена як посередник, завданням якої було лише ведення обліку вартості наданих послуг, акумуляція та перерахування коштів постачальнику теплової енергії. Третя особа не отримувала теплову енергію та не може бути відповідальною за її оплату. Всі відносини сторін по виконанню договору №4 від 02.10.2002р. свідчать про те, що зобов'язаним за договором є саме відповідач та просить стягнути з нього суму боргу.

 Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне:  з акту звіряння розрахунків вбачається, що кінцева сума є підсумковим показником господарських витрат позивача та розрахунків населення м. Новомосковська за теплопостачання в період з 01.10.2002р. по 01.05.2008р.; з акту також вбачається, що позивач отримував грошові кошти від населення протягом спірного періоду, яке сплачувало на підставі квитанцій. Квитанції повинні містити посилання на період, за який оплачується теплоенергія. Оскільки в акті звіряння позивач вказав період 01.10.2002р. по 01.05.2008р., що є порушенням вимог ст. 257 ЦК України про позовну давність, то віднесення оплат до минулих періодів є неправомірним.  Також вказує, що позивач створив такі умови, в яких відповідач не міг здійснювати свої договірні  зобов'язання щодо отримання плати за теплову енергію, оскільки уклав договір на отримання грошових коштів від населення з третьою особою, та вказував свої рахунки для зарахування цих коштів, а кошти на рахунки відповідача не надходили. Зазначає, що рішенням №928 від 31.10.2007р. Виконавчого комітету Новомосковської  міської ради було визначено виконавцем послуг з опалення та гарячого водопостачання саме позивача, та в зв'язку з цим вважає, що спірний договір не  відповідає вимогам чинного законодавства. Надав довідку третьої особи, що заборгованість населення на 01.06.2008р. становить 4 264 532,04 грн.

 За ініціативою суду до участі у справі в якості Третьої особи на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Комунальне підприємство "Нові комунальні технології".

 Третя особа в судове засідання не з'явилася, пояснень  щодо суті спору не надала.

          За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 18.10.2008р.         

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

          Між  Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго" - постачальник (надалі –позивач) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання" - виконавець (надалі –відповідач) було укладено договір №4 від 02.10.2002р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води строком до 01.10.2003р. та який відповідно до п. 11.4 вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору. Сторонами було підписано додаток до договору, яким було частково внесено зміни в п. 1.3, 7.5, 8.1, 8.2. та 11.1, додаткову угоду від 18.11.2002р., в якій визначено, що оплата за теплову енергію населенням сплачується за  опалювальний сезон та перераховується на  розрахунковий рахунок позивача.

         20.11.2007р. відповідач надіслав позивачу пропозицію про розірвання договору та одночасно повідомив, що вважає цей договір нікчемним. Позивач  не прийняв пропозицію, про що повідомив  відповідача листом №957 від 26.12.2007р. Сторони продовжували виконувати договір, отже, суд доходить висновку, що договір був чинним в спірний період.        

         Відповідно до умов договору позивач зобов'язався відпускати через внутрішньо домові мережі виконавця  на потреби споживачів, які знаходяться з ним в договірних відносинах, а також на власні потреби виконавця теплову енергію у вигляді гарячої води, а виконавець зобов'язався розподілити теплову енергію між споживачами та сплачувати її вартість по затвердженим тарифам та у встановлені договором строки (п.1.1. договору).

         В п. 7.6 договору сторонами визначено кількість та вартість теплоенергії, що споживається 1 групою (населення) та 111 групою (установи) споживачів. На 01.11.2007р. сторонами складено Акт звіряння площ опалюваних об'єктів, в якому сторонами визначена загальна  опалювана площа по 1 групі –428 911,68 кв. м, по 111 групі –96,16 кв. м.

        На виконання умов договору позивач здійснював теплопостачання в житлові будинки та господарські приміщення відповідача, що не заперечується відповідачем, та в спірний період з грудня 2007р. по  квітень 2008р. включно вартість опалення господарських приміщень відповідача склала 2 779,27 грн. За період з січня 2008р. по квітень 2008р. включно по групі населення вартість теплової енергії склала 5 872 723,57 грн.

       За умовами п.7.4 договору відповідач повинен здійснювати  передплату за теплоенергію щомісячно 80% запланованого обсягу та здійснювати остаточний розрахунок на протязі 3-х днів з дати отримання рахунку. Крім рахунків, позивач також направив відповідачу вимогу №317 від 13.08.2008р. про оплату боргу, яку останній отримав 19.08.2008р.

