31/76-08-3416
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" жовтня 2008 р.Справа № 31/76-08-3416
Позивач: ПП «Корк - Сервіс»
Відповідач: ПП «Виноград - Агро»
про стягнення 507 428 гри. 78 коп.
Суддя господарського суду Одеської області Лєсогоров В.М.
В засіданні приймали участь представники: від позивача: Горова К.О.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення заборгованості по договору в сумі 507 428 грн. 78 коп. з урахуванням основного боргу, 3% річних, інфляційних, пені, штрафу.
Представник позивача позов підтримала.
Матеріалами справи встановлено:
19.07.2007 року сторони уклали договір № 02, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу позику в сумі 379 250 грн., а відповідач зобов'язався повернути позивачу позику до 19.10.2007 року. За прострочення повернення позики відповідач сплачує пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення. За прострочення повернення позики більш ніж на 10 днів відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від простроченої суми.
Додатковою угодою № 1 від 15.10.2007 року сторони змінили строк повернення позики і встановили порядок повернення, а саме: 227 250 грн. відповідач повертає до 31.01.2008 року, 76 000 грн. відповідач повертає до 29.02.2008 року. 76 000 грн. відповідач повертає до 31.03.2008 року.
У період з 20.07.2007 року по 23.07,2007 року позивач надав відповідачу позику в сумі 379 250 грн.. що підтверджено платіжними дорученнями.
Відповідно до ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач у встановлені договором строки позику не повернув і його заборгованість перед позивачем складає 379 250 гри.
Прострочення почалося щодо 227 250 грн. з 01.02.2008 року, щодо 76 000 грн. з 01.03.2008 року, щодо 76 000 грн. з 01.04.2008 року.
В зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував інфляційні в сумі 38 820 грн. 50 коп. за загальний період з січня 2008 року по липень 2008 року включно (інфляційні позивач нараховував окремо щодо кожної частини позики).
Перевіривши розрахунок інфляційних суд встановив його правильність.
В зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував 3% річних в сумі 4 836 грн. 68 коп. за загальний період з 31.01.2008 року по 21.07.2008 року (3% річних позивач нараховував окремо щодо кожної частини позики).
Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив його помилковість.
Правильними є 3% річних в сумі 4 792 грн. 37 коп. за загальний період з 01.02.2008 року по 21.07.2008 року (3% річних обраховані окремо щодо кожної частини позики з урахуванням дати з якої почалося прострочення).
В зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував пеню в сумі 35 596 грн. 60 коп. за загальний період з 31.01.2008 року по 21.07.2008 року (пеню позивач нараховував окремо щодо кожної частини позики).
Перевіривши розрахунок пені суд встановив його помилковість.
Правильною є пеня в сумі 35 389 грн. 37 коп. за загальний період з 01.02.2008 року по 21.07.2008 року (пеня обрахована окремо щодо кожної частини позики з урахуванням дати з якої почалося прострочення).
В зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував штраф в сумі 37 925 грн.
Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив його правильність.
Перевіряючи розрахунки 3% річних, інфляційних, пені, штрафу суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ, облікових ставок НБУ в подвійному розмірі, ст. 625 ЦК України, терміну та строку прострочення виконання грошового зобов'язання, переривання перебігу строку позовної давності, листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Позивач вимагає стягнення з відповідача збитків в сумі 11 000 грн. в зв'язку з наданням позивачу юридичної допомоги.
З цього приводу суд дослідив договір від 23.05.2008 року про надання юридичної допомоги позивачу, рахунок № 2008/05/075 від 23.05.2008 року, платіжне доручення № 2488052 від 02.06.2008 року про сплату позивачем 11 000 грн. за юридичну допомогу.
Відповідно до ст. 225 ГК України - до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Ст. 225 ГК України не передбачає віднесення до складу збитків витрат на юридичну допомогу. В розумінні цієї статті до додаткових витрат понесених стороною віднесені лише ті витрати які сторона змушена була зробити безпосередньо стосовно зобов'язань за договором в якому відбулося порушення. Витрати на юридичну допомогу не стосуються безпосередньо зобов'язань за договором в якому відбулося порушення і позивач не був змушений їх робити оскільки міг звернутися до суду і без понесення витрат на юридичну допомогу.
В постанові ВС України від 04.03.2002 року № 2/217 висловлена правова позиція, що до збитків не відносяться витрати на юридичну допомогу.
Таким чином в задоволенні позову про стягнення збитків в сумі 11 000 грн. в зв'язку з наданням позивачу юридичної допомоги слід відмовити, оскільки витрати на юридичну допомогу не є збитками.
Загальна сума до стягнення складає 494 111 грн. 20 коп. (основна заборгованість, 3% річних, інфляційні, пеня, штраф).
Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеної вимоги.
Відповідно до ст. 84 ПІК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.
Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв'язку з частковою відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 44. 49, 82-85 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ПП «Виноград - Агро»код 32573613 Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка. вул. Радянська. 74) на користь ПП «Корк - Сервіс»код 34802094 (м. Одеса, вул. Пастера. 38. кв. 2) - 494 111 грн. 20 коп., 4 941 грн. 11 коп. по держмиту, 114 грн. 90 коп. за ІТЗ судового процесу.
В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.
Покласти на ПП «Корк - Сервіс»судові витрати у справі по держмиту в сумі 133 грн. 18 коп. та за ІТЗ судового процесу в сумі 3 грн. 10 коп.
Датою складання рішення відповідно до ст. 84 ГПК України визначити 10.10.2008 року.
Рішення набуває законної сили з 21.10.2008 р.
Суддя Лєсогоров В.М.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2008 |
Оприлюднено | 31.10.2008 |
Номер документу | 2205043 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Лєсогоров В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні