Рішення

від 06.10.2008 по справі 5020-2/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2008 р. справа № 5020-2/286

За позовом заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41) в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрянофлотський, 6)

до відповідачів приватного підприємства „Априори”  

(99029, м. Севастополь, пр-кт Ген. Острякова, 58, кв. 50),

Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України „Укроборонбуд”

(08298, Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17,

04070, м. Київ, вул. Артема, 59,

01042, м. Київ, вул. І Кудрі, 18/2)

про визнання недійсним інвестиційного договору про спільну діяльність.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

прокурора –Бучко Р.В., посвідчення №299 від 28.09.2007;

позивача –не з'явився;

відповідачів: ЦСБУ МО України “Укроборонбуд” -  не з'явився,

     ПП „Априори” –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

  Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства „Априори” та Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” про визнання недійсним інвестиційного договору №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №488 (АРК, м. Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі.

  Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір суперечить нормам чинного законодавства та укладений від імені Міністерства оборони України представником з перевищенням наданих йому повноважень.

 У відзиві на позов приватне підприємство „Априори” позовні вимоги не визнало з мотивів, викладених у ньому, основні з яких полягають у тому, що існує рішення господарського суду міста Севастополя від 06.03.2008 по справі №5020-12/102 за позовом приватного підприємства „Априори” до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України „Укроборонбуд”, яким договір, що є предметом спору у цій справі, визнаний дійсним. Вказане рішення господарського суду залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2008.

За таких обставин, на думку приватного підприємства „Априори”, провадження у справі підлягає припиненню у порядку пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

 Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” в жодне з судових засідань, призначених по справі, явку повноважних представників не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи повідомлялось своєчасно та належним чином, відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову не надало.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення військового прокурора, представників позивача та  приватного підприємства „Априори”,  суд

в с т а н о в и в:

 20.03.2006 між приватним підприємством „Априори” (далі-ПП „Априори”) та Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном - Міністерства оборони України, від імені яких діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України “Укроборонбуд”, був укладений договір №14/03-06/1КСМв16 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №488 (АРК, м. Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі (далі-Договір).

Предметом Договору є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного, адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16.

 Згідно пункту 2.5 Договору пайовим внеском ПП „Априори” було визначено його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100% площі об'єкту та всі інші витрати безпосередньо пов'язані з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують.

  У свою чергу, пайовий внесок Міністерства оборони України за Договором склало нерухоме майно, перелік якого наведено у пункті 2.6 Договору та яке в той же день, відповідно до пункту 2.7 Договору, було передано у спільну діяльність ПП „Априори” за актом приймання-передачі розміру пайової участі (паю) за цим Договором.

  Згідно пунктів 10.1-10.2 Договору за взаємною згодою сторін, на будь-якому етапі виконання договору ПП „Априори” має право здійснити викуп-дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) Міністерства оборони України, що полягає в укладенні цивільно-правових угод, за якими буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі (паю Міністерства оборони України за цим договором).

Згідно частини першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі-Кодексу) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання правочину недійсним.

       Статтею 203 Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

       Згідно статті 204 Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та третьої статті 215 Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Інвестиційний договір №14/03-06/1КСМв16 підписаний від імені Міністерства оборони України директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд”  Мельником В.Л. на підставі довіреності від 09.03.2006, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрованої в реєстрі за №610.

Згідно з цією довіреністю Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Грищенка А.С. уповноважило директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд”  Мельника В'ячеслава Леонідовича укладати від імені Міністерства оборони України на підставі рішення Міністерства оборони України за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України правочини (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, на виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво, врегулювання відносин, заміни сторони, купівлі-продажу житла (квартир).

 Таким чином, довіреністю від 09.03.2006 було встановлено певні умови, лише за наявності яких вказана особа набувала повноважень вчиняти відповідні правочини від імені Міністерства оборони України.

 Між тим, незважаючи на чітко окреслене коло своїх повноважень, Мельник В.Л. уклав від імені Держави Україна в особі Міністерства оборони України спірний договір, не отримавши рішення Міністра оборони України на його укладення та без погодження з директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України, тобто з перевищенням повноважень.

  Згідно частини першої статті 237 Кодексу представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

  Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 Кодексу).

 Як вбачається з матеріалів справи Міністерство оборони України не вчиняло будь-яких дій щодо схвалення спірного правочину, а навпаки звернулось до суду з позовом про визнання його недійсним.

 Отже, інвестиційний договір від 20.03.2006 №14/03-06/1КСМв16 був укладений від імені Міністерства оборони України особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою визнання такого договору недійсним.  

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України щодо визнання недійсним  інвестиційного договору №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, укладеного між приватним підприємством „Априори” та Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном - Міністерства оборони України, від імені яких діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України “Укроборонбуд” Мельник В.Л., та визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання ПП „Априори” про припинення провадження у справі у зв'язку з наявністю рішення господарського суду міста Севастополя від 06.03.2008 по справі №5020-12/102, яке набрало законної сили, та яким, на думку ПП „Априори”,  договір, що є предметом спору у цій справі, визнаний дійсним, суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

        Отже, припинення провадження у справі можливе тільки за наявності у сукупності таких обставин:

коли у справі беруть участь ті ж сторони;

якщо спір виник про той самий предмет та з тих же підстав;

прийняте рішення набуло законної сили, не змінено і не скасовано відповідно до чинного законодавства.

   Зміна хоча б однієї з перелічених обставин, як і її відсутність, дає право заінтересованим особам звернутися до суду з відповідним позовом.

   При цьому, припинення провадження у справі є формою завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

   Як вбачається з матеріалів справи спір у справі №5020-12/102 вирішений в іншому складі сторін, а саме за відсутністю Міністерства оборони України, від імені якого був укладений спірний договір.

   Предметом спору у справі №5020-2/102 є договір №14/03-06/2КСМв16 від 29.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006 про спільну діяльність, а предметом розгляду в цій справі є безпосередньо інвестиційний договір №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006 про спільну діяльність.

 За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог ПП „Априори” щодо припинення провадження у справі та відмовляє в їх задоволенні.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються пропорційно на відповідачів.

 На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.   Позов заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити.

2.          Визнати недійсним інвестиційний договір №14/03-06/1КСМв16 від 20.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №488 (АРК, м. Севастополь, хутір Молочний, вул. Відрадна, 16), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі, укладений між приватним підприємством „Априори” та Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерством оборони України, від імені яких діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України “Укроборонбуд”, з моменту його укладення.  

      3.  Стягнути з приватного підприємства “Априори” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 58, кв. 50, код у ЄДРПОУ 32464015, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) в доход Державного бюджету (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       4.  Стягнути з приватного підприємства “Априори” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 58, кв. 50, код у ЄДРПОУ 32464015, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) в доход Державного бюджету (р/р 31216259700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

      5.  Стягнути з Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 18/2, код у ЄДРПОУ 32200555, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) в доход Державного бюджету (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       6.  Стягнути з Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 18/2, код у ЄДРПОУ 32200555, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) в доход Державного бюджету (р/р 31216259700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.).

            Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

            Суддя                                                                                                         Н. Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 13.10.2008