       Відповідач за спожиту на власні потреби теплоенергію не розрахувався, заборгованість становить 2 779,27грн, що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується відповідачем. В цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 2 779,27 грн.

      За спожиту населенням в спірний період теплоенергію   сплачено 999 694,14 грн. Заборгованість становить 4 873 029,43 грн. Загальна заборгованість становить 4 875 808,70 грн.

       Згідно умов договору відповідач взяв на себе обов'язок оплачувати всю спожиту теплову енергію, укласти договори на передачу теплової енергії з кожним субспоживачем, виконувати умови та порядок оплати за спожиту теплоенергію в строки, встановлені договором, нести солідарно із споживачами  відповідальність за відпущену теплоенергію. Таким чином, посилання відповідача, що він не повинен здійснювати збір плати за опалення не відповідають умовам договору. Сторонами не були внесені зміни в договір щодо цих умов.

      Заперечення відповідача щодо створення позивачем перешкод в отриманні плати за теплову енергію суд вважає безпідставними, виходячи з наступного. Сторонами було добровільно укладено додаткову угоду від 18.11.2002р., в якій визначено, що оплата за теплову енергію населенням сплачується за  опалювальний сезон та перераховується на  розрахунковий рахунок позивача. Як зазначено в цій додатковій угоді, такий порядок було встановлено на підставі Розпорядження міського голови №496р від 21.09.2001р. Позивач та відповідач належать до комунальних підприємств  та рішення власника є для них обов'язковим для виконання. Вказане не перешкоджало відповідачу здійснювати роботу з населенням щодо своєчасної оплати  за тепло енергію та не суперечить положенням ст. 194 Господарського кодексу України та ст. 528 Цивільного кодексу України.   

       Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог та заперечень.

        Відповідач не надав доказів, що позивачем не враховані які-не- будь оплати, здійснені населенням, чи враховані з порушенням вимог про позовну давність. Вимог суду щодо проведення детального звіряння розрахунків за участю третьої особи не виконав. Разом з тим, в акті звіряння лише зазначив суму боргу 4 264 532,04 грн на підставі довідки від 05.06.2008р. Жодних доказів та обґрунтувань на підтвердження  цієї суми не надав. Вказана довідка також не містить розшифровок та не може бути прийнята судом в якості належного доказу, оскільки замість директора Комунального підприємства "Нові комунальні технології" підписана невідомою особою, про яку нічого не змогли пояснити представники відповідача, повноваження вказаної особи на надання таких довідок не підтверджені доказами.

        Дійсно, з акту звіряння розрахунків вбачається, що за 2008р. сплачено за теплову енергію 5 548 920,09 грн. Разом з тим, станом на 01.01.2008р. була наявна заборгованість 4 547 225,95 грн, та суд вважає, що сплачена в 2008р. сума правомірно зарахована позивачем в погашення заборгованості минулих періодів, оскільки сторонами не доведено саме за які періоди проводилася оплата.  

         Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року відносини  між  учасниками  договірних  відносин  у  сфері житлово-комунальних послуг  здійснюються  виключно  на  договірних засадах. Учасниками  відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг  є  балансоутримувач  та  управитель,   які   залежно   від цивільно-правових  угод  можуть  бути  споживачем,  виконавцем або виробником. Отже, умови договору між позивачем та відповідачем не суперечать вище наведеним приписам  Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у відповідність до Рішення №928 від 31.10.2007р. Виконавчого комітету Новомосковської  міської ради  договір не приведено.                 

        Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

       Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

      З огляду на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що вимоги Позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

       Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 174, 180, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

     Позов задовольнити повністю.

  Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" –51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, пер. Парковий,1, код ЄДРПОУ 30507973 (р/р 2600430012401 філія АБ Кредит –Дніпро, м. Новомосковськ, МФО 306470) на користь Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго"  –51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Червоноармійська, 11-а, код ЄДРПОУ 03342190                                   (р/р 2600431495644 в Промінвестбанку, м. Новомосковськ, МФО 305545) борг –4 875 808,70 грн (чотири  мільйони вісімсот сімдесят п'ять тисяч вісімсот вісім  грн 70 коп), витрати по сплаті держмита –25 500,00 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот  грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн (сто вісімнадцять грн).

      Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

      Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова