Рішення

від 22.10.2008 по справі 5020-1/046

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1/046

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

"22" жовтня 2008 р. справа № 5020-1/046

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф'єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Садівничого товариства „Дельфін”

                 (99043, м. Севастополь, вул. Комунарів, буд. 17, кв. 53)

до Садівничого товариства „Катюша”

     (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, буд. 8, кв. 414),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Садівничого товариства „Імпульс-1” (99055, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 123, кв. 3),

про визнання договорів недійсними,

за участю представників:

позивача –Салтикова М.О., довіреність б/н від 12.11.2006;

відповідача –Цуби О.М., довіреність б/н від від 05.10.2008;

                     Малікова А.Є., довіреність б/н від 05.10.2008;

третьої особи –Буланова В.А., довіреність б/н від 21.10.2008.

ВСТАНОВИВ:

          19.08.2008 Садівниче товариство „Дельфін” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Садівничого товариства „Катюша” (далі –Відповідач) про визнання недійсними договору б/н від 28.09.2003 про придбання права на ідеальну частку водоводу та договору №7 від 17.04.2004 про використання водоводу.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені договори підписані головою правління СТ “Дельфін” з перевищенням повноважень, а наступного схвалення повноважним органом не отримали. Крім того, Позивач стверджує, що при укладенні договору б/н від 28.09.2003 про придбання права на ідеальну частку водоводу порушені правила продажу частки в спільній власності, встановлені Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 №1540-VI, та пункт 4.6 договору про спільну діяльність, укладеного 26.03.2002 СТ „Дельфін” та СТ „Імпульс-1”.

          Ухвалою суду від 15.10.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Садівниче товариство „Імпульс-1”.

          У судовому засіданні 22.10.2008 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову за заявленими підставами наполягає.

          Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву /а.с. 100/, зокрема, вважає, що договори укладені без перевищення повноважень, а також, що сплинув строк позовної давності.

          Представник Садівничого товариства „Імпульс-1” вважає, що договори є недійсними з підстав, що заявлені позивачем, а позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши інші докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

28.09.2003 головою правління СТ „Дельфін” Колесніковим О.О. та головою правління СТ „Катюша” Степаненко С.В. (відповідно до примирника Позивача /а.с.9/) підписаний договір б/н про придбання права на ідеальну частку водоводу (далі – Договір 1). Згідно з примирником Договора 1 Відповідача /а.с.119-120/, цей договір підписаний від імені СТ „Катюша” Мельничуком Ф.Ф., який станом на 28.09.2003 мав статус голови правління СТ „Катюша” (протокол №9 від 13.07.2003 /а.с. 82-84/, протокол №10 від 12.10.2003 /а.с.85-87/).

Оскільки зміст умов Договору 1, що містяться в обох примирниках, є тотожним, сторонами визнається факт укладення Договору 1 за цими умовами, а зазначена вище обставина не заявлена Позивачем в якості підстави позову, суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог та підстав.

Відповідно до пункту 1.1 Договору 1 сторони дійшли згоди з набуття СТ „Катюша” права власності в ідеальній частці частини водоводу, що належить СТ „Дельфін” в межах 500 метрів, шляхом внесення грошових коштів в касу СТ „Дельфін” в сумі 20 000,00 грн. з правом підключення до водоводу і спільної його експлуатації /а.с. 9, 119-120/.

          На виконання цього договору СТ „Катюша” внесла в касу СТ „Дельфін” 20 000,00 грн., до підтверджується ордерами №2 від 30.10.2003, №9 від 30.04.2004, довідкою голови правління СТ „Дельфін” Салтикова М.А. /а.с. 11/, квитанцією №2 від 30.10.2003 та ордером №10 від 30.04.2004 /а.с.92/.

27.04.2004 головою правління СТ „Дельфін” Колесніковим О.О. та головою правління СТ „Катюша” підписаний акт приймання-передавання за договором від 28.09.2003 б/н про придбання права на ідеальну частку водоводу /а.с.10/.

