Рішення

від 07.10.2008 по справі 25/227-08(39/111)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/227-08(39/111)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.08р.

Справа № 25/227-08(39/111)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Савой", м. Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ 

про спонукання до укладення договору оренди

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  від позивача: не з'явився

від відповідача: Кулик Т.А. - дов. №4/11-552 від 27.12.07р. 

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2005 року ТОВ "Савой" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки, площею 0,2604 га, розташованої по вул. Набережна Перемоги, 3-м у м. Дніпропетровську, обгрунтовуючи вимоги тим, що відповідач в порушення вимог ст. 124 ЗК України, ст. 179 ГК України і ст. 377 ЦК України не вирішив питання щодо оформлення права користування на спірну земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2005р. у справі № 39/111 позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2008р. у справі № 39/111 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2005р. у справі № 39/111 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

          Позивач вдруге не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Враховуючи належне повідомлення судом позивача про час та місце судових засідань у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись при цьому на відсутність встановлених законодавством підстав для укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

                                                                        ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу № 19 від 22.08.2001 позивач придбав у ВАТ "Автотранс" будівлі та споруди автозаправної станції (надалі - АГЗС) за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3-м.

Наведені споруди АГЗС розташовані на земельній ділянці, площею 0,2604 га., яку було закріплено за попереднім власником об'єкта нерухомості ВАТ "Автотранс" на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 444 від 30.10.1989.

Відповідно до ст. 30 ЗК України в редакції чинній на момент придбання позивачем об'єкту нерухомості, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Тотожні положення закріплені статтею 120 ЗК України, який набрав чинності з 01.01.2002 року.

За даними земельного кадастру, Товариство з обмеженою відповідальністю "Савой" зареєстровано як землекористувач спірної земельної ділянки, код земельного кадастру №1210100000:03:305:0056.

Відповідно до ст. 193 ЗК України (2001 року), державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх, оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власниками землі та землекористувачами.

Таким   чином,   із   моменту  придбання  позивачем  АГЗС  у   нього   виникло   право   на" оформлення відповідного користування земельною ділянкою, на якій розташовано  вказаний об'єкт нерухомості.

На замовлення позивача, відповідно до умов договору на проведення робіт із передачі земельної ділянки у користування № 101.02761 від 13.03.2002р., Державним підприємством "Дніпропетровський міський центр державного земельного кадастру" було виготовлено землевпорядну справу по інвентаризації меж земельної ділянки за адресою вул. Набережна Перемоги, 3-М, отримано висновки та погодження відділів міської ради, складено акт № 2393 від 06.11.2002 встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі та передано за акт приймання-передачі довгострокові межові знаки.

06.03.2002 позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради із заявою про оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди, яка відповідачем вирішена не була та відповідне рішення не прийняте.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Земельного Кодексу України та Закону України „Про оренду землі”.

Так, відповідно до п. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на  договорі строкове  платне  володіння  і  користування  земельною  ділянкою, необхідною орендареві для  провадження  підприємницької  та  іншої  діяльності.

За ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності,  подає до відповідного органу

виконавчої  влади  чи  органу  місцевого  самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви  (клопотання)  і  надання  земельної  ділянки в оренду проводяться у  порядку,  встановленому  Земельним  кодексом України.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі,  які належать  на  праві  власності  територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У  комунальній  власності  перебувають  усі  землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також  земельні ділянки за їх межами,  на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Орендодавцями   земельних   ділянок   є  їх  власники  або уповноважені ними особи (п. 5 ст. 93 ЗК України).

Розпорядження землями територіальних громад згідно з ст. 12 ЗК України та ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” віднесено до повноважень міських рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних  ділянок  юридичним  особам  у  постійне користування  здійснюється  на  підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами  відведення цих ділянок.

Передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.  

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову   здійснюється   за   проектами   відведення  в  порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (п. 1, 3 ст. 124 ЗК України).

Отже передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення  органу  місцевого самоврядування та є його виключною компетенцією. Чинне законодавство України, також не передбачає надання в оренду земельних ділянок на підставі рішення суду.

Рішення щодо надання позивачу земельної ділянки Дніпропетровською міською радою не приймалось. Отже за відсутності рішення Дніпропетровської міської ради щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки у суду відсутні правові підстави для зобов'язання Дніпропетровської міської ради укласти з позивачем договір оренди необхідної позивачу земельної ділянки.

Таким чином, позивачем обрано спосіб захисту порушеного права, який не передбачений чинним земельним законодавством України.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати слід покласти на позивача.  

З підстав наведеного та керуючись  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –  

  ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог позивача - відмовити.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано