Рішення

від 11.01.2012 по справі 14/185-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/185-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р.                                                                          Справа № 14/185-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Фірми „Ураган”, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-М”, м. Вишгород

про стягнення 10 313, 10 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП Фірма „Ураган” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Дніпро-М” про стягнення 9 410, 00 грн. основної заборгованості, 903, 10 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу за договором № 01/01-9 т про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01.01.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2011 р. порушено провадження у справі № 14/185-11 за позовом ПП Фірма „Ураган” до ТОВ „Дніпро-М” про стягнення 10 313, 10 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 21.12.2011 р.

21.12.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.01.2012 р.

10.01.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 29.12.2012 р., у якому він просить суд долучити до матеріалів справи додані до клопотання документи, витребувані судом, що долучені судом до матеріалів справи.

11.01.2012 р. представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01/01-9 т про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, згідно умов п. 1.1. якого за цим договором перевізник зобов'язується за плату і за рахунок замовника здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Згідно п. 1.2. договору перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник сплатити за перевезення вантажу обумовлену сторонами плату відповідно до умов цього договору, організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом, укласти від свого імені договір перевезення вантажу з перевізником чи його контрагентами, забезпечити відправку і одержання вантажу, також виконати інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням вантажу відповідно до чинного законодавства України, Статуту автомобільного транспорту, Правил перевезень вантажів, міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, Цивільного, Господарського кодексів України та інших законодавчих чи нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів та надання транспортно-експедиційних послуг в межах України та міжнародному сполученні.

Відповідно до п. 2.1. договору на виконання даного договору замовник вчиняє наступні дії:

-          здійснює організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі відповідних заявок;

-          розсилає товарно - транспортну документацію;

-          приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішує с клієнтом претензійні питання;

-          залучає третіх осіб для виконання своїх зобов'язань за цим договором і укладає з ними договори та заявки;

-          здійснює розрахунки з всіма учасниками транспортного процесу;

-          за згодою сторін виконує інші доручення перевізника.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір плати визначається за взаємною згодою сторін у заявці.

Пунктом п. 4.4. договору передбачено, що ціни є договірними і визначаються винятково, виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що порядок і термін оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою перевезень).

Згідно п. 4.6. договору остаточний розрахунок за платежами за транспортні послуги може проводитись замовником на підставі рахунку фактури перевізника і акту виконаних робіт. Підставою для виставлення рахунку фактури та акту виконаних робіт слідують данні подорожніх листів, товарно-транспортні накладні і весь пакет оригіналів документів перевізника.

Відповідно до п. 4.8. договору оплата коштів перевізнику здійснюється замовником на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії товарно-транспортних документів (ТТН чи СМR) з відповідними відмітками про одержання вантажу, оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2010 р. чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивачем у період з березня по квітень 2010 р. було надано відповідачу послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 9 410, 00 грн., що підтверджується актом № УР-0000068 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.03.2010 р. на суму 3 410, 00 грн., товарно-транспортною накладною від 21.03.2010 р., актом № УР-0000083 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.04.2010 р. на суму 3 000, 00 грн., товарно-транспортною накладною від 01.04.2010 р., актом № УР-0000082 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.04.2010 р. на суму 3 000, 00 грн., товарно-транспортною накладною від 13.04.2010 р., наявними у матеріалах справи.

14.03.2011 р. позивач звернувся до відповідача із претензію б/н від 14.03.2011 р., у якій просив відповідача у семиденний строк з дня отримання вимоги оплатити надані послуги по з перевезення вантажу у розмірі 9 410, 00 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 4438 від 01.03.2011 р. про відправлення рекомендованого листа і повідомленням про вручення рекомендованого листа.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг по перевезенню вантажу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 статті 908 цього ж кодексу загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 909 цього ж кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 статті 916 цього ж кодексу перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, строк виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті послуг по перевезенні вантажу сторонами у договорі визначений не був.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо оплати послуг по перевезенню вантажу виникло після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, а саме з 22.03.2011 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати за отримані послуги по перевезенню вантажу у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 9 410, 00 грн., що підтверджується договором № 01/01-9 т про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01.01.2010 р., актом № УР-0000068 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.03.2010 р. на суму 3 410, 00 грн., товарно-транспортною накладною від 21.03.2010 р., актом № УР-0000083 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.04.2010 р. на суму 3 000, 00 грн., товарно-транспортною накладною від 01.04.2010 р., актом № УР-0000082 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.04.2010 р. на суму 3 000, 00 грн., товарно-транспортною накладною від 13.04.2010 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 9 410, 00 грн. за договором № 01/01-9 т про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01.01.2010 р. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором                 № 01/01-9 т про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01.01.2010 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг по перевезенню вантажу з 14.04.2011 р. по 25.11.2011 р. всього на загальну суму 903, 10 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що у випадку прострочення платежу, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором, з урахуванням заявленого позивачем періоду, наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9410.0014.04.2011 - 13.10.20111837.7500 %0.042 %*731.27

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором № 01/01-9 т про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01.01.2010 р. у вищевказані періоди становить 731, 27 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 731, 27 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-М” (ідентифікаційний код 30684379) на користь Приватного підприємства Фірми „Ураган” (ідентифікаційний код 23947676) 9 410 (дев'ять тисяч чотириста десять) грн. 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 731 (сімсот тридцять одна) грн. 27 (двадцять сім) коп. пені та судові витрати 1 383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 27 (двадцять сім) коп. судового збору.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя                                                                                                       В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

19 березня 2012 р.