Зазначене свідчить про повне виконання сторонами Договору 1.

          17.04.2004 головою правління СТ „Дельфін” Колесніковим О.О. та головою правління СТ „Катюша” Степаненко С.В. підписаний договір №7 про використання водоводу (далі –Договір 2) /а.с.12/.

Позивач повідомив, що про укладення оспорюваних договорів йому стало відомо тільки 10 вересня 2006 року на спільній нараді правлінь СТ “Імпульс-1” та СТ “Дельфін” від голови правління СТ “Імпульс-1” Буланова В.А./ протокол №5 від 10.09.2006 –а.с.26-27/.

За таких обставин, що знайшли підтвердження при дослідженні доказів у справі, перебіг позовної давності починається від 10.09.2006, коли Позивач в особі правління садівничого товариства довідався про те, що укладенням оспорюваних договорів порушено його право та про особу, яка його порушила, а відповідно строк позовної давності станом на день звернення з позовом до суду не закінчився.

На час укладення Договору 1, спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного кодексу Української РСР (Закон України від 18.07.1963 №1540-VI, далі –ЦК 1963 року), що діяв до 01.01.2004 –дати набрання чинності  Цивільним Кодексом України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі – ЦК України), тому відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням чинних на той момент норм. До правовідносин за Договором 2 мають застосовуватися норми ЦК України, оскільки він укладений після 01.01.2004.

Оскільки Позивач за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом (довідка АА №131759 від 18.03.2008 /а.с.35/, статут СТ „Дельфін” /а.с.36-43/), спірні правовідносини також регулюються Законом України „Про кооперацію” від 10.03.2003 №1087-ІV.

Відповідно до абзацу 12 статті 15 Закону України „Про кооперацію” від 10.03.2003 №1087-ІV прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном відноситься до компетенції загальних зборів членів кооперативу.

          Згідно зі статтею 16 Закону України „Про кооперацію” від 10.03.2003 №1087-ІV виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова. Повноваження правління і голови, їх межі визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до пункту 37 Статуту СТ „Дельфін” голова правління вправі укладати від імені товариства договори, але лише за умов: з відома правління та в межах кошторису.

          Згідно з підпунктом „б” пункту 33 Статуту СТ „Дельфін” правління СТ веде облік майна та грошових коштів, розпоряджується ними в межах кошторису, затвердженого загальними зборами.

          Пунктом 26 Статуту СТ „Дельфін” встановлено спеціальне правило щодо порядку розпорядження майном СТ „Дельфін”, а саме, передбачено наступне: „ Имущество СТ может быть передано государственным, кооперативным или иным предприятиям, организациям, гражданам только с согласия общего собрания (собрания уполномоченных) членов товарищества либо по решению суда или арбитража”.

Рішення про відчуження права на ідеальну частку водоводу та його використання або про погодження чи схвалення такого відчуження і відповідного використання загальними зборами товариства СТ „Дельфін”, не приймалось, про що свідчить книга протоколів загальних зборів членів СТ „Дельфін” /а.с.121-128/. Відповідно до 21 абзацу пункту 28 Статуту СТ „Дельфін” рішення загальних зборів СТ „Дельфін” оформлюються протоколами зборів, які є юридичними документами /а.с.41/.

Таким чином, Договір 1 та Договір 2 підписані головою правління СТ „Дельфін” Колесніковим О.О. з перевищенням повноважень, а наступного схвалення органом, повноважним на їх укладення, не отримали, тому підлягають визнанню недійсними Договір 1 –на підставі статті 48 ЦК 1963 року, Договір 2 –на підставі статей 203, 215 ЦК України, через невідповідність вимогам закону. Відповідно до вимог 48 ЦК 1963 року, статей 216, 236 ЦК України, в межах позовних вимог, суд застосовує наслідки недійсності Договору 1 шляхом двосторонньої реституції.

Стосовно іншої підстави позову в частині визнання недійсним Договору 1 слід зазначити наступне.

