Рішення

від 07.10.2008 по справі 28/350/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/350/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.08                                                                                        Справа №  28/350/08

Суддя   

За позовом: Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”,  м.Запоріжжя

До відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства “НИТА”, м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Жигунова О.М. –представник на підставі довіреності №21 від 18.07.2008р.

від відповідача: не з'явився

12.08.2008р. позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача виконати мирову угоду та про стягнення з ПВКП “НІТА” 3023грн.74коп.  заборгованість, 468грн.12коп. інфляційних втрат та 52грн.44коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2008р. порушено провадження у справі №28/350/08, судове засідання призначено на 23.09.08р.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, судове засідання було відкладено на 07.10.2008р.

За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування технічної фіксації судового процесу.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з ПВКП “НІТА” 2803грн.74коп. основного боргу, 220грн.00коп. судових витрат, 468грн.12коп. інфляційних втрат та 51,45грн. 3% річних.

Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України, прийнято судом до розгляду, розглянуто в судовому засіданні 07.10.2008р. та задоволено.

В судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2008р. представник позивача  наполягає на задоволені позовних вимог з урахуванням їх уточнень.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреса Приватного виробничо-комерційного підприємства “НИТА” –69032, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 177, кв.151. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи повідомлення відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст.85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Матеріалами справи установлено:

Ухвалою господарського  суду Запорізької області по справі №8/526/07 від 21.11.2007р. було затверджено мирову угоду КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” та ПВКП “Нита”, укладеного між сторонами 07.11.2007р.

За умова мирової угоди, відповідач визнав заборгованість перед позивачем за оренду в період з грудня 2003р. по червень 2005р. за договором №97-96 від 27.09.2002р. у розмірі 2803грн.74коп.

Зазначену заборгованість відповідач зобов'язався  погасити за наступним графіком: у листопаді 2007р. –1401грн.87коп.; у грудні 2007р. –1401грн.87коп. До того ж, відповідач прийняв на себе зобов'язання відшкодувати позивачу судові витрат у розмірі 220грн.00коп. (102грн.+118грн.).

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

10.04.2008р. позивачем була направлена відповідачу вимога про платіж №25/02-1152.

Разом з тим, відповідач прийнятих на себе зобов'язань по сплаті заборгованості у розмірі 2803грн.74коп. з орендної плати за період з грудня 2003р. по червень 2005р. та 220грн. судових витрат  належним чином не виконав.

Так, станом на 29.07.2008р. умови мирової угоди залишились відповідачем невиконаними у повному обсязі та заборгованість відповідача перед КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” складає 2803,74грн. основного боргу та 220грн. судових витрат.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з останнім абзацом п. 3.6.9. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 зі змінами –у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Згідно з п. 4 Прикінцевих положень господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Обов'язок відповідача сплатити заборгованість по мировій угоді продовжує існувати на момент розгляду справи.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 3023грн.74коп. позивачем документально підтверджений. Доказів виконання умов мирової угоди, затвердженою ухвалою суду у справі №  8/526/07 від 12.10.2007р., відповідачем не надано.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди, а саме сплати заборгованість у розмірі 2803грн.74коп. та 220грн. судових витрат не припинено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2803грн.74коп. основного боргу та 220грн. судових витрат, на виконання умов мирової угоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв'язку не неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення річних у розмірі 52грн.44коп. та 468грн.12коп. інфляційних втрат.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 01.01.08р. по 29.07.08р. (211 днів) складає  52грн.44коп. та інфляційних втрат за зазначений період у розмірі 468грн.12коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Таким чином, вимоги про стягнення  річних та інфляційних втрат документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають  задоволенню.

Судові витрати відносяться на  відповідача, оскільки спір вини з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.526, 625 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “НИТА” (69032, м.Запоріжжя, пр.Леніна, б.177, кв.151, р/р 26005203365001 в ЗРУ КБ “Приватбанк” МФО 313399, код ЄДРПОУ 22140256) на користь Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18, р/р 26000302155287 в Орджонікідзевському без балансовому відділенні філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 00194731) 2803(дві тисячі вісімсот три)грн.74коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 220(двісті двадцять)грн.00коп. судових витрат, 468(чотириста шістдесят вісім)грн.12коп. інфляційних втрат, 52(п'ятдесят дві)грн.44коп. 3% річних, 102(сто дві)грн. 00коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 20 жовтня 2008р.