Рішення

від 16.10.2008 по справі 4/126-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/126-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" жовтня 2008 р.                                                                               Справа № 4/126-08

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом  Казенного підприємства Науково-технічний комплекс «Імпульс», м. Київ

до Військової частини А-2215, м. Бориспіль

про стягнення 22 400, 28 грн.                                                                                 

Представники:    позивач –Москаленко В.К.  –предст.,  дов. № 582 від 24.12.2007р.

                           відповідач –не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Казенного підприємства Науково-технічний комплекс «Імпульс», м. Київ (надалі- позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини А-2215, м. Бориспіль (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 400, 28 грн.    

Представник позивача в судовому засіданні усно уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача кошти за фактичне використання орендованого приміщення, після припинення дії договору оренди № 40/10/01-05 від 02.01.2005 року з 01.11.2005р. по 05.12.2007р. в сумі 20 000грн.

Враховуючи, що представник відповідача в судові засідання 16.09.2008р., 02.10.2008р. та 16.10.2008р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду справа розглядається без його участі, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  

ВСТАНОВИВ:

02.01.2005р. року між Казенним підприємством Науково-технічний комплекс "ІМПУЛЬС" (далі - позивач) та Військовою частиною А-2215 (далі - відповідач) було укладено договір №40/10/01-05 (далі –Договір), відповідно до якого, позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу в тимчасове користування за плату житлові приміщення (квартири №44, 53, 67, 79, 82, 94) загальною площею 139,7 м 2 (житлова 132,5 м 2) в місті Києві, у житловому будинку №27/31, по вулиці Вірменській (п.1.1. Договору), що перебувають на балансі позивача.

Вказані приміщення були передані Відповідачу з метою проживання військовослужбовців останнього (п. 2.1. Договору).

26 жовтня 2005 року було укладено угоду № 10/11-05д про дострокове розірвання договору оренди житлових приміщень № 40/10/01-05 від 02.01.2005р., підписану обома сторонами, та зобов'язано відповідача звільнити жилі приміщення.

Військова частина після розірвання договору оренди не повернула позивачу орендоване приміщення, а саме квартиру № 79 у житловому будинку №27/31 по вулиці Вірменській у місті Києві, у зв'язку з чим останнім був поданий цивільний позов про виселення з житлового приміщення без надання іншого військовослужбовця військової частини А-2215 Топчія С.М.  та про стягнення збитків завданих перешкодами у користуванні  майном.  

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.12. 2007р. у справі № 2-3972/2007 позов задоволено частково, виселено військовослужбовця Топчія С.М., Топчій О.Д. з неповнолітніми дітьми з квартири  № 79 у житловому будинку №27/31 по вулиці Вірменській у місті Києві, стягнуто з Топчія С.М., Топчій О.Д. солідарно на користь Казенного підприємства Науково-технічний комплекс "ІМПУЛЬС" заборгованість по квартплаті і комунальні послуги  з  період з 01.04.2006р. по 01.08.2007р. в розмірі 1442,57 грн. та судові витрати. В решті позовних вимог, а саме стягнення орендної плати, відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про стягнення з військовослужбовця Топчія С.М. орендної плати за фактичне використання орендованого приміщення (квартири  № 79 у житловому будинку №27/31 по вулиці Вірменській у місті Києві), після розірвання за взаємною згодою позивача та відповідача договору оренди, Дарницький районний суд у м. Києві встановив факт, що обов'язок по сплаті орендної плати згідно з вимогами закону  та умовами договору оренди було покладено на військову частину № А-2215, як орендаря.

Доказів того, що дане рішення було оскаржено у встановленому законом порядку господарському суду не надано, а отже його слід вважати чинним.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи те, що Орендар - військова частина А-2215 перестала сплачувати орендну плату з 25 жовтня 2005 року, а в кв. № 79 продовжував проживати  її військовослужбовець Топчій С.М., позивач вважає, що неотримані кошти (орендна плата) за фактичне використання об'єкту оренди, квартири  № 79 у житловому будинку №27/31 по вулиці Вірменській у місті Києві, станом на 29 лютого 2008 року за розрахунком позивача складають 22 400 грн.28 коп.

В судовому засіданні 16.10.2008р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача кошти за фактичне використання орендованого приміщення, після припинення дії договору оренди № 40/10/01-05 від 02.01.2005 року, а саме: з 01.11.2005р. по 05.12.2007р. в сумі 20 000грн.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона –власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому  на певний строк за плату.

Аналізуючи ці норми Цивільного кодексу України господарський суд дійшов до висновку, що оренда майна, житла, тощо не може бути безоплатною.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що факт використання  квартири  № 79 у житловому будинку №27/31 по вулиці Вірменській у місті Києві після розірвання договору оренди №40/10/01-05 від 02.01.2005р. доведений (рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.12. 2007р. у справі № 2-3972/2007), суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за фактичне використання орендованого приміщення за період з листопада 2005р. по грудень 2007р. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі 20 000 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Військової частини А-2215 (08300, Київська обл., Білоцерківський м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 1, код ЄДРПОУ 08081802) на користь Казенного підприємства Науково-технічний комплекс «Імпульс»(02121, м. Київ, вул. Горлівська, 226/228, код ЄДРПОУ 14307765) –20 000 (двадцять тисяч) грн. боргу, 200 (двісті) грн. державного мита та 105 (сто п'ять) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В решті позовних вимог відмовити.

        4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                                 Щоткін О.В.