Водовід станом на 28.09.2003 перебував у спільній частковій власності СТ „Дельфін” та СТ „Імпульс-1”, відповідно до укладеного ними 26.03.2002 договору про спільну діяльність /а.с.16-17/. Визначення розміру часток у праві спільної часткової власності на водовід відбулось 05.11.2006, шляхом укладення договору про визначення частки власності в спільному водоводі та його сумісної експлуатації /а.с.22-23/.

Пунктом 4.6 цього договору встановлено, що залучення третіх осіб до об'єкту цього договору проводиться тільки при узгодженні обома сторонами.

Відповідно до частини першої статті 113 ЦК 1963 року володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності проводиться за узгодженням всіх учасників, а у разі розбіжностей –спір вирішується судом.

Статтею 114 ЦК 1963 року передбачено переважне право співвласника на купівлю частки в спільній власності та процедура його реалізації.

Викладені вище обставини свідчать про наявність питання про порушення прав СТ „Імпульс-1” укладенням Договору 1, але законодавством передбачений окремий спосіб захисту прав учасника спільної власності –позов про перевід на нього прав та обов'язків покупця (частина третя статті 114 ЦК 1963 року).

На підставі викладеного, позов є обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Відповідача.

Керуючись статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР (Закон України від 18.07.1963 №1540-VI), 203, 215 Цивільного Кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003), статтями 15, 16 Закону України „Про кооперацію” від 10.03.2003 №1087-ІV, положеннями статуту СТ „Дельфін”, статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір б/н від 28.09.2003 про придбання права на ідеальну частку водоводу, укладений Садівничим товариством „Дельфін” (99043, м.Севастополь, вул. Комунарів, буд. 17, кв. 53, ідентифікаційний код 23437314, відомості щодо наявності рахунків відсутні) і Садівничим товариством  „Катюша” (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, буд. 8, кв.414, ідентифікаційний код 24860434, відомості щодо наявності рахунків відсутні).

3.          Зобов'язати Садівниче товариство  „Катюша” (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, буд. 8, кв.414, ідентифікаційний код 24860434, відомості щодо наявності рахунків відсутні) повернути Садівничому товариству „Дельфін” (99043, м.Севастополь, вул. Комунарів, буд. 17, кв. 53, ідентифікаційний код 23437314, відомості щодо наявності рахунків відсутні) ідеальну частку водоводу довжиною 500 метрів, що передана за договором б/н від 28.09.2003 про придбання права на ідеальну частку водоводу, шляхом складання акту приймання-передачі.

4.          Зобов'язати Садівниче товариство „Дельфін” (99043, м. Севастополь, вул. Комунарів, буд. 17, кв. 53, ідентифікаційний код 23437314, відомості щодо наявності рахунків відсутні) повернути Садівничому товариству „Катюша” (99038, м. Севастополь, пр.Жовтневої революції, буд. 8, кв.414, ідентифікаційний код 24860434, відомості щодо наявності рахунків відсутні) грошові кошти в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

5.          Визнати недійсним договір №7 від 17.03.2004 про використання водоводу, укладений Садівничим товариством „Дельфін” (99043, м. Севастополь,                           вул. Комунарів, буд. 17, кв. 53, ідентифікаційний код 23437314, відомості щодо наявності рахунків відсутні) і Садівничим товариством  „Катюша” (99038,                           м. Севастополь, пр.Жовтневої революції, буд. 8, кв.414, ідентифікаційний код 24860434, відомості щодо наявності рахунків відсутні).

6.          Стягнути з Садівничого товариства „Катюша” (99043, м. Севастополь,                              вул. Комунарів, буд. 17, кв. 53, ідентифікаційний код 23437314, відомості щодо наявності рахунків відсутні) на користь Садівничого товариства „Дельфін” (99038,  м. Севастополь, пр.Жовтневої революції, буд. 8, кв.414, ідентифікаційний код 24860434, відомості щодо наявності рахунків відсутні) державне мито в розмірі 285,00 грн. (двісті вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                   В.В. Алсуф`єв

Рішення оформлено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 27.10.